Ухвала суду № 131449042, 03.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14569/25

Провадження № 2/638/6387/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Веремчук Д.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» в особі представника Пархомчука С.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3496505205/523117 від 18.06.2020 року в сумі 7750,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн., простроченої заборгованості а комісіями і відсотками в розмірі 5750,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.09.2025 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» - Пархомчука С.В. надійшла заява про здійснення розподілу судових витрат, згідно прохальної частини якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

29.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» - Пархомчука С.В. надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Представник позивача зазначає, що відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором. У заяві про закриття провадження позивач просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Суд, дослідивши доводи позивача, які викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, необхідно закрити.

Що стосується повернення сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, враховуючи що провадження по даній справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмета спору, суд вважає можливим повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021у справі № 199/9188/16-ц зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Стаття 142 ЦПК України не містить положення про відшкодування витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України (за відсутності предмета спору), а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки позивач від позову не відмовлявся і такі витрати на правову допомогу виникли в порядку реалізації позивачем своїх процесуальних прав, зокрема, права на представництво інтересів в суді, як наслідок у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу необхідно відмовити.

Керуючись ст.255, 256, 353, 354 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» - Пархомчука Сергія Валерійовича про закриття провадження задовольнити. Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс», код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008, сплачений судовий збір у 2422 (чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №11907 від 02.07.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: