Рішення № 131444378, 03.11.2025, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/657/25

Провадження № 2/491/460/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2025 року м. Ананьїв

Ананьївський районнийсуд Одеськоїобласті вскладі головуючогосудді ЖелясковаО.О.,розглянувши взалі судув м.Ананьїв Подільськогорайону Одеськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликусторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі -ТОВ «ФК ЄАПБ») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 18719,75 гривень, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 19 березня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем укладено договір позики № 7120925. 11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФКЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФКЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФКЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 7 від 18 листопада 2023 року ТОВ «ФКЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18719,75 гривень. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати кредит, платити проценти за користування кредитом та виконувати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорам, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суддіАнаньївськогорайонного судуОдеськоїобластівід 22липня2025року відкритопровадженняу справі,постановленопроводитирозгляд справивпорядку спрощеногопозовногопровадження увідповідностідочастини п`ятоїстатті279ЦПКУкраїнибез повідомленнясторінзанаявними усправіматеріаламита встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.50).

Відповідачеві ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання, було надіслано копію ухвали судді про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.52). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.53).

Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року в справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі № 24/260-23/52-б).

За наведених обставин відповідач вважається таким, що 30 вересня 2025 року отримав копію ухвали судді про відкриття провадження у справі (а.с.53).

В установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд доходить до наступного висновку.

Вирішуючи спір у цій справі, суду належить встановити чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що 19 березня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем укладено договір позики № 7120925 та додаткову угоду № 1 до договору від 16 квітня 2024 року з датою повернення 05 липня 2024 року.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «t73803» (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 11 договору позики «Реквізити та підпис сторін».

Згідно пункту 2.1 договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору позики, позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської карти) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті. Згідно з пунктом 9.1 договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію»шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.

До того ж, відповідно до пунктів 10.1.5 та 10.1.6 договору позики відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики.

11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФКЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФКЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФКЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

18 вересня 2024 року укладено додаткову угоду № 8 до Договору факторингу № 11-01/2024від 11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК ЄАПБ», яка є невід`ємною частиною до договору, положення даної додаткової угоди діють виключно щодо реєстрів боржників № 7 від 18 вересня 2024 року.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників № 7 від 18 вересня 2024 року за договором факторингу № 11-01/2024від 11 січня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників. Згідно витягу з реєстру боржників № 7 до договору факторингу №11-01/2024від 11 січня 2024 року, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 задоговором позики№ 7120925в сумі18719,75гривень,з яких:5000,00гривеньсума заборгованостіза основноюсумою боргу;7500,00гривеньсума заборгованостіза відсоткамиза користуванняпозикою;6219,75гривеньсума заборгованостіза відсоткамиза простроченупозику.

Згідно з умовами договору позики, позичальник зобов`язується повернути суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Проте, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані йому грошові кошти в строки, передбачені договором позики № 7120925.

Звертаючись з позовом до суду позивач ТОВ «ФКЄАПБ» зазначив, що відповідач не належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики № 7120925 від 19 березня 2024 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка в загальному розмірі становить 18719,75гривень,з яких:5000,00гривеньсума заборгованостіза основноюсумою боргу;7500,00гривеньсума заборгованостіза відсоткамиза користуванняпозикою;6219,75гривеньсума заборгованостіза відсоткамиза простроченупозику. Наведене підтверджується розрахунком заборгованості, здійснений станом на 18 вересня 2024 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Як зазначено в пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Положеннямистатті 204 ЦК Українивстановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048цього Кодексу (частина другастатті 1050 ЦК України).

Відповідно до статтей6,627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідностатті 628 ЦК України.

Відповідностатті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що договір позики № 7120925 укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положеньЗакону України «Про електронну комерцію»у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір було укладено згідно з частини другоїстатті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно достатті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно пункту 6 частини першоїстатті 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно частини третьоїстатті 5 Закону України «Про електронну комерцію», правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частина п`ятастатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підписавши договір, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що вивчив умови договору позики, а їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані Товариством грошові кошти.

Відтак, суд вважає, що укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача.

Таким чином, з врахуванням тієї обставини, що позичальник під час укладення договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив, а зміст договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує його законних прав та інтересів.

При цьому, згідно з частиною першоюстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514ЦК України.

Тлумачення частини першоїстатті 512 ЦК Українидозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» має право на звернення до суду з дійсним позовом оскільки ТОВ «МАНІФОЮ» передало позивачеві право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним договором позики.

Договір факторингу не визнаний судовим рішенням недійсним, а отже вказаний договір на підставістатті 204 ЦК Україниє обов`язковими для виконання.

Відповідно достатті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм викладених в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядкустатті 89 ЦПК Українидоказів фактичні обставини та беручи до уваги наведені норми права, а також те, що матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов`язання відповідачем, як на користь первісного кредитора ТОВ «МАНІФОЮ», так і на користь позивача, суд вважає достовірно встановленим існування обов`язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно статтей15,16,1048-1049 ЦК України.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами першою, другою статті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» сплатило судовий збір в розмірі 3028,00 гривень. Наведене підтверджується платіжним дорученням за № 116428 від 27 травня 2025 року(а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30), заборгованість за договоромпозики №7120925від 19березня 2024рокув розмірі 18719(вісімнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач:ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30Відповідач:ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленомустаттею 272цього Кодексу.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 03 листопада 2025 року, тобто дата складання повного судового рішення.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «____» ___20____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/657/25 Ананьївського районного суду Одеської області.