Рішення № 131442344, 10.10.2025, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1018/25

Номер провадження по справі 2/387/570/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши успрощеному позовномупровадженні увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Добровеличківськогорайонного судуКіровоградської областіцивільну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 23.06.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 70730,57 грн за кредитним договором №22039000550250, укладеним 02.12.2021.

Свій позов ТОВ "Цикл Фінанс" обґрунтовує тим, що 02.12.2021 між АТ " Банк Кредит Дніпро" та відповідачкою укладено кредитний договір №22039000550250, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, у формі електронного документу, з використанням електронного підпису. За умовами договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачці кредит у сумі 37200,00 грн, строком до 02.12.2023, зі сплатою процентів та комісії за користування кредиту. 28.03.2024 АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Цикл Фінанс" уклали Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого ТОВ "Цикл Фінанс" набуло право нового кредитора до відповідачки за кредитним договором. Однак відповідачка не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії, тому станом на дату звернення до суду заборгованість перед позивачем становить 70730,57 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У пункті 5 прохальної частини позовної заяви просив розглядати справу без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачці був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8 ст.128,ч.1ст.131 ЦПКУкраїни, вважається доставленою. Крім того судом 01.09.2025 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Процесуальні дії суду

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 07.07.2025, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 28.08.2025.

За наслідками судового засідання 28.08.2025 розгляд справи відкладено на 10.10.2025, про що 28.08.2025 постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2025 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

Відповідачка у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред`явила, а тому, враховуючи ч.8ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.11.2022 ТОВ "Цикл Фінас" зареєстроване як юридична особа 16.01.2020, види економічної діяльності: 64.99надання інших фінансових послуг (основний) (а.с.11).

Судом встановлено, що 02.12.2021 між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22039000550250, шляхом підписання власноручним підписом та надано кредит у розмірі 37200,00 грн. на строк 24 місяців, кінцева дата повернення кредиту 02.12.2023. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 02.12.2021 по 01.07.2022 -7% від суми кредиту, з 02.07.2022 по 01.01.2023 -5,5% від суми кредиту, з 02.01.2023 по 01.07.2023- 4 % від суми кредиту, з 02.07.2023 по 02.12.2023- 2,25% від суми кредиту (а.с.90).

Відповідно до виписки про рух коштів та розрахунку заборгованості видані АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 02.12.2021 по 27.03.2024 станом на 31.03.2025 за кредитним договором № 22039000550250 від 02.12.2021 підтверджується факт отримання відповідачкою суми кредиту (а.с.12-66).

28.03.2024 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» уклали договір факторингу №28/03/24 згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор прийняв їх, що підтверджується актом приймання передачі прав вимоги від 28.03.2024 (а.с. 71-80,85,86).

Відповідно до копії платіжної інструкції №6041 від 28.03.2024, ТОВ "Цикл Фінанс" перерахувало АТ "Банк Кредит Дніпро" кошти у розмірі 10200233,00 грн, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 (а.с. 88).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22039000550250 від 02.12.2021 складає 70730,57 грн., з яких: 35761,88 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту, 0,69 грн - заборгованість по відсотках, 34968,00 грн - заборгованість по комісії (а.с.67).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №22039000550250 від 02.12.2021 станом на 27.03.2024 складає 70730,54 грн., з яких: 35761,88 грн.сума залишку простроченого кредиту; 0,66 грн.- залишок прострочених відсотків, 34968,00 грн.- залишок прострочених комісій. Також відповідачкою було здійснено наступні платежі: 648,71 грн сума погашення простроченої заборгованості, 0,03 грн сума погашення поточних відсотків, 0,09 грн сума погашення прострочених відсотків, 2604,00 грн- сума погашення простроченої комісії (а.с. 68-69).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Банк Кредит Дніпро»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору №22039000550250 укладеного 02.12.2021.

Відтак, оскільки відповідачка взяла на себе певні зобов`язання, належним чином в установлений договором строк не виконала, за розрахунком позивача, на час звернення до суду, за нею рахується заборгованість за кредитним договором №22039000550250 укладеного 02.12.2021, у загальному розмірі 70760,57 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 35761,88 грн, заборгованість по відсотках 0,69 грн, заборгованість по комісії 34968,00 грн.

З наведеного слідує, що відповідачкою було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом, відтак позивач правомірно звернувся до суду з зазначеними вимогами.

Проте, з огляду на надані суду матеріали, суд вважає, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідачки комісії в розмірі 34968,00 грн, виходячи з такого.

Згідно ч. 2ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто,Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третястатті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьоїстатті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першоїстатті 21 ЗУ "Про захист прав споживачів"у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).

Суд на підставі приписівстатті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів у редакції», чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті3та частини третьої статті509 ЦК Україниможе визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування»(п. 31.29 постанови у справі №496/3134/19).

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними (п. 32.8 Постанови у справі №496/3134/19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за користування кредитним договором слід відмовити, з огляду на нікчемність положень пунктів кредитного договору, що визначають плату за обслуговування кредиту.

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ "Цикл Фінанс" посилалося на те, що товариство набуло права вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024.

Згідно з ч. 1ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст.1080ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту в розмірі 35761,88 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 0,69 грн..

Що стосується витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У розумінніст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір №43453613 про надання правничої допомоги від 02.01.2025 укладений між ТОВ "Цикл Фінанс" та адвокатом Кеню Д.В.; додаткову угоду №22039000550250 до договору №43453613 про надання правничої допомоги від 02.01.2025; детальний опис робіт (надання послуг) виконаних адвокатом Кеню Д.В.; акт 22039000550250 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 03.06.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10682/10 ; ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1911850 від 03.06.2025 (а.с.81-83,84, 70, 10, 94,95).

Відповідно до акту 22039000550250 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 03.06.2025, адвокатом Кеню Д.В. надано наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості; формування додатків до позовної заяви. Вартість послуг згідно зазначеного акту склала 5000,00 грн.

Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов`язані з розглядом справи. Разом з тим, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідачки, в розмірі 2528,08 грн

Відповідно дост.141 ЦПКсудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1224,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,207,526,530,1046,1050,1054,1077,1081ЦК України,ст.12,13,81,137,141,263-265,280-282ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю "ЦиклФінанс"заборгованість закредитним договором№22039000550250укладеного 02.12.2021усумі 35762гривні 57копійок(тридцятьп`ятьтисяч сімсотшістдесят двігривні 57копійок),з яких:заборгованістьза тіломкредиту 35761,88грн;заборгованістьза відсотками0,69грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1224 гривні 81 копійку (одну тисячу двісті двадцять чотири гривні 81 копійку) та витрати на правову допомогу у розмірі 2528 гривень 08 копійок (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 08 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК Українизазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс"( 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО