Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №345/3492/25
Провадження № 2/345/1637/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.11.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В
Представник ТзОВ «Юніт Капітал» Тараненко А.І. звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020 в розмірі 14045,13 грн. судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 01.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 604550979 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 16 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а також відповідач зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за його користування. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на її банківську карту, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Однак відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, згідно Реєстру прав вимоги №117 від 19.01.2021.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача згідно Реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/06/25-Ю. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 14/06/25-Ю від 14.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 14045,13 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору № 604550979 від 01.10.2020, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 14045,13 грн., в тому числі: 11751,69 грн. - заборгованість по кредит, 2293,44 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом. Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідачка відмовляється, позивач змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.07.2025 на адресу суду поступила заява про надання доступу до електронної справи разом із угодою про надання правової допомоги від адвоката Григорія Тарнавського (а.с.27). Таким чином дані адвоката було внесено до ОСК справи з метою забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи та реалізації права на подання відзиву на позов.
25.08.2025 в канцелярії суду зареєстровано відзив на позов, відповідно до штампа на конверті кореспонденція направлена до суду 21.08.2025 (а.с.43).
З огляду на викладене суд виснує, що відповідачем пропущено строк на подання відзиву, та не заявлено клопотання про його поновлення.
Відповідно до ч. 7 ст.178, ч. 1 ст.278 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як вбачається зіст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно дост. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідач пропустив строк подання відзиву на позовну заяву, встановлений судом, та не просив у відзиві про поновлення такого строку.
Строк подання відзиву у справі - це проміжок часу, протягом якого особа має право подати суду відзив задля викладу заперечення проти позову з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлення строків подання відзиву у справі законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихЦПК України, певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільно-правових відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в цивільному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників цивільного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Таким чином відповідачем згідно ч.1ст. 126 ЦПК Українивтрачене право на подання відзиву на позовну заяву, а будь яких поважних причин на поновлення такого строку відповідачем не обґрунтовано.
Враховуючи наведене, поданий представником відповідача відзив залишається судом без розгляду.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов слід задоволити, з наступних підстав.
01.10.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 на підставі заявки останньої було укладено кредитний договір № 604550979.
Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у сумі 16000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - правила).
Згідно п.1.2 договору кредит надається троком на 112 днів.
Відповідно до п.1.3 строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконаннями сторонами взятих на себе зобов`язань.
Пунктом 1.4 встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 475,80 відсотків річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним.
Згідно п. 1.9 кредитного договору проценти за користування кредитом в розмрі передбаченому договором нараховуються за кожен день користування кредитними коштами починаючи з першого дня користування кредитом відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться у користуванні в позичальника.
Також 01.10.2020 відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту продукту, в якому містять основні умови кредитування, які відповідають тим, що зазначені у кредитному договорі.
Відповідно до платіжного доручення №3224ceff-7667-42ba-84a2-79fd35717fc4 від 01.10.2020 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_2 на рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 16000,00 грн. згідно з договором № 604550979 від 01.10.2020.
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_2 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 та 01.10.2020 на вказану картку було зараховано платіж у сумі 16000,00 грн., що підтверджується випискою за період з 01.10.2020 по 06.10.2020 (а.с. 35-36).
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
На підставі додаткових угод №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 укладених до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що сторони дійшли згоди продовжати дію договору факторингу.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 117 від 19.01.2021 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020 на суму 15739,59 грн.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020 на суму 14045,13 грн., що підтверджується витягом з реєстру права вимоги № 11.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТзОВ «Юніт Капітал» зобов`язується передати в розпорядження ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату, а ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити ТзОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому для третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з витягом з Реєстру боржників від 04.06.2025 на виконання договору факторингу № 04/06/25-Ю до ТзОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020 на суму 14045,13 грн.
Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 14045,13 грн., з яких: заборгованість за сумую кредиту 11751,69 грн. та заборгованість за процентами 2293,44 грн., що підтверджується випискою з особистого рахунку за вказаним кредитним на період 04.06.2025-25.06.2025.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду:
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електроннукомерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України"Проелектронні документита електроннийдокументообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.614ЦКУкраїни особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору № 604550979 від 01.10.2020, а також отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі, визначеному договором, що не заперечується останньою.
У вказаному договорі, а також паспорті споживчого кредиту визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, з чим відповідачка погодилася, підписавши їх.
Разом з тим відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020, яка становить 14045,13 грн., з яких: заборгованість за сумую кредиту 16000,00 грн. та заборгованість за процентами 2293,44 грн.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй позикодавцем кредитними коштами, а також на спростувала наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного кредитного договору № 604550979 від 01.10.2020, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги позивачем за спірним кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в межах заявлених позовних вимог в розмірі 14045,13 грн.
Крім цього, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2 422грн. 40коп.
Також представник позивача просить стягнути судові витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Вирішуючи дане клопотання по суті зазначає наступне.
Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: Договір про надання правничої допомоги №05/06/2025-01 від 05.06.2025 року, Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, Додаткову угоду № 25770550839 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, Акт прийому передачі наданих послуг від 25.06.2025.
При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК Українивідноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137ЦПК Українищодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягара для відповідача.
Керуючись ст. ст.141,258-259,265,268,279,354 ЦПК України,суд
У Х В А Л И В :
позов задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» адреса:Київ,вул.Рогнідинська,4-А,офіс 10,код ЄДРПОУ43541163 заборгованість за кредитним договором № 604550979 від 01.10.2020, у розмірі 14045,13 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса:Київ,вул.Рогнідинська,4-А,офіс 10,код ЄДРПОУ43541163) 2422,40 грн судового збору та 3000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя
Судове рішення № 131442293, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 03.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 345/3492/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: