Рішення № 131437049, 31.10.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2025 року м. Рівне№460/11455/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» (далі Позивач) до Рівненської митниці (далі Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: Рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 22.04.2025 № UA204150/2025/000036/1; Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2025 №UA204150/2025/000098.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах неточностей та розбіжностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів визначено за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказує, що митний орган безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили неточності та розбіжності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесені Рішення про коригування митної вартості товарів та Картки відмови, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Оскаржувані рішення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 25.08.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» (Покупець) та нерезидентом фірмою Haining Hisener Trade Co.LTD, China (Продавець) укладений Контракт від 01.10.2024 №01-10/24 (далі Контракт №01-10/24), предметом якого є поставка товару шурупи, такелаж. В кількості, за цінами і на умовах, визначених в Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту (а.с. 84).

22.04.2025 для митного оформлення в режимі імпорту товарів «Вироби з чорних металів: Зажим для тросів обжимний; Стяжка калена; Зажим для тросів одинарний; Зажим для тросів; Карабін пожежний; Карабін пожежний з гайкою; Карабин-гвинт (товар № 1); Вироби з чорних металів: Гак крановий з фіксатором; Гак крановий (товар № 2); Ланцюги з чорних металів із зварними кільцями, стандарту DIN 5685 A: ланцюг коротка ланка; ланцюг господ.коротк. (товар № 3); Вироби з різьбою з чорних металів; стандарт виготовлення для рим-болтів DIN580; стандарт виготовлення для рим-гайок DIN 582: Рим-болт; Рим-гайка (товар № 4). Торговельна марка: HISENER; Країна виробництва: CN; Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd», що надійшли з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 01.10.2024 № 01 10/24 з продавцем «HAINING HISENER TRADE CO., LTD; 13th Floor, Tower B, Jinhui Building, No.486, South Haichang Road, Haining, Zhejiang, China», митному органу подана митна декларація №25UA204150001048U9 із заявленням митної вартості товарів на рівні 40 576,63 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), із них 8 939,91 USD за Товар № 3 та 2 839,81 USD за Товар № 4 (далі МД №25UA204150001048U9).

Відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000036/1 (далі Рішення №UA204150/2025/000036/1), за яким митна вартість товарів № 3 та № 4 скоригована в сторону збільшення до 20 340,45 USD та 3 105,37 USD відповідно, та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості резервного методу код «6» (а.с. 75).

Графа 33 Рішення №UA204150/2025/000036/1 (підстави коригування митної вартості товарів): подані до митного оформлення документи та додатково надані документи містять неточності:

відсутні відомості про реквізити контракту у поданому до митного оформлення інвойсі від 15.01.2025 № 24HS10225F;

в графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 01.10.2024 № 01 10/24 зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару;

до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації;

Рахунок від 07.04.2025 № LS-4637046 не містить відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо;

Експертний висновок Рівненської №І-119 від 14.04.2025 не містить додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок;

заявлена у експертному висновку Рівненської №І-119 від 14.04.2025 вартість перевезення контейнера не співпадає із заявленою вартістю, зазначеною у ЕМД. Експертом вказано, що оцінку проведено станом на 14.04.2025;

наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.10.2024№ б/н неможливо поширити на партію товару, зважаючи на проформу-інвойс, яка укладена 19.09.2024 №24HS10225P;

п. 4.1.3.1 договору про перевезення від 17.03.2023 №23 передбачена оплата за надані транспортно-експедиційні послуги. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати;

до митного оформлення надано платіжні інструкції від 10.10.2024 № 160JBKLOA, від 04.04.2025 № 182JBKLP4. від 10.10.2024 № б/н, від 04.04.2025 № б/н у яких зазначено лише реквізити контракту від 01.10.2024 № 01-10/24;

відповідно до коносаменту від 29.01.2025 № XM250100321 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 16.04.2025 №02582 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Шебжешин-ХрубешовІзовКлевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

Рівненська митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: товар №3 за митною декларацією від 13.02.2025 № 25UA100320005013U1 2,34 дол.США/кг; товар №4 за митною декларацією від 14.01.2025 №25UA100060500377U5 1,93 дол.США/кг;

заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; банківські платіжні документи; переклад митної декларації країни відправлення від 24.01.2024 №230120250015515051;

митну вартість Товару №3 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за МД від 13.02.2025 №25UA1003200050113U1- 2,34 дол. США/кг; числове значення митної вартості Товару №3 у валюті рахунку становить 20340,45 дол. США/кг, що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації становить 841657,3103 грн;

митну вартість Товару №4 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за МД від 14.01.2025 №25UA100060500277U5 1,93 дол. США/кг; числове значення митної вартості Товару №4 у валюті рахунку становить 3105,37 дол. США/кг, що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації становить 128495,5525 грн.

22.04.2025 в порядку частини сьомої статті 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 25UA204150001059U2, за якою товари випущені у вільний обіг зі збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 125508,73 грн (мито 24 136,30 грн, ПДВ 101 372,43 грн).

Митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000098 (далі Картка відмови) (а.с. 78).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень Рішення №UA204150/2025/000036/1, та Картки відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Стаття 49 Митного кодексу України від13.03.2012№4495-VI (далі МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».

Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIIIцього Кодексу та цією главою».

Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».

Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».

Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Вказані норми МК України визначають обов`язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених участині першій статті 58цього Кодексу».

Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».

Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні».

Частина п`ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».

Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:

документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

наявність у документах ознак підробки;

документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

При цьому, частина третя статті 53 МК України не визначає такої підстави для витребування додаткових документів, як наявність у поданих декларантом документах «неточностей».

Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.

Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.

Так, судом установлено, що разом з МД №25UA204150001048U9 декларант надав митному органу документи:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-10/24 від 01.10.2024;

Додаткова угода № 1 від 28.03.2025 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 01-10/24 від 01.10.2024;

Експортна митна декларація країни-відправлення № 230120250015515051 від 24.01.2025;

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 24HS10225P від 19.09.2024;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 24HS10225F від 15.01.2025;

Пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.01.2025;

Прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.10.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) №160JBKLOA від 10.10.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) №182JBKLP4 від 04.04.2025;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 10.10.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 04.04.2025;

Висновок про вартісні характеристики товару № І-119 від 14.04.2025;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C3304A1377/00122 від 22.01.2025;

Накладна ЦІМ/УМВС № 02582 від 16.04.2025;

Коносамент (Bill of lading) № XM250100321 від 29.01.2025;

Супровідний документ Т1 № 25PL322080NSDW6YM0 від 11.04.2025;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4637046 від 07.04.2025;

Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023;

Заявка на перевезення № 458728 від 24.01.2025;

Лист виробника від 15.01.2025.

В оскаржуваному Рішенні №UA204150/2025/000036/1, як підставу для коригування митної вартості товарів, митний орган зазначив: «відсутні відомості про реквізити контракту у поданому до митного оформлення інвойсі від 15.01.2025 № 24HS10225F».

Суд зазначає, що такі доводи митного органу не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки вартість товарів, визначена в Інвойсі від 15.01.2025 № 24HS10225F 36,508.55 та перелік товарів у повній мірі співпадають з відомостями, зазначеними в МД №25UA204150001048U9 36508,55 дол. США.

Відсутність посилання в Інвойсі від 15.01.2025 № 24HS10225F на реквізити Контракту не свідчить про заявлення недостовірної (неточної / неповної) інформації щодо митної вартості товарів, яка повинна визначатися (перевірятися) митим органом у сукупності усіх поданих до митного оформлення документів.

В оскаржуваному Рішенні №UA204150/2025/000036/1, як підставу для коригування митної вартості товарів, митний орган зазначив: «до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації».

За приписами статті 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, митні органи можуть вимагати надання декларантом перекладу документа українською мовою лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, зокрема, перевірки числових значень складових митної вартості товарів.

У поданій експортній митній декларації Китайської Народної Республіки №230120250015515051 від 24.01.2025 містяться відомості про кількість, одержувача, інвойс, та загальну вартість товару в 36508,55 дол. США за рахунком (інвойсом), який співпадає із заявленим Позивачем у митних деклараціях.

Ці фактичні обставини повністю підтверджують фактурну вартість товару, зазначену в товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення.

У спірному випадку, твердження Відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві.

Правова позиція щодо надання декларантом перекладу митної декларації країни відправлення викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 (касаційне провадження № К/9901/49462/18).

В оскаржуваному Рішенні №UA204150/2025/000036/1, як підставу для коригування митної вартості товарів, митний орган зазначив: «Експертний висновок Рівненської №І-119 від 14.04.2025 не містить додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок; заявлена у експертному висновку Рівненської №І-119 від 14.04.2025 вартість перевезення контейнера не співпадає із заявленою вартістю, зазначеною у ЕМД. Експертом вказано, що оцінку проведено станом на 14.04.2025».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає наступне.

Перелік документів (обов`язкових для надання митному органу), які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України.

Обов`язок надання документа «висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини» виникає у декларанта виключно у випадку, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки надані Позивачем експертні висновки не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні статті 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, тому суд дійшов висновку про безпідставність зазначених вище доводів митного органу.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 по справі № 826/3098/16 зазначив, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації у таких висновках не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.

В оскаржуваному Рішенні №UA204150/2025/000036/1, як підставу для коригування митної вартості товарів, митний орган зазначив: «наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.10.2024 № б/н неможливо поширити на партію товару, зважаючи на проформу-інвойс, яка укладена 19.09.2024 №24HS10225P».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає наступне.

Перелік документів (обов`язкових для надання митному органу), які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України.

Прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів; прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на невідповідність чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Правова позиція щодо коригування митної вартості товару з підстав невідповідності прайс-листа викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 та від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23 (адміністративне провадження № К/990/19014/24).

В оскаржуваному Рішенні №UA204150/2025/000036/1, як підставу для коригування митної вартості товарів, митний орган зазначив: «п. 4.1.3.1 договору про перевезення від 17.03.2023 №23 передбачена оплата за надані транспортно-експедиційні послуги. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати; відповідно до коносаменту від 29.01.2025 № XM250100321 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 16.04.2025 №02582 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Шебжешин-ХрубешовІзовКлевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України; Рахунок від 07.04.2025 № LS-4637046 не містить відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає наступне.

Митному органу в надані (отримані від перевізників) документи, що підтверджують факт доставки вантажу, а саме, документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару:

Накладна ЦІМ/УМВС № 02582 від 16.04.2025;

Коносамент (Bill of lading) №XM250100321 від 29.01.2025;

Супровідний документ Т1 № 25PL322080NSDW6YM0 від 11.04.2025;

Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг № LS-4637046 від 07.04.2025;

Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023;

Заявка на перевезення № 458728 від 24.01.2025.

В матеріалах справи містяться документи на підтвердження оплати рахунків перевізників та акти виконаних робіт: Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № LS-4637046 від 07.04.2025 на суму 191301,00 грн; копія платіжної інструкції №2050 від 02.05.2025 на оплату суми - 191301,00 грн; копія Акта надання послуг № ЛШ00-004755 від 22.04.2025.

Отже, митному органу у повній мірі надані документи, що стосуються питання транспортування товарів.

Щодо оплати за поставлений Позивачу товар, суд зазначає наступне.

Продавцем товару по поставці були виставлені рахунки, а саме: у Рахунку-проформі № 24HS10225P від 19.09.2024 та в Контракті № 01-10/24 від 01.10.2024 зазначено вартість 36181,59 USD, але в остаточному інвойсі рахунку-фактурі № 24HS10225F від 15.01.2025 та в Додатковій угоді № 1 від 28.03.2025 до Контракту № 01-10/24 від 01.10.2024 змінено вартість і вона становить 36508,55 USD.

З матеріалів справи слідує, що перший платіж за товар було здійснено в розмірі 10 % від вартості товару, зазначеній в рахунку-проформі та Контракті, та становив 3618,16 USD (підтверджується копіями банківського платіжного документа (платіжна інструкція), що стосується товару № 160JBKLOA від 10.10.2024 на суму 3 618,16 доларів США та Swift від 10.10.2024 на суму 3618,16 доларів США, які подавались Позивачем під час митного оформлення товару).

Другим платежем Позивач доплатив до вартості товару в розмірі 90 %, зазначеній в рахунку-фактурі та Додатковій угоді 32890,39 USD (підтверджується копіями банківських платіжних документів (платіжні інструкції), що стосуються товару № 182JBKLP4 від 04.04.2025 на суму 32890,39 доларів США та Swift від 04.04.2025 на суму 32890,39 доларів США, які подавалися Позивачем під час митного оформлення товару).

Позивачем двома банківськими переказами було сплачено вказані суми в повному обсязі. Відповідачу під час процедури митного контролю надавались рахунок фактура, рахунок-проформа, контракт та додаткова угода до нього, а також SWIFT, що підтверджують факт оплати за поставлений товар.

Митний орган зазначає, що до митного оформлення надано платіжні інструкції від 10.10.2024 № 160JBKLOA, від 04.04.2025 № 182JBKLP4, від 10.10.2024 № б/н, від 04.04.2025 № б/н, у яких зазначено лише реквізити Контракту від 01.10.2024 № 01-10/24.

Проте, такі посилання митного органу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не свідчать та не можуть свідчити про неприйнятність таких платіжних документів.

Суд зазначає, що приписи МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.

Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».

Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».

Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділу Хцього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно дочастини сьомоїцієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду».

Проте, оскаржуване Рішення №UA204150/2025/000036/1 не містить чіткої інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В оскаржуваному Рішенні №UA204150/2025/000036/1 зазначено, що Рівненська митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: товар №3 за митною декларацією від 13.02.2025 № 25UA100320005013U1 2,34 дол.США/кг; товар №4 за митною декларацією від 14.01.2025 №25UA100060500377U5 1,93 дол.США/кг;

митну вартість Товару №3 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за МД від 13.02.2025 №25UA1003200050113U1- 2,34 дол. США/кг; числове значення митної вартості Товару №3 у валюті рахунку становить 20340,45 дол. США/кг, що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації становить 841657,3103 грн;

митну вартість Товару №4 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за МД від 14.01.2025 №25UA100060500277U5 1,93 дол. США/кг; числове значення митної вартості Товару №4 у валюті рахунку становить 3105,37 дол. США/кг, що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації становить 128495,5525 грн.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартостіінформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі Правила).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей59,60та64 Кодексуз обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

При здійсненні коригуванням митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною МД не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Разом з тим, оскаржуване Рішення №UA204150/2025/000036/1 не містить ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».

Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».

Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA204150/2025/000036/1 не відповідає критерію «обґрунтованості».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №UA204150/2025/000036/1 та Картки відмови в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4844,80 грн, сплачена відповідно до Платіжних інструкцій від 03.07.2025 №2211 та №2212.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» (вулиця Григорія Сковороди, 23, місто Рівне, 33013; код ЄДРПОУ 39870614) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці: Рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 22.04.2025 № UA204150/2025/000036/1; Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2025 №UA204150/2025/000098.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» суму судового збору у розмірі 4844 грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 жовтня 2025 року

Суддя К.М. Недашківська