Ухвала суду № 131437031, 31.10.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

31 жовтня 2025 року м. Рівне№460/8363/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглядаючи у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, Головного управління психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій, та вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується Позивач) до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (далі іменується Відповідач 1),Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (далі іменується Відповідач 2) та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі іменується Відповідач 3), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не проведення нарахування позивачу грошового забезпечення: з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2020 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; зобов`язати відповідача, нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення: з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2020 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не проведення нарахування позивачу грошового забезпечення: з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2021 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; зобов`язати відповідача, нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення: з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2021 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не проведення нарахування позивачу грошового забезпечення: з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2022 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; зобов`язати відповідача, нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення: з 01.01.2022 по 31.12.2022, із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2022 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не проведення нарахування позивачу грошового забезпечення: з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2023 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 12; зобов`язати відповідача, нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення: з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня 2023 календарного року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; визнати протиправною дію відповідача, щодо утримання з доходів військового збору; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити розміри стягнутого з грошового забезпечення військового збору.

Ухвалою суду від 16.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.05.2025 клопотання ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача та про залучення співвідповідача задоволено частково; залучено до участі у справі №460/8363/25 в якості Відповідача 2 Головне управління психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України (місто Київ) (03049, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 26640333); залучено до участі у справі №460/8363/25 в якості Відповідача 3 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (03049, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 22990368).

Відповідач 2 Головне управління психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій зазначив, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким внесено ряд змін до діючого законодавства про працю. Так, вищезазначеним законом України частину першу ст.233 КЗпП України було викладено у наступній редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті». З урахуванням змін, внесених до ст. 233 КЗпП України з 19.07.2022 Позивач втратив можливість звернутися до суду за отриманням невиплаченого заробітку без обмеження строку. В той же час, прикінцевими положеннями Кодексу законів про працю України строки визначені ст.233 КЗпП України продовжено на строк дії карантину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, в зв`язку з чим дія строку, передбаченого ч. 1 ст.233 КЗпП України продовжена до 30.09.2023р. Тримісячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України, з урахуванням строку дії карантину, сплив 30.09.2023. Вказує, що заявлені вимоги щодо проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023, про невиплату якого Позивач повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, однак за вирішенням трудового спору Позивач звернувся лише у травні 2025 року. Таким чином, слід констатувати, що в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення в належному розмірі за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 позов подано з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:

1) у разі якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється так: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період із 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

2) з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову потрібно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що в цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Відповідно до прохальної частини позову спірний період становить з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивача звільнено зі служби - 30.04.2025.

При цьому, при звільненні військовослужбовця останньому вручається, зокрема, грошовий атестат.

Позивач звернувся до суду з позовом - 12.05.2025.

У спірному випадку Позивач не порушив тримісячного строку звернення до суду.

Таким чином, питання дотримання строку звернення до адміністративного суду було вирішено судом при відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому, клопотання Головного управління психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 31 жовтня 2025 року

Суддя К.М. Недашківська