Ухвала суду № 131426378, 20.10.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"20" жовтня 2025 р.

Справа №489/600/25

Провадження №2/489/1278/25

УХВАЛА

20 жовтня 2025 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав

встановив.

Позивачка, через свого представника адвоката Бараненка Д.В., звернулася до суду з позовом, яким просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 10.01.2019. Шлюб між ними розірвано на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.02.2022. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично шлюбні відносини з відповідачем припинені з березня 2021. З того часу вона з дитиною проживає окремо та дитина знаходиться на її утриманні. Відповідач неодноразово їй погрожував та застосовував фізичну силу. Декілька разів вона писала заяву до відділення поліції, але ніяких запобіжних заходів застосовано не було. З 09.05.2023 по 30.01.2024 дитина проходила курс реабілітації в Державній реабілітаційній установі «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Мрія». Позивачка не перешкоджала в участі у вихованні дитини та у зустрічах з дитиною, відповідач звернувся до служби у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради, яка рішенням від 27.03.2024 встановила графік побачень батька з дитиною. Після останньої зустрічі батька з дитиною, у дитини погіршився стан здоров`я, оскільки ОСОБА_2 проявив недбалість під час зустрічі з дитиною, внаслідок чого дитина впала з велосипеда, що спричинило травму. Дитина боїться батька та не має бажання зустрічатися з ним. Вона та її мати постійно здійснюють нагляд за сином, через незадовільний стан його здоров`я, в той час, як батько дитини ОСОБА_2 участі у цій сфері життя дитини не приймає та ніколи не приймав. Позивачка самостійно несе всі витрати на утримання дитини.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання сина достатній для покриття усіх потреб дитини, оскільки в середньому складає 28160,00 грн. на місяць. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Відповідач від народження дитини постійно цікавився його життям, станом здоров`я, успіхами, піклувався про його фізичний та духовний розвиток. Після розірвання шлюбу позивачка почала чинити відповідачу перешкоди у реалізації батьківських прав на участь у спілкуванні та вихованні дитини, відмовляти у побаченнях з дитиною. Між сторонами почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дитини батьком, у звязку з чим відповідач звернувся до служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради з проханням визначити його участь у вихованні дитини. Рішенням Органу опіки та піклування було визначено графік побачень дитини з батьком виходячи з інтересів та бажання дитини. Проте, позивачка продовжила чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною, припинила відповідати на телефонні дзвінки, не розповідає ані про стан здоров`я, ані про потреби сина, ані про його успіхи. Відповідач має тісний емоційний контакт з сином, який внаслідок протиправної поведінки позивачки може бути втрачений. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач притягувався до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків або жорстоке поводження з дитиною, веде аморальний спосіб життя, що негативно впливає на інтереси дитини.

Від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що позивачка, після розлучення з відповідачем, не перешкоджала жодним чином зустрічам батька з сином, однак, зауважила, що після останньої такої зустрічі у дитини погіршився стан здоров`я. оскільки, відповідач проявив жорстокість та недбалість до власного сина. ОСОБА_2 буквально штовхнув власну дитину, внаслідок чого син впав з самокату, що спричинило травму голови. У звязку з чим позивачка звернулася до сімейного лікаря та за результатами огляду дитині встановлено діагноз. Факт жорстокого поводження батька до сина можуть підтвердити свідки. Позивачка жодним чином не впливає на відношення сина до батька. В свою чергу, дитина, через жорстоке поводження відповідача до позивачки (які відбувалися на його очах), постійні залякування та манеру спілкування, через крики, а також погрози на адресу матері почав боятися власного батька. Дитина пройшла психологічне обстеження, за результатами якого, зокрема, ситуація взаємодії сина з батьком викликають у дитини негативні емоції. Відповідач у відзиві вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 38200 грн. та очікує понести в майбутньому ще 28000 грн. Вказана сума є завищеною, необґрунтованою та неспівмірною з даною справою.

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначає, що обставини щодо перешкоджання позивачкою в регулярних побаченнях сина з батьком, зокрема, підтверджується скриншотами переписки позивачки з відповідачем доданими до відзиву на позовну заяву. На теперішній час в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, побачені, способу участі у вихованні дитини. ОСОБА_2 категорично заперечує, що коли-небудь спричиняв або міг спричинити шкоду своєму сину. З психологічного висновку за результатом обстеження від 14.02.2025 доданого позивачкою до відповіді на відзив вбачається, що ОСОБА_4 під час гри сказав, що в нього немає батька. Вочевидь то така думка не могла самостійно «прийти в голову» чотирирічної дитини, також, вочевидь, таку думку не міг навіяти сину відповідач. Дитина ще не до кінця розуміє сімейні відносини. Позивачкою обґрунтування не співмірності витрат на правничу допомогу не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування витрат понесених ОСОБА_2 на правничу допомогу. Натомість відповідачем долучено всі належні докази що стосуються понесення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.02.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження та зобов`язано третю особу надати висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 24.03.2025, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судові засідання, які були призначені, зокрема, на: 19.05.2025, 19.08.2025, 03.09.2025, 25.09.2025, ані позивачка, ані представник позивачки не з`явилися, про що були повідомлені належним чином, що підтверджується судовими повістками та повістками про надсилання смс-повідомлення.

Крім того, інформація про призначені судові засідання розміщена на сайті суду і є доступною для осіб, які приймають участь у її розгляді.

В свою чергу, явка сторони чи її представника в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

24 березня 2025 від представника позивачки надійшла заява, відповідно до якої просить підготовче судове засідання розглядати у його відсутності, не заперечує проти закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

16 травня 2025 від представника позивачки ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

18 серпня 2025 від представника позивачки ОСОБА_6 надійшла заява перенесення судового засідання на іншу дату.

03 вересня 2025 ані позивачка, ані представник позивачки у судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

20 жовтня від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду та стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ч.3ст.2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч.1ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядкуст. 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відсутність позивача в судових засіданнях, за відсутності заяви про проведення судового розгляду без його участі, позбавляє суд можливості здійснити розгляд справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивач навмисно затягує розгляд справи, зловживаючи своїми процесуальними правами.

На думку суду, саме приписи ст.ст.44,223,257ЦПК України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач, тобто вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, систематичні неявки позивача в судові засідання, незалучення ним представника (в разі неможливості брати участь у справі особисто), неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Судом було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя. З огляду на системний характер неприбуття позивача до суду без існування для цього поважних причин, залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.

Крім того, суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи, дотримання процесуальних строків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення цивільного позову без розгляду на підставі ч. 3 ст.44, ч. 5 ст.223, п. 3 ч. 1. ст.257 ЦПК України, оскільки не з`являючись у судові засідання, позивач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, що сприяє зволіканню у розгляді справи.

Згідно ч. 2 ст.257ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу з позивачки на користь відповідача, слід зазначити наступне.

Згідност. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За ч. 5, 6ст.142 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про стягнення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги наявні у матеріалах справи: ордер на надання правничої допомоги серії ВЕ № 1146006; Договір № 04/25 про надання правничої допомоги від 12.02.2025; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 837 від 13.09.2019; квитанція до прибуткового касового ордера № 1-04/25 від 27.02.2025 про сплату ОСОБА_2 за послуги адвоката у розмірі 38200 грн.

В той же час, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витраченого на ведення справи часу),, зокрема, суд бере до уваги кількість призначених судових засідань, на які з`являвся представник відповідача, обсяг та об`єм заяв по суті позову та наданих доказів (фактично наданий тільки відзив), предмет позову, обсяг доказування, та приходить до висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 38200 грн. до 10000 грн., які підлягають стягненню з позивачки на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 158, 257, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Службау справахдітей адміністраціїЦентрального районуМиколаївської міськоїради,про позбавленнябатьківських прав залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1.

Повний текст судового рішення складено «20» жовтня 2025.

Суддя Н.О. Рум`янцева