Ухвала суду № 131425191, 28.10.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2716/17 6/335/116/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Лівобережний відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить суд замінити вибулого стягувача: ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника: ТОВ «Дебт Форс» (КОД ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: 02095, Київ обл., Київ р-н., Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчому листі: № 335/2716/17 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал», до боржника ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 18.05.2017 року ухвалено рішення у справі № 335/2716/17 про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості за кредитним договором № 34/АК-00007.08.2 у розмірі у розмірі 166042,69 грн. (3 % річних), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2490 гривень 64 копійок, а всього стягнути 168 533 гривень 33 копійки.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «Родовід банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Лігал», а ТОВ «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 34/АК-00007.08.2.

18.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 18-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 34/АК-00007.08.2

06.05.2021 року Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні (ях) № 55758883, винесено постанову(и) про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано. Також відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є ОСОБА_2 відомо, що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листів по справі № 335/2716/17, при цьому виконавчий лист в ТОВ «Дебт Форс» відсутній та строки для примусового їх виконання не пропущені

Заявник вказує, що оскільки виконавчий лист по боржнику в останнє повернуто 06.05.2021року, строк його пред`явлення до виконання закінчується 06.05.2024 року, але з урахуванням запровадження в Україні воєнного стану, який триває й на даний час, цей строк вважається не пропущеним.

На підставі викладеного заявник просить заяву задовольнити, розгляд заяви просить здійснювати за відсутністю представника ТОВ «Дебт Форс».

В судове засідання заінтересовані особи не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, заяву, суд вважає, що заява задоволенню підлягає за наступними підставами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2010 року по справі № 335/2716/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Родовід Банк» Куліш В.М. до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 34/АК-00007.08.2 від 11.04.2008 року у розмірі 166042,69 грн. (3 % річних), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2490 гривень 64 копійок, а всього стягнути 168 533 гривень 33 копійки.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019 року замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) у справі № 335/2716/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Родовід Банк» Куліш В.М. до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №_34/АК-00007.08.2.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Лігал», а ТОВ «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 34/АК-00007.08.2.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/23 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.»

У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 ЦК України.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 18-05/23 про відступлення прав вимоги від 18.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 18-05/23 про відступлення прав вимоги від 18.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді»

На виконання п. 7.1 Договору № 18-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.05.2023 року ТОВ «Дебт Форс» (заявником) проведено оплату відповідно до платіжної інструкції, що заявник додає у додатках до цієї заяви.

Таким чином, відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВ «Вердикт Капітал» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третястатті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з частиною першоюстатті 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на стадіях судового процесу.

Частиною п`ятоюстатті 15 Закону України „Про виконавче провадженняпередбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першоюстатті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбаченестаттею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, відповідно достатті 55 ЦПК Українизаміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, обов`язковою умовою для процесуального правонаступництва є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про заміну стягувача на його правонаступника у справі, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про заміну стягувача на його правонаступника у справі суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

Відповідно достатті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно зістаттею 1 Закону України „Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню.

Частиною п`ятоюстатті 15 Закону України „Про виконавче провадженняпередбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

У даній справі, заявник просить суд замінити у виконавчому листі №335/2716/17 вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та видати дублікат виконавчих листів №335/2716/17, щодо боржника ОСОБА_2 .

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.

Зважаючи на встановленустаттею 204 ЦК Україниі не спростовану при вирішенні цієї справи в порядкустатті 215ЦК України презумпцію правомірності укладених договорів про відступлення права вимоги, такі договори у розумінні статей11,509 ЦК Україниє належною підставою для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеномустаттею 204 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16.

Як вбачається з листа Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно перевірки даних АСВП було встановлено, що на виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 55758883 з примусового виконання виконавчого листа № 335/2716/17 виданого 30.11.2017 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованості 166042,69 грн. та судового збору 2490,64 грн., а всього 168533,33 грн.

06.05.2021 у рамках виконавчого провадження № 55758883 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження.

Відповідно до положень 4.1,2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Архівна справа відносно ОСОБА_2 знищена, а тому надати матеріали виконавчого провадження не виявляється можливим у зв`язку зі закінченням строку зберігання.

Таким чином, виконавчий лист до 06.05.2021 року перебував на виконанні.

Частиною п`ятоюстатті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII „Про виконавче провадження, у редакції, чинній час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Згідно з частиною першоюстатті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII „Про виконавче провадженнявиконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ятастатті 12 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII „Про виконавче провадження).

Згідно з пунктом 5розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII „Про виконавче провадження, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII „Про виконавче провадженнясвідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022„Про введення воєнного стану в Україні, затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Законом України „Про внесення зміни до розділу XIIIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону України „Про виконавче провадження № 2129-IX від 15.03.2022 було доповнено розділ XIIIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону України „Про виконавче провадження пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26.03.2022 року.

У постанові від 15.03.2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке: «Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються самеЗаконом України „Про виконавче провадженняяк спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання».

Аналогічні висновки містяться і в постанові ВС від 03.08.2023 року у справі № 420/10415/22. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 9 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19.06.2024 року в справі № 278/6265/13 від 18.07.2024 року в справі № 796/198/2018.

Таким чином, оскільки з досліджених судом документів вбачається, що виконавчий лист №335/2716/17 виданий 30.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованості 166042,69 грн. та судовий збір 2490,64 грн., а всього 168533,33 грн., був пред`явлений до примусового виконання та до 06.05.2021 року, перебував на виконанні, а тому трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання спливав 06.05.2024 року.

При цьому, станом на дату звернення ТОВ «Дебт Форс» з даною заявою до суду, з урахуванням запровадження в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та набрання чинності з 26.03.2022року Законом №2129-IXстрок пред`явлення виконавчого листа № 335/2716/17 виданий 30.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованість 166042,69 грн. та судового збору 2490,64 грн., а всього 168533,33 грн., не закінчився, що не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першоїстатті 431 ЦПК Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1розділу XIII „Перехідні положення ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/088 (провадження № 61-10540св22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) (пункт 24) вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

На підставі викладеного, судом встановлено, що виконавчий лист № 335/2716/17 виданий 30.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованість 166042,69 грн. та судовий збір 2490,64 грн., а всього 168533,33 грн. було втрачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі № 335/2716/17 виданий 30.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованості 166042,69 грн. та судового збору 2490,64 грн., а всього 168533,33 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», як вибулої сторони, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», та про наявність підстав для видачі його дубліката.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 260,261,442, 431, 512, 514 п.17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК УкраїниЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Лівобережний відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Заміни стягувача у виконавчому листі № 335/2716/17 виданого 30.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованості 166042,69 грн. та судового збору 2490,64 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», як вибулої сторони, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» дублікат виконавчого листа № 335/2716/17 виданого 30.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк заборгованості 166042,69 грн. та судового збору 2490,64 грн.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.В.Геєць