Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/11437/25
н/п 2/953/4703/25
УХВАЛА
"30" жовтня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 09351600, місцезнаходження за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 22) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ; місцезнаходження іпотечного майна за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитом,-
ВСТАНОВИВ:
29.10.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява АТ «Ощадбанк» в особі філії ХОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором про іпотечний кредит від 13.09.2012 в розмірі 80498, 39 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Суд, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважає, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Київським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч.1ст.8Закону України"Просудоустрій тастатус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно із ч.1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1ст.23ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Суд зазначає, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом, що є підставою для скасування судового рішення, прийнятого за результатами даної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до Київського районного суду м. Харкова з позовом, представник позивача зазначив адресу місцеперебування відповідачки АДРЕСА_3 .
Разом з цим, згідно відомостей, які містяться в інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 30.10.2025, відповідачка значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до Салтівського районного суду м. Харкова.
Крім того,статтею 30ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.
За змістом ч.1ст.30ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном, зокрема, щодо права користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати та комунальних послуг, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та інше.
У постанові від 16.02.2021у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч.3ст.30 ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Згідно із роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит та місцезнаходження іпотечного майна представником позивача зазначено за адресою: АДРЕСА_2 , що також знаходиться в межах територіальної юрисдикції Салтівського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 9ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.
П.1 ч.1ст.31 ЦПК Українипередбачено,що судпередає справуна розглядіншому суду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, суд вважає, що дана справа не підсудна Київському районному суду м. Харкова та її необхідно направити за підсудністю до Салтівського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч.1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 23, 27, 31, 32, 187, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 09351600, місцезнаходження за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 22) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ; місцезнаходження іпотечного майна за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитом, направити за підсудністю до Салтівського районного суду м. Харкова.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо ухвалу залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Зуб Г.А.
Судове рішення № 131419362, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 30.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 953/11437/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: