Рішення № 131418116, 27.10.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10776/25

2/212/5752/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого Пустовіт О.Г., за участю: секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., представника відповідача Заклецького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відео конференції, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак О.В., звернувся до суду з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свою заяву тим, що він з 11.05.2006 року по 20.06.2024 року працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу №125/25/1506/В від 03.09.2025 року, позивачу було встановлено втрата професійної працездатності в розмірі 65%, з 30.06.2025 року, дата повторного оцінювання 01.10.2026 року.Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я. У зв`язку з отриманням хронічних професійних захворюваньпорушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Через хворобу він не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження. Перелічені вище негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес. Отже факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 400 000 гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву та 16 жовтня 2025 року надав його до суду. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується в повній мірі з пред`явленими позовними вимогами вважаючи, що Позивач був обізнаний про умови праці на підприємстві, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, права та пільги позивача, компенсації за роботу в таких умовах, та про неможливість роботодавця в повній мірі забезпечити безпечні умови праці з огляду на специфіку виробництва, позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Також зазначив, що відповідач надавав позивачу встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування. Вказав, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував.

Представник позивачаадвокат Яводчак О.В. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позитача.

Представник відповідача Заклецький В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та не заперечувалося стороною відповідача, що в період з 11.05.2006 року по 20.06.2024 року ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СУХА БАЛКА». Звільнився з підприємства відповідача 20.06.2024 року за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 30.06.2025 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме: згідно до п. 18 Акту форми П-4 - причинами виникнення професійного захворювання у позивача стали: - Важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при нормативному значенні до 30 кг; робоча поза - незручна 40% тривалості зміни при допустимій до 25% згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 348. - Вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 2-5 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав 78-81 дБ при ГДР - 76 дБ. - Аерозоль переважно фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% у повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,46 рази відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192, і складала 4,92 мг/м? при ГДК 2,0 мг/м?.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 125/25/1506/В від 03.09.2025 року ОСОБА_1 первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності, третя група інвалідності, з наступним переоглядом 01.10.2026 року.

ОСОБА_1 періодично проходить лікування, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого та медичними висновками лікарської експертної комісії.

З наведеного слідує, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки підставою виникнення професійного захворювання у позивача слугувало саме виконання ним трудових обов`язків значний період на підприємстві відповідача , а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбачені ст. ст.153,2371КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Статтею 3 Конституції Українивстановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 1167 ЦК України- моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 ч. 1ст.268 ЦК Українивідносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності. У відповідності дост. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XIIдержавна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частинами 1, 3статті 13 Закону України «Про охорону праці»визначено: роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею237-1КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакціїЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею237-1КЗпПУкраїни їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 % встановлення третьої групи інвалідності з наступним переоглядом 01.10.2026 року, значний період роботи у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 300000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Позивача згідно п.2 ч.1 ст.5Закону України «Про судовий збір»звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1 статті 133ЦПК Українипередбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2статті 141 ЦПК Українивизначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписистатті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 3000 гривень.

Керуючись ст. ст.153,2371КЗпП України,Законом України «Про охорону праці», ст. ст.4,5,76-81,89,133,141,258-259,263-265,354 ЦПК Українисуд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, без урахування утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь держави судовий збір у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» місцезнаходження: 50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт