Рішення № 131417565, 31.10.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4716/25

Провадження № 2/740/2184/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2025 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

18 серпня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» через систему «Електронний суд» звернулося до Ніжинського міськрайонного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 19420,57 грн, 2422,40 грн судового збору та 9000,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 23 червня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6677776, у відповідності до якого він отримав кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності, з обов`язком повернення кредитних коштів у визначений договором строк та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, встановленому договором.

27 серпня 2021 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір № 27/08-1, за умовами якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором № 6677776. У свою чергу, 10 березня 2023 оку між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на його користь право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором № 6677776.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором перед позивачем становить 19420,57 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10776,00 грн; 3% річних - 119,01 грн; інфляційні втрати 525,56 грн.

Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року витребувано письмові докази з банківської установи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просить справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідач не сповістив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом установлено, що 23 червня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6677776. Сума кредиту становить 8000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів (основний строк, Строк А). Термін (дата) повернення кредиту - 23 липня 2021 року, з 01 до 30 дня позичальник сплачує проценти за кожен день строку користування кредитними коштами у розмірі 1,9900 % (пункти 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 договору) (а.с. 13-14).

Сторони домовилися, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань зі сплати процентів згідно з пунктом 1.6 та повернення кредиту у визначений у пункті 1.5 термін (після спливу Строку А). У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 30 календарних днів (Строк Б, пролонгований строк), а зазначена в пункті 1.5 договору дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку (Строку Б) позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку (пункт 1.7).

Строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше одного календарного року (пункт 1.12).

Пунктом 1.13 визначено, що на дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 296,54%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 12776,00 грн. У випадку настання умов, передбачених пунктом 1.7 договору, орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 819,43%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 18776,00 грн.

Згідно з пунктом 3.3.2 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором.

Додатком № 1 до договору є графік платежів за договором кредиту від 23 червня 2021 року № 6677776 та паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування (а.с. 15-16).

Вказані документи були підписані відповідачем 23 червня 2021 року одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень частин 6, 12 пункту 1 статті 3, статті 12, пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», частини першої статті 205 ЦК України), код - В-557321, який було направлено ОСОБА_1 на номер, вказаний у заяві - анкеті на отримання кредиту 380682374518.

23.06.2021 на підставі укладеного договору № 37615055-1_21/08/18 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «Елаєнс» згідно договору про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ ФК «Елаєнс» (а.с. зворот 19).

Таким чином, суд установив, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого відповідач надіслав позивачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

27 серпня 2021 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір № 27/08-1, за умовами якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором № 6677776 (а.с. зворот 21-23).

10 березня 2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на його користь право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором № 6677776 (а.с. 27-29).

Договори відступлення прав вимоги відповідач не оспорює.

Згідно зі статтями 525-526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Коллект Центр» вказує на те, що позичальник не виконує своїх зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 27 липня 2025 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 19420,57 грн, із яких: 8000,00 грн - тіло кредиту, проценти нараховані на дату відступлення прав вимоги, тобто на 10 березня 2023 року - 10776,00 грн, 3 % річних за період з 27 серпня 2021 року до 23 лютого 2022 року - 119,01 грн, інфляційні втрати за період з 27 серпня 2021 року до 23 лютого 2022 року - 525,56 грн (а.с. зворот 20).

Проценти нараховано у розмірах та у строки, визначені пунктами 1.6, 1.7, 1.12 кредитного договору.

Відповідач розрахунок позивача щодо розміру тіла кредиту, нарахованих процентів, 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, не спростував, як і не надав доказів належного виконання договірних зобов`язань та сплати коштів в добровільному порядку.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Як встановлено статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд уважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, підтверджено правомірність нарахування заборгованості за договором, доведено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання згідно з укладеним договором, заборгованість за договором не погасив заборгованість, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача як правонаступника первісного кредитора та додаткової відповідальності відповідача, передбаченої статтею 625 ЦК України.

Суд ураховує, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту в обумовлені договором строки, тому вважає, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) тощо.

01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 (а.с. 9-10).

Згідно із заявкою про надання юридичної допомоги від 01 липня 2025 року №138 та витягу з акта №12 про надання правничої допомоги від 31 липня 2025 року сторони Договору № 01-07/2024 погодили надання правової (юридичної) послуги супроводу примусового стягнення заборгованості, а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 3 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000,00 грн, загальна сума - 9 000,00 грн (а.с. зворот 11-12).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Коллект Центр» на професійну правничу допомогу.

Звертаюсь до суду позивач просив стягнути на його користь заборгованість у сумі 19420,57 грн. Станом на час ухвалення судового рішення, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України віднесені до малозначних справ. Зміст позову за правовим аналізом та обґрунтуванням не має ознак особливої складності.

Суд враховує, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а складання процесуальних документів не потребує значної затрати часу, оскільки вони є однотипними.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

На підставівищевикладеного такеруючись ст.ст.509,525,526,530,550,589,1054ЦК України,ст.ст.ст.ст.2,4,10,12,13,76 83,89,95,133,141,247ч.2,258,259,263-265,268,272,273,284-289,354,355ЦПК України,суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 6677776 від 23.06.2021 у розмірі 19420 (дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Роздайбіда