Постанова № 131416329, 30.10.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3795/25

Провадження № 1-кп/309/282/25

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071050000560 від 03.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071050000560 від 03.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 332 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 . Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою невстановлених осіб, з метою незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, у період воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, сприяла незаконному переправленню через державний кордон України громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яким в умовах правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі території України та які мали намір виїхати за межі України шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пунктів пропуску за наступних обставин.

Так, 02.09.2025 ОСОБА_4 , під час спілкування по мобільному телефону з невстановленою досудовим слідством особою, останній було запропоновано провести з селища Вишково до державного кордону України з Румунією, громадян України, для подальшого, незаконного перетину ними кордону, за що вона отримає винагороду в розмірі 2000 доларів США, на що ОСОБА_4 погодилася.

03.09.2025 близько 04:00 год, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою особою, у закинутому будинку без номера, розташованому на АДРЕСА_1 , зустрілася з громадянами України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких до вказаного місця було доставлено невстановленими на даний час слідством особами.

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів надала вказівку вищевказаним громадянам України, яким в умовах правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі території України, а саме України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слідувати за нею у напряму державного кордону України поза пунктами пропуску, отримуючи додаткові відомості про напрямок руху від невстановленої досудовим розслідуванням особи по мобільному телефону.

У подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , 03.09.2025 біля 05:00 год, прямуючи до державного кордону України з республікою Румунія, для його подальшого незаконного перетину, на відстані 800 м у напрямку 204 прикордонного знаку, на околиці селища Вишково, Хустського району, були затримані працівниками Державної прикордонної служби України.

03.09.2025 ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 04.09.2025 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 05.09.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.11.2025

Наявність обґрунтованої підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Наразі ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Є достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків. Інші біль-м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч.2 ст. 177 КПК України.

У свою чергу захисник ОСОБА_5 подала клопотання про зміну обвинуваченій запобіжного заходу. В обґрунтування клопотання вказує, що ризики не доведені. Даний запобіжний захід є надто суворим, враховуючи той факт, що на утриманні в обвинуваченої є троє малолітніх дітей. Вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21:00 год по 06:00 год буде достатньо ефективним заходом забезпечення кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства. Підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 та заперечив проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу. Вказує, що ризики не зменшилися та продовжують існувати. Наразі строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується, а тому є підстави для його продовження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду. Заперечила щодо задоволення клопотання прокурора та вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід змінити запобіжний захід. Просить задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу враховуючи наявність у неї трьох малолітніх дітей.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала захисника. Просить дати їй один шанс та відпустити до дітей.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд зазначає наступне..

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, то з цього приводу слід зазначити наступне.

Як вбачається ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 05.09.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.11.2025 включно.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 було висунуто обвинувачення за ч.3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України встановлено слідчим суддею та наразі ніким під сумнів не ставиться.

В ході обговорення питання доцільності продовження строку запобіжного заходу, відносно обвинуваченої, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, українка, не одружена, не працююча, з середньою освітою, раніше не судима. Обвинувачена, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має мінімальні соціальні зв`язки для особи її віку. На цей час, свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачена обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 9 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3 ч.1 ст. 177, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними. А посилання сторони захисту на недоведеність існування таких ризиків є недоречним.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Хустського районного суду було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Твердження сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Щодо покликання захисника у клопотанні про зміну запобіжного заходу на наявність у обвинуваченої ОСОБА_4 трьох неповнолітніх дітей, то на думку суду на думку суду цього не достатньо для висновку, що більш м`який запобіжний захист, зокрема домашній арешт, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Суд при цьому враховує специфіку даного злочину, вважає, що є значним ризик переховування ОСОБА_4 від суду, у тому числі й шляхом перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.

Відтак на думку суду більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

У зв`язку з чим у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченої під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 діб. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Також, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченій заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Щодо можливості призначення справи до судового розгляду, то з цього приводу слід зазначити наступе.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачена, захисник.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 202, 205, 314-316, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , на 60 днів, тобто з 01 листопада 2025 року до 30 грудня 2025 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 242 240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :

Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;

Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12025071050000560 від 03.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 332 КК України на «06» листопада 2025 року на «10» год. 20 хв.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, захисника.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченій негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний тексту ухвали виготовлено 30.10.2025 о 09:30 год.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1