Ухвала суду № 131416295, 30.10.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15953/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ», в інтересах якого діє адвокат Смик Дарина Павлівна, звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни, в якому просить:

- визнати недійним договір дарування 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 , укладеного 15 лютого 2025 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Н.А. Малинич за №386;

- відновити становище, яке існувало до укладення договору дарування 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 , укладеного 15 лютого 2025 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Н.А. Малинич за №386, в саме: повернути частку у праві спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 , у розмірі 1/2 (одна друга) від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 77271732від 15.02.2025 року.

Ознайомившись з позовною заявою, доданими до неї документами, вважаю що така не підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, виходячи з наступного.

Статтями 27, 28, 30ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч.ч.1,2 ст.27ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійним договір дарування 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 , укладеного 15 лютого 2025 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Н.А. Малинич за №386.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст.181ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Згідно з пунктом 27 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06листопада 2009року №9«Про судовупрактику розглядуцивільних справпро визнанняправочинів недійсними» передбачено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об`єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей181,190та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред`являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно, тощо.

Віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України). Так, Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 у справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майном», а тому правило вищевказаних норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Таким чином, пред`явити позов позивач може лише за місцезнаходженням майна.

Звертаю увагу, що згідно положень п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (пункт 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, зокрема Законом України № 3057-IX затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відтак, адреса місцезнаходження нерухомого майна за територіальною підсудністю не відноситься до Ужгородського району Закарпатської області, у зв`язку із чим дана справа не підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Адреса місцезнаходження будинку: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сімерки, вул. Центральна (вул. Леніна), буд. 139, що належить до територіальної юрисдикції Перечинського районного суду Закарпатської області.

За правилами п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Водночас, згідно з ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно з нормами Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З огляду на викладене зазначену справу слід передати на розгляд Перечинського районногосуду Закарпатськоїобласті (адреса місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, м.Перечин, пл.Народна, 15).

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталії Анатоліївни про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації, передати за підсудністю на розгляд Перечинського районногосуду Закарпатськоїобласті (адреса місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, м.Перечин, пл.Народна, 15).

Роз`яснити, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородськогоміськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило