Рішення № 131414615, 31.10.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

31.10.2025

Справа №489/5925/25

Провадження №2/489/2990/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 м. Миколаїв

Ігнульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

встановив.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 449294412 від 06.07.2021 у розмірі 40167,50 грн. та судові витрати. Мотивуючи свої вимоги тим, що 06.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 449294412, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 12500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, зазначених в договорі. Відразу, після вчинення дій відповідача, 06.07.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12500,00 грн. на банківську картку відповідача, що в свою чергу свідчить про те, що останній прийняв пропозицію кредитодавця.Кредитний договір було підписано за допомогою одноразового паролю ідентифікаторуMNV8V6N6.

28 листопада 2018 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 449294412 від 06.07.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №147 від 17.08.2021.

05 серпня 2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №449294412 від 06.07.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023.

04 червня 2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №449294412 від 06.07.2021.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №б/н від 04.06.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40167,50 грн.

Згідно з умовами кредитного договору №449294412 від 06.07.2021, позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку, не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки.

Станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідачем перед позивачем не сплачена.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що доводи, викладені в позовній заяві є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування. Згідно з реєстру прав вимоги № 147 від 17.08.2021, підписаного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», загальна заборгованість відступленої грошової вимоги до ОСОБА_1 становить 23780,00 грн. в той час як з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023, підписаного вже ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» загальна заборгованість відступленої вимоги до ОСОБА_1 вже становить 40167,50 грн., тобто сума боргу збільшилась на 16387,50 грн. Отже, розрахунок заборгованості від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який долучено до позову, теж свідчить, що первісний кредитор нарахував заборгованість в сумі 23780,00 грн. Однак, жодного обґрунтування збільшення розміру заборгованості відповідачу за кредитним договором позивачем не надано. Позивачем на підтвердження наявності у відповідача заборгованості та її розміру подано до суду реєстри вимог до договорів факторингу, розрахунок заборгованості від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». В той же час, виписки з карткового рахунку відповідача, а також детального розрахунку заявленої суми заборгованості з якого було б можливість зробити висновок про період утворення заборгованості, чи сплачувалися взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі, та на які суми боргу нараховувалися відсотки за користування кредитом, тобто на підставі яких можна було б самостійно визначити розмір заборгованості, не є належним доказом у справі. Він позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку. З долученого витягу з реєстру вимог до договору факторингу та розрахунку первісного кредитора не зрозуміло яку відсоткову ставку було застосовано до нарахувань боргу по кредиту та яка сума була сплачена. Представник позивача у позові зазначив, що набув своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 № 449294412 на підставі договору факторингу від 04.06.2025 № 04/06/25-Ю, укладеного між ним та ТОВ «Онлайн фінанс», яке у свою чергу набуло право вимоги від ТОВ «Таліон плюс» відповідно до договору факторингу від 05.08.2020 № 05/0820-01. Останнє набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01. Однак, правовідносини за кредитним договором № 449294412 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 06.07.2021, тобто значно пізніше, ніж був укладений договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.

Від представниці позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. вказує, що відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів у загальному розмірі 12500,00 грн. на картковий рахунок відповідача. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг, а отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжна операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав у заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових послуг отримувача. Надані до суду платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного відповідачем до суду не надано. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, слід зазначити наступне. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього договору закінчується 28.11.2019. Відповідно до п. 8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31.12.2024. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу дії з 28.11.2018 по 31.12.2024. Право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку, а отже, право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 17.08.2021, тобто, після укладення Кредитного договору № 449294412 від 06.07.2021. ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування відповідно до п. 1.12.2 кредитного договору, що повністю узгоджується з умовами договору та чинним законодавством. При цьому, зазначена у Реєстрі прав вимог сума є коректною та відповідає фактичному розміру заборгованості. Отже, відомості зазначені у Реєстрі, є юридично обґрунтованими та такими, що підтверджують правомірність дій Товариства щодо продовження нарахування згідно з договірними умовами.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2025, цивільну справу прийнято до провадження, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з висловленням позиції щодо позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позовуз ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

06 липня 2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №449294412 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №449294412 від 06.07.2021 (надалі Договір), кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 12500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Згідно п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Проелектронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №449294412 від 06.07.2021: тип кредитукредитна лінія; сума/ліміт кредиту100-22000 грн; строк кредитуваннядо 1-30 днів (з можливістю продовження); процентна ставка річних: дисконтна процентна ставка 3,65% - 620,5%; індивідуальна процентна ставка 310,25% - 620,5%; базова процентна ставка 620,5%; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом180 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом1180 грн.; реальна річна процентна ставка 649% річних.

Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором, який був надісланий йому на номер 0963052726. В подальшому 06.07.2021 о 11:04:45 год було здійснено перерахування грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 .

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Згідно з статтею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із прийняттям Закону України«Про електроннукомерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи№127/33824/19зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно Платіжного доручення від 06.07.2021, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 12500,00 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно договору №449294412 від 06.07.2021.

Згідно зі ст.512Цивільного кодексуУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1ст.1077Цивільного кодексуУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідност. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1.ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

28 листопада 2018 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 449294412 від 06.07.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №147 від 17.08.2021.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір набирає чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Згідно з п.8.2 Договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункту 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2020 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції.

Зокрема, пункт 4.1 договору викладено в наступній редакції: «Наявне право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.».

Згідно нової редакції пункт 8.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31 грудня 2021 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

На підтвердження переходу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 449294412від 06.07.2021 в сумі 23780,00 грн. позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги №147 від 17.08.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Представник відповідача зазначає, що позивач у позові зазначив, що набув своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 № 449294412 на підставі договору факторингу від 04.06.2025 № 04/06/25-Ю, укладеного між ним та ТОВ «Онлайн фінанс», яке у свою чергу набуло право вимоги від ТОВ «Таліон плюс» відповідно до договору факторингу від 05.08.2020 № 05/0820-01. Останнє набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01. Однак, правовідносини за кредитним договором № 449294412 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 06.07.2021, тобто значно пізніше, ніж був укладений договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак, це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідкиу вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодопредмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того,Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного д нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуті прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступленн прайа вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить даі за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанов Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, ві 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Надана копія договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».

Копії договорів факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року та №200824 від 20 серпня 2024 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги доТОВ «Юніт Капітал».

Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

05 серпня 2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №449294412 від 06.07.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023.

Право вимоги переходить від TOB «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Строк дії договору закінчується 30.12.2024 (додаткова угода № 3 від 30.12.2022).

04 червня 2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №449294412 від 06.07.2021.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №б/н від 04.06.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40167,50 грн.

Згідно Виписки з особового рахунка за Кредитним договором №449294412від 06.07.2021 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за період з 17.08.2021 по 30.05.2023 в загальній сумі 40167,50 грн, яка складається з: 12500,00 грн - прострочене тіло кредита, 27667,50 грн - прострочені відсотки.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг, а отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжна операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав у заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових послуг отримувача. Надані до суду платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Контр розрахунок відповідачем не надано.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі, а відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку. Так, стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору між сторонами, факт відступлення права вимоги та правомірність нарахування відсотків про кредиту, протилежного суду не доведено, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтведження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; Додаткова угода № 25770505442 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012; копія довіреності від 05.06.2025; квитанції про сплату за правову допомогу.

За таких обставин, суд вважає необхідним здійснити розподіл витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн, що є розумним, справедливим та співмірним із предметом спору.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором № 449294412 від 06.07.2021 у розмірі 40167 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено «31» жовтня 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева