Рішення № 131406731, 30.10.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/686/25

Провадження № 2/529/431/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року Диканський районнийсуд Полтавськоїобласті вскладі:головуючого судді-Кириченко О.С.,розглянувши вприміщенні судув селищіДиканька Полтавськоїобласті упорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликуучасників справита безпроведення судовогозасідання цивільнусправу запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ЮнітКапітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство зобмеженою відповідальністю"ЮнітКапітал"(далі-ТОВ "ЮнітКапітал") звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 22.01.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем було укладено кредитний договір № 977228604 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн та зобов`язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 22.01.2022. В подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено додаткові угоди № 19, 26, 27, 31, 32 щодо продовження строку дії вказаного вище договору факторингу. 27 травня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого вже ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право вимоги за вказаним вище кредитним договором. В подальшому, 04.06.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого вже позивач набув право вимоги за вказаним вище кредитним договором. Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за цим кредитним договором складає у загальному розмірі 11 346,19 грн, з яких: 9 362,24 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 983,95 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості була нарахована первинним кредитором - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 22.01.2022 № 977228604 у загальному розмірі 11 346,19 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 31.07.2025 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_1 надав судузаяву,в якійвказав,що визнаєпозов уповному обсязіта привирішенні справипокладається нарозсуду суду /а.с. 124/.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 977228604 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн, із строком повернення на 140 днів, із дисконтною відсотковою ставкою за користування кредитом на період строку надання кредиту 140 днів - 0,69 % від суми кредиту в день (251,85 % річних), із базовою відсотковою ставкою за користування кредитом у разі несвоєчасної сплати кожного з чергових платежів - 1,30 % в день від суми кредиту (474,50 % річних) /а.с. 17-20/.

Відповідач також підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором додаток № 1 до вказаного вище кредитного договору - Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту продукту "Комфорт" до кредитного договору, у яких теж були зазначені істотні умови надання кредиту /а.с. 16-17, 20-21/.

Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", позичальник ОСОБА_1 22.01.2022 о 14:42:45 год. отримав одноразовий ідентифікатор MNV4V64B на вказані ним номер телефону НОМЕР_1 та електронну адресу altronaltron07@gmail.com, який ним було введено/відправлено ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 22.01.2022 о 14:43:21 год., після чого 22.01.2022 о 14:43:33 год. було перераховано позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на його банківську картку /а.с. 23/.

22 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 отримав за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням від 22.01.2022 № 86192330-е9е6-498а-871b-dddb983a40f7, довідкою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" про перерахунок цих коштів на вказаний відповідачем номер банківської картки НОМЕР_2 та випискою з банківського рахунку відповідача /а.с. 25, 29, 118/.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 22.01.2022, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 54-57/.

В подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено додаткові угоди № 19, 26, 27, 31, 32 щодо продовження строку дії вказаного вище договору факторингу /а.с. 59-66/.

27 травня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого вже ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право вимоги зокрема за вказаним вище кредитним договором /а.с. 46-49/.

04 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого вже позивач набув право вимоги за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 /38-41/.

Набуття вказаними вище товариствами та зокрема позивачем права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів з Реєстру боржників за договорами факторингу /а.с. 36, 44, 52/.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 11 346,19 грн, з яких: 9 362,24 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 983,95 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 36-37/.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України Про електрону комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Нормою статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як вбачається зі змісту укладеного 22.01.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн за цим кредитним договором були перераховані на вказаний відповідачем банківський рахунок. Факт укладення відповідачем цього кредитного договору та отримання ним кредитних коштів також підтверджується тим, що відповідач частково здійснював погашення кредиту. Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на погашення кредитної заборгованості 1 678,76 грн (10.02.2022 - 637,76 грн на погашення тіла кредиту, 10.02.2022 - 966,00 грн відсотків за користування кредитом, 25.02.2022 - 75,00 грн на погашення відсотків за користування кредитом) /а.с. 28/.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, після укладення вказаних вище договорів факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "Юніт Капітал" набув право вимоги до відповідача.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що він не погасив заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 11 346,19 грн ні первісному кредитору, ні позивачу.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість за тілом кредиту, а також відсотки за користування кредитом було нараховано у межах строку кредитування та розмірах, узгоджених відповідачем.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем кредитного договору від 22.01.2022 № 977228604, отримання ним кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн, а також порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, які нараховано у межах строку кредитування та розмірах, узгоджених відповідачем, враховуючи те, що відповідачем не сплачено цю заборгованість в обумовлені строки, останнім не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором від 22.01.2022 у загальному розмірі 11 346,19 грн, з яких: 9 362,24 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 983,95 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат у справі, суд дійшов такого висновку.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого через Електронний суд судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 104/, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ "Юніт Капітал" судових витрат у справі у вигляді професійної правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між ТОВ "Юніт Капітал" та Адвокатським бюро "Тараненко та партнери" /а.с. 75-76/; Додаток № 1 до цього договору - Протокол погодження вартості послуг до цього договору /а.с. 76/; додаткову угоду № 25770720436 від 05.06.2025 до вказаного договору про надання правничої допомоги щодо надання юридичної допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, згідно якого витрачено на складення позовної заяви 2 години - вартість 5 000,00 грн, на вивчення матеріалів справи 2 години - вартість 1 000,00 грн, на підготовку адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 1 годину - вартість 500,00 грн, на підготовку та подання клопотання про витребування інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 1 годину - вартість 500,00 грн, загальна вартість послуг 7 000,00 грн /а.с. 73/.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.

Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли через стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача, було здійснено підготовку та складено позовну заяву.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Враховуючи те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену судову практику, ціну позову, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"ЮнітКапітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ЮнітКапітал" заборгованість за кредитним договором від 22 січня 2022 року № 977228604 у загальному розмірі 11 346 (одинадцять тисяч триста сорок шість) грн 19 коп, з яких: 9 362,24 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 983,95 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ЮнітКапітал"понесені усправі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий О.С. Кириченко