Ухвала суду № 131401279, 30.10.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення

способу і порядку виконання судового рішення

30 жовтня 2025 року Р і в н е№460/3513/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача не прибув; представника відповідача не прибув; розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 постановлено:

«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з 01.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум, до зміни законодавства або правового статусу позивача. У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 вирішено:

«Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі № 460/3513/25 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком до зміни законодавства або правового статусу ОСОБА_1 скасувати. В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі № 460/3513/25 залишити без змін».

10 жовтня 2025 року Позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить суд: «Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 26.03.2025 року у справі №460/3513/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.09.2024, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 92 405,11 грн. (дев`яносто дві тисячі чотириста п`ять грн. 11 коп.)».

Ухвалою суду від 13.10.2025 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.10.2025.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули. Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

За приписами частини другої статті 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення обґрунтована тим, що судовим рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з 01.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначає про наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення в частині зобов`язання Відповідача виплатити Позивачу різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії на її стягнення у сумі 92405,11 грн, через неможливість виконання рішення в цій частині у встановлених порядку та спосіб. В відповіді Відповідача зазначено, що Відповідач нарахував пенсію Позивачу, але до теперішнього часу не виплатив.

Заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення у справі із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.09.2024, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь Позивача різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 92405,11 грн. (дев`яносто дві тисячі чотириста п`ять грн. 11 коп.)».

Відповідач подав до суду письмові заперечення на заяву, в яких зазначив, що доплата за період з 01.09.2024 по 31.07.2025 становить 92405,11 грн, що підтверджується розрахунком на доплату та буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України на ці цілі. Зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

За приписами частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження.

Вони окреслюють визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.

Під зміною або встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити або змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, встановлення або зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснено виключно за наявних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під обґрунтованими підставами варто розуміти наявність обставин, що є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2025 року (справа№ 640/7827/22, адміністративне провадження № К/990/15285/24) виснував: «процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникаєза наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення,суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення».

У постанові від 27.02.2023 у справі №340/6875/21 Верховний Суд виснував, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду (зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-a), який неодноразово зазначав, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною, оскільки це є зміною рішення по суті.

У спірному випадку, судовим рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з 01.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі Положення № 423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.

З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка № 3 до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, саме Мінсоцполітики, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду.

Тому, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Органами Пенсійного фонду України ведеться облік рішень у підсистемі Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.

Станом на 13.10.2025 рішення суду у справі №460/3513/25 обліковується в Реєстрі судових рішень за №837910.

Відповідно до Плану доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2024 рік погашено заборгованість за рішеннями суду включно по 19.11.2020.

22.09.2025 Головою правління Пенсійного фонду України затверджено План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2025 рік.

У Плані доходів і видатків на 2025 рік виділено кошти на виконання рішень суду:

- за рахунок власних доходів: 28726,8 тис. грн. на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду 28726,8 тис. грн. на погашення заборгованості з виплати (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень;

- за рахунок коштів Державного бюджету: 28726,8 тис. грн. виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду 28726,8 тис. грн. на погашення заборгованості з виплати (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень.

Вказане вище передбачає дотримання встановленого бюджетним законодавством порядку.

Зміна способу на примусове стягнення коштів з рахунків пенсійного органу, які призначені для поточних пенсійних виплат іншим громадянам, є фактично зміною суті рішення та обраного судом способу захисту. Це не лише змінить порядок виконання, а й джерело фінансування, що не було предметом дослідження суду при ухваленні рішення.

Позивач, вказуючи про необхідність встановлення або зміни порядку і способу виконання судового рішення, фактично заявляє про зміну обраного судом способу захисту порушеного права Позивача.

Вчинення такої процесуальної дії призведе до зміни змісту резолютивної частини рішення та зміни обраного способу захисту порушеного права; вчинення такої процесуальної дії не узгоджуватиметься з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.

Заявником не надано доказів того, що існуючий порядок виконання рішення є неможливим, або що Відповідач створює перешкоди для його виконання. Заявник не позбавлений права на отримання коштів у встановленому законом порядку черговості.

Тому, заява Позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення не підлягає до задоволення.

За правилами частини восьмої статті 378 КАС України, ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Керуючись статтями 241, 248, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 30 жовтня 2025 року

Суддя К.М. Недашківська