Рішення № 131400519, 28.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6721/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» до Одеської митниці, про визнання протиправними ми та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000057/1 від 05.09.2024 року,

-Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000132 від 05.09.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час декларування товарів, ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в деклараціях товару. Разом із тим, не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених МК України документів, відповідачем прийняті спірні рішення відповідно до якого митна вартість товарів була визначена за резервним методом. У той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Ухвалою від 11.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті з передбачених чинним законодавством підстав, правомірно, обґрунтовано та вмотивовано.

У своїх доводах митний орган зазначив, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UА500370005003U7 від 05.09.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000057/1 від 05.09.2024. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UА500370005003U7 від 05.09.2024 містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Отже, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). Вказує, що у рішенні про коригування митної вартості №UА500370/2024/000057/1 від 05.09.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно- інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2024/000132 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача, у якому зазначив про хибність наведених відповідачем обґрунтувань своїх заперечень проти позовних вимог Товариства, навів відповідні свої мотиви, які на його думку спростовують доводи відповідача у справі щодо правомірності спірних рішень про коригування митної вартості, та просить задовольнити позов. Вказує, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають стандартам обґрунтованості. Наголошує, що ним через уповноважену особу було подано достатній обсяг документів, які підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у МД № 24UА500370005003U7 від 05.09.2024.

У відповідь відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач звертає увагу суду на невідповідності у поданих декларантом документах для митного оформлення товару та на відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості товару.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» (ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ») зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 30.07.2015, та здійснює імпорт на митну територію України товарів, зокрема добрив, для наступного продажу.

15.08.2023 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» (Україна) (Покупець) укладено з компанією «BOGAZICI GUMRUKLEME ITH. IHR. TURIZM PET. UR. SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Продавець) Контракт на продаж №202308/ZY (далі Контракт), за умовами якого (п.1.1) продавець погоджується продати, а покупець придбати добрива (далі товар) згідно «Інвойсів».

У п.1.2 Контракту сторони погодили умови (базис) поставки: FOB порт Хопа (Інкотермс 2010) або інші базиси поставки згідно Інвойсів.

Згідно п.1.3 Контракту кількість та асортимент кожної партії товару визначається в інвойсах або Додатках до цього Контракту.

Відповідно до п.2.1, 2.3 Контракту ціна на товар у валюті платежу зазначається в інвойсах на кожну партію товару. Ціна товару включає: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідним товаром; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на завантаження товарів у транспорт покупця та оформлення необхідних документів/сертифікатів у країні відправлення.

Умови поставки згідно п.3.2 Контракту, зазначаються в інвойсах та (або) додатках до цього Контракту.

05.07.2024, 06.08.2024 та 08.08.2024 ТОВ «Зерновик-Юг» здійснило передоплату за Контрактом з рахунку в АТ «Райффайзен Банк» трьома платежами у загальному розмірі 495 000, 00 дол. США, що підтверджується доданою до позову інформацією про SWIFT перекази.

На виконання вищевказаного Контракту 19.08.2024 року компанія BOGAZICI виставила інвойс №BGA2024081 на поставку 1100,00 тон (+- 2%) карбаміду марки Б, країна походження - Узбекистан, який упаковано в 1100 біг-бегів (із вмістом мішків вагою 50 кг.), із ціною 330,88417 дол. США за 1 тону, загальною вартістю 363 972,59 дол. США на умовах FCA Хопа для поставки на митну територію України.

Доставка товару на митну територію України здійснювалась морським транспортом з порту Хопа (Туреччина) до порту Ізмаїл (Україна) на т/х «Yalissa» з порту Хопа (Туреччина) до порту Ізмаїл (Україна).

Згідно вантажної відомості, Товар доставлявся разом із іншими вантажами на користь ТОВ «Зерновик-Юг» та інших юридичних осіб. Вартість перевезення Товару склала 40 798, 57 дол. США, що підтверджується остаточним транспортним інвойсом від 30.08.2024 року.

Згідно договору страхування №09/01К-000206368 від 29.08.2024 ТОВ «Зерновик-Юг» застрахував вантаж під час перевезення.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію (МД) № 24UA500370005003U7 від 05.09.2024, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ», а саме: - товар № 1 - добриво - сечовина (карбамід) 46 пріл марки В у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). ГОСТ 2081-2010. Вага нетто 1100000 кг +/- 2%, упаковано в 528 біг-бегів (по 1000 кг.) та 11440 мішків по 50 кг. у 572 біг-беги (по 20 у кожному). Якісні показники за паспортом якості:- масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 46,2%; - вміст вологи/води становить 0,3 мас %. Хімічна формула: H2N СО NH2. Використовується для сільського господарства.

Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом.

Для здійснення митного оформлення імпортованого в Україну товару та підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацію №24UA500370005003U7 від 05.09.2024 декларантом надані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: сертифікати якості від виробника від 20.07.2024, від 09.07.2024, від 06.07.2024, від 10.07.2024, від 14.07.2024, від 11.07.2024, від 13.07.2024, від 16.07.2024, від 18.07.2024, від 19.07.2024, від 5.07.2024, від 24.07.2024; пакувальний лист б/н від 19.08.2024; рахунок-проформа ВGA2024000000072 від 09.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) BGA2024081 від 19.08.2024; коносамент №1 від 30.08.2024; автотранспортні накладні Реєстр CMR від 06.07.2024, від 09.07.2024, від 10.07.2024 від 11.07.2024, від 13.07.2024, від 14.07.2024, від 15.07.2024, від 16.07.2024, від 18.07.2024, від 19.07.2024, від 20.07.2024, від 24.07.2024; вантажна відомість б/н від 30.08.2024; сертифікат про походження товару В17393606 від 02.09.2024; сертифікати про походження товару форми А: UZTR415010177101 від 16.07.2024, UZTR415010177102 від 16.07.2024, UZTR415010177103 від 16.07.2024, UZTR415010177104 від 16.07.2024, UZTR415010177105 від 16.07.2024, UZTR415010180901 від 18.07.2024, UZTR415010180902 від 18.07.2024, UZTR415010180903 від 18.07.2024, UZTR415010180904 від 18.07.2024, UZTR415010180905 від 18.07.2024, UZTR415010180906 від 18.07.2024, UZTR415010180907 від 18.07.2024, UZTR415010185201 від 19.07.2024, UZTR415010185202 від 19.07.2024, UZTR415010186801 від 20.07.2024, UZTR415010186802 від 20.07.2024, UZTR415010186803 від 20.07.2024, UZTR415010186804 від 20.07.2024, UZTR415010186805 від 20.07.2024, UZTR415010187101 від 20.07.2024, UZTR415010187102 від 20.07.2024, UZTR415010187103 від 20.07.2024, UZTR415010187104 від 20.07.2024, UZTR415010187105 від 20.07.2024, UZTR415010187106 від 20.07.2024, UZTR415010194801 від 24.07.2024, UZTR415010194802 від 24.07.2024, UZTR415010194803 від 24.07.2024, UZTR415010194804 від 24.07.2024, UZTR429010469105 від 06.07.2024, UZTR429010469110 від 06.07.2024, UZTR429010477501 від 09.07.2024, UZTR429010481401 від 10.07.2024, UZTR429010481402 від 10.07.2024, UZTR429010481408 від 10.07.2024, UZTR429010486401 від 11.07.2024, UZTR429010486402 від 11.07.2024, UZTR4290 І0486403 від 11.07.2024, UZTR429010486404 від 11.07.2024, UZTR429010486405 від 11.07.2024, UZTR429010486407 від 11.07.2024, UZTR429010486408 від 11.07.2024, UZTR429010486409 від 11.07.2024, UZTR429010486410 від 11.07.2024, UZTR429010493402 від 13.07.2024, UZTR429010493403 від 13.07.2024, UZTR429010495501 від 14.07.2024, UZTR429010495502 від 14.07.2024, UZTR429010499201 від 15.07.2024; книжки МПП (TIR Carnet): DX.85960848 від 18.07.2024, JX.85955031 від 18.07.2024, JX.85973914 від 14.07.2024, PX.85955033 від 19.07.2024, PX.85972674 від 24.07.2024, RX.85973862 від 13.07.024, RX.85974736 від 16.07.2024, SX.85955011 від 11.07.2024, VX.85955035 від 20.07.2024, XB.85955037 від 20.07.2024, XB. 85973322 від 24.07.2024, XC.85966960 від 11.07.2024, XC.85973331 від 11.07.2024, XС.85974734 від 16.07.2024, XE.85973323 від 24.07.2024, XE.86862388 від 14.07.2024, XF.85973332 від 15.07.2024, XH.85955039 від 20.07.2024, XN.85955041 від 20.07.2024, XQ.85942990 від 20.07.2024, XT.85949293 від 11.07.2024, XT.85955020 від 11.07.2024, XT. 85966957 від 11.07.2024, XT.85974754 від 16.07.2024, XW. 85949294 від 20.07.2024, XW.85966935 від 13.07.2024, XW.85974755 від 16.07.2024, XX.86862400 від 11.07.2024, ХZ.85949295 від 16.07.2024, ХZ.85973859 від 09.07.2024, YX.85973321 від 24.07.2024, YX.85973505 від06.07.2024, YX.85974471 від 18.07.2024; комерційна пропозиція від 09.08.2024, банківські платіжні документи, що стосуються товару від 05.07.2024, від 06.08.204 та від 08.08.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 30082024 від 30.08.2024; документи на підтвердження вартості страхування №213 від 29.08.2024 та №222 від 30.08.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.08.2024; документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам «Хім-Кур`єр. Ринок добрив України» від 30.08.2024; страховий поліс 09/01К-000206368 від 29.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №202308/ZY від 15.08.2024; договори із третіми особами №510 від 06.07.2024, №520 від 09.07.2024, №527 від 10.07.2024, №545 від 13.07.2024, №546 від 14.07.2024, №557 від 15.07.2024, №568 від 18.07.2024, №586 від 20.07.2024, №594 від 20.07.2024, №SWG2024000000036 від 24.07.2024; договір (контракт) про перевезення б/н від 15.08.2024; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в України; інші некласифіковані документи лист відправника від 31.08.2024; копії митних декларацій країни відправлення №24080100EX00038668 від 27.08.2024, №24TR04180000172939 від 15.07.2024, №24TR04180000178077 від 21.07.2024, №24TR04180000178093 від 21.07.2024, №24TR04180000178291 від 21.07.2024, №24TR04180000178307 від 21.07.2024, №24TR04180000184223 від 28.07.2024, №24TR04180000184689 від 29.07.2024, №24TR04180000185279 від 30.07.2024, №24TR04180000185758 від 30.07.2024, №24TR04180000185881 від 30.07.2024, №24TR04180000185905 від 30.07.2024, №24TR04180000185921 від 30.07.2024, №24TR04180000185956 від 30.07.2024, №24TR04180000185972 від 30.07.2024, №24TR04180000186851 від 31.07.2024, №27014/06.07.2024/0014012 від 06.07.2024, №27014/09.07.2024/0014274 від 09.07.2024, №27014/10.07.2024/0014367 від 10.07.2024, №27014/11.07.2024/0014485 від 11.07.2024, №27014/13.07.2024/0014691 від 13.07.2024, №27014/15.07.2024/0014832 від 15.07.2024, №27014/16.07.2024/0014931 від 16.07.2024, №27014/18.07.2024/0015139 від 18.07.2024, №27014/20.07.2024/0015309 від 20.07.2024, №27014/20.07.2024/0015311 від 20.07.2024, №27014/24.07.2024/0015556 від 24.07.2024.

За результатами перевірки МД №24UA500370005003U7 від 05.09.2024 та поданих з нею документів, митницею було встановлено наявність розбіжностей, у зв`язку із чим, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на запит митниці, декларантом ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» листом від 05.09.2024 № 05-09/1 повідомлено, що на розгляд митниці було надано вичерпний перелік наявних у нього документів.

05.09.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA500370/2024/000057/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість по товару № 1 0,392 USD/кг.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, яким додаткові документи не надані та виявлені розбіжності не усунуто, а саме:

- відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного контракту та рахункуфактурі, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- надано зовнішньоекономічний договір від 16.08.2023 №202308/ZY, аркуші якого не пронумеровані та не підписані сторонами договору. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов`язань;

- відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МКУ, крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов`язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару. До оформлення надані сертифікати якості виробника сумарна вага товару за якими не відповідає задекларованій вазі вантажу та вазі вантажу за сертифікати про походження, а також вазі вантажу за коносаментом та рахунком-фактурою. Крім того зазначені сертифікати містять посилання на інший зовнішньоекономічний контракт. Таким чином є сумніви у ідентифікації партії вантажу із наданими сертифікатами якості;

- у наданих копіях декларацій країни відправлення 27014/06.07.2024/0014012, 27014/09.07.2024/0014274, 27014/10.07.2024/0014367, 27014/11.07.2024/0014485, 27014/13.07.2024/0014691, 27014/15.07.2024/0014832, 27014/16.07.2024/0014931, 27014/18.07.2024/0015139, 27014/20.07.2024/0015309, 27014/20.07.2024/0015311 та 27014/24.07.2024/0015556 наявна інформація щодо інших реквізитів товарно-транспортних накладних та вазі вантажу;

- відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно з нормами Закону України від 21.06.18 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.19 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.08 № 216 (далі - Положення № 216).

Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за товар, декларантом надано платіжні інструкції в іноземній валюті по оплаті за товар, страхування та перевезення, які не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/ електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком, або коду автентифікації та інформації про місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача. Водночас надана платіжна інструкція не містить належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували факт виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Отже, з огляду на пункт 4 частини другої статті 53 Кодексу скаржником не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар. Нанесені на квитанції печатка та підпис нанесені із застосуванням комп`ютерних редакторів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;

- у наданому до оформлення сертифікаті про походження від 02.09.2024 № В 17393606 відсутнє посилання на комерційні та товаро-транспортні документи, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію товару;

- договір страхування вантажу від 29.08.2024 №09/01К-000206368 має дату ранішу за закінчення завантаження судна та визначення ваги завантаженого товару;

- сертифікати походження форми А Республіки Узбекистан не містять посилання на відповідні транспортні засоби та містять реквізити інших комерційних документів, крім того загальна вага вантажу за ними не відповідає задекларованій;

- надані інвойси між нерезидентами на вагу вантажу відмінну ніж задекларована.

Зважаючи на викладене, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Одеською митницею не визнано заявлену митну вартість. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 03.05.2024 № UA500370/2024/002680.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2025 № UA500370/2024/000057/1, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 05.09.2024 № UA500370/2024/000132.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 24UA500370005019U6 від 05.09.2024, з умовою забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 290 996,78 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).

Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В свою чергу, для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, зокрема: сертифікати якості від виробника від 20.07.2024, від 09.07.2024, від 06.07.2024, від 10.07.2024, від 14.07.2024, від 11.07.2024, від 13.07.2024, від 16.07.2024, від 18.07.2024, від 19.07.2024, від 5.07.2024, від 24.07.2024; пакувальний лист б/н від 19.08.2024; рахунок-проформа ВGA2024000000072 від 09.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) BGA2024081 від 19.08.2024; коносамент №1 від 30.08.2024; автотранспортні накладні Реєстр CMR від 06.07.2024, від 09.07.2024, від 10.07.2024 від 11.07.2024, від 13.07.2024, від 14.07.2024, від 15.07.2024, від 16.07.2024, від 18.07.2024, від 19.07.2024, від 20.07.2024, від 24.07.2024; вантажна відомість б/н від 30.08.2024; сертифікати про походження товару форми комерційна пропозиція від 09.08.2024, банківські платіжні документи, що стосуються товару від 05.07.2024, від 06.08.204 та від 08.08.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 30082024 від 30.08.2024; документи на підтвердження вартості страхування №213 від 29.08.2024 та №222 від 30.08.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.08.2024; документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам «Хім-Кур`єр. Ринок добрив України» від 30.08.2024; страховий поліс 09/01К-000206368 від 29.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №202308/ZY від 15.08.2024; договори із третіми особами №510 від 06.07.2024, №520 від 09.07.2024, №527 від 10.07.2024, №545 від 13.07.2024, №546 від 14.07.2024, №557 від 15.07.2024, №568 від 18.07.2024, №586 від 20.07.2024, №594 від 20.07.2024, №SWG2024000000036 від 24.07.2024; договір (контракт) про перевезення б/н від 15.08.2024; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в України; інші некласифіковані документи лист відправника від 31.08.2024; копії митних декларацій країни відправлення.

Указані надані платником документи містили числові показники ціни товару. Подання указаних вище документів Товариством не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони містять розбіжності та не підтверджують митну вартість імпортованого товару, та не підтверджують та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена.

Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Дослідивши надані позивачем документи, які містяться у матеріалах справи та надавались на розгляд до митного органу разом з митною декларацією, суд звертає увагу, що за умовами п.2.3 Контракту ціна товару включає, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідним товаром; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

З викладеного слідує, що за умовами Контракту обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування включено до вартості товару.

Разом з тим, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих Декларантом, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку, вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Викладеним спростовуються посилання митниці на те, що у наданих документах відсутні дані щодо фактичного розміру ціни упаковки, внаслідок чого нібито неможливо було перевірити правильність визначення митної вартості товару.

З інвойсу № BGA2024081 від 19.08.2024 року можна встановити, що постачальник визначив ціну товару, який упакований в 1100 біг-бегів, які містять мішки із товаром вагою 50 кг. кожен. Оскільки вартість упаковки вже включена до ціни товару, вартість упаковки окремо не визначається.

З приводу посилань митниці на те, що наданий декларантом Контракт від 15.08.2023 року №202308/ZY містить аркуші, що не пронумеровані та не підписані сторонами договору, а тому даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Згідно ст.ст. 1, 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов`язку сторін договору вчинення дій щодо нумерації сторінок.

В той же час, Контракт №202308/ZY від 15.08.2023 року належним чином засвідчений підписами та печатками покупця та продавця на останній сторінці.

До того ж, вказані обставини не впливають на митну вартість товарів та відповідні обставини не наділяють посадових осіб правом вимагати додаткові документи за змістом ч. 3 ст. 53 МК.

Суд критично оцінює ствердження митниці про наявність в наданих декларантом документах ознак підробки, оскільки Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил №8 від 03.06.2005 року зазначив, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Суд з цього приводу зазначає, що висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах сторін контракту можуть прийматися лише акредитованими експертами відповідно до чинного законодавства. Разом з цим, висновки про підробку у наданих декларантом документах не можуть прийматися лише на припущеннях митного органу. Крім того, за час розгляду справи представником відповідача не було надано доказів, що могли підтвердити підробку Контракту №202308/ZY. Митним органом не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що: декларантом до оформлення товару були надані сертифікати якості сумарна вага товару за якими не відповідає задекларованій вазі вантажу та вазі вантажу за сертифікати про походження, а також вазі вантажу за коносаментом та рахунком-фактурою та зазначені сертифікати містять посилання на інший зовнішньоекономічний контракт, відтак є сумніви у ідентифікації партії вантажу із наданими сертифікатами якості, та в наданих декларантом копіях декларацій країни відправлення 27014/06.07.2024/0014012, 27014/09.07.2024/0014274, 27014/10.07.2024/0014367, 27014/11.07.2024/0014485, 27014/13.07.2024/0014691, 27014/15.07.2024/0014832, 27014/16.07.2024/0014931, 27014/18.07.2024/0015139, 27014/20.07.2024/0015309, 27014/20.07.2024/0015311 та 27014/24.07.2024/0015556 наявна інформація щодо інших реквізитів товаро-транспортних накладних та вазі вантажу, а в наданому до оформлення сертифікаті про походження від 02.09.2024 №В17393606 відсутнє посилання на комерційні та товаро-транспортні документи, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію товару; сертифікати походження форми А Республіки Узбекистан не містять посилання на відповідні транспортні засоби та містять реквізити інших комерційних документів, крім того загальна вага вантажу за ними не відповідає задекларованій; а інвойси між нерезидентами складені на меншу вагу вантажу, ніж задекларовану, суд зазначає, що декларант, як покупець товару, не може нести відповідальність за відображення інформації про товар постачальником у виписаних ним документах (в даному випадку у сертифікатах якості, деклараціях країни відправлення, сертифікаті про походження, сертифікати походження форми А Республіки Узбекистан та інвойс між нерезидентами), що пізніше надаються декларантом до митного органу для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, представником відповідача за час розгляду справи не було надано обґрунтувань щодо підстав коригування митної вартості товару при наявності основного документу (інвойсу), що містить повну інформацію про товар та його вартість.

Оскільки перелік ч. 2 ст. 53 МК не містить такого документу як «сертифікат про походження товару», він не підтверджує митну вартість, і не може містити розбіжностей у розумінні ч. 3 ст. 53 МК.

Суд погоджується з зауваженнями позивача про те, що сертифікат походження подається для цілей підтвердження країни походження (ст. 42 МК), а не для підтвердження митної вартості (ч. 2 ст. 53 МК).

На думку суду також не є ґрунтовними і посилання митного органу на те, що до митного оформлення надані платіжні інструкції по оплаті товару, перевезення та страхування, водночас ці інструкції не можуть бути взяти до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за товар та фрахт, оскільки не містять підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг.

Суд зазначає, що положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 року №216 встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач), які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції».

З наданих до митного органу та суду банківських платіжних документів від 05.07.2024, 06.08.2024 та 08.08.2024 (переказ через систему SWIFT), якими позивачем здійснено оплату товару, вбачається, що на них міститься печатка банківської установи АТ «Райффайзен Банк», через яку проведена відповідна оплата.

При цьому, в постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Митний орган також посилався на той факт, що договір страхування вантажу від 29.08.2024 №09/01К-000206368 містить в собі дату, що є ранішою за дату закінчення завантаження судна та визначення ваги завантаженого товару.

Водночас, суд з цього приводу зазначає, що дана обставина не має впливу на правильність визначення митної вартості, оскільки товар у погодженій кількості завантажено на судно, доставлено в порт та пред`явлено до митного оформлення. Разом з тим, представником відповідача за час розгляду справи не було надано обґрунтувань з приводу того, як дата договору страхування вантажу вплинула на митну вартість товару.

Із документів, наданих митниці можна встановити, що на момент укладення договору страхування постачальник виставив попередній рахунок (09.08.202024), зафрахтовано судно (15.08.2024 року), остаточно визначені умови поставки товару на підставі інвойсу (19.08.2024 року), що дозволяло сторонам погодити істотні умови страхування.

За наведених обставин, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Суд також зауважує, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Втім, на думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Також, суд зазначає, що відсутність визначених митним органом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, суд зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 0,392 USD/кг.

Джерелом інформації під час коригування використано та вказано у спірному рішенні МД від 03.05.2024 №UA500370/2024/002680.

Суд вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Втім, в рішенні з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим. Рішення містить лише дату та номер митної декларації, яку було використано для коригування.

Оскаржуване рішення митниці не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Окрім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За наведеного, відсутні підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду 02 липня 2020 року справа №804/2061/17.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, за наслідком розгляду даної справи встановлено, що відповідачем не доведено правомірності та наявності підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, адже позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог про визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500370/2024/000057/1 від 05.09.2024 року та картки відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000132 від 05.09.2024 року, а відтак і про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 5914,36 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000057/1 від 05.09.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000132 від 05.09.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» 5914,36 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ», код ЄДРПОУ 39922012, адреса: вул.Айвазовського, 15, офіс 202, м.Миколаїв, 54052.

Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 22005631, адреса: вул.Лип Івана та Юрія, 21 А, м.Одеса, 65078.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА