Рішення № 131398146, 30.10.2025, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1288/25 Єдиний унікальний № 748/2667/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2025 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участі секретаря Гофрик К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2025 року представник позивача адвокат Сірий Іван Олександрович, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ № 1138111 від 11.08.2025 та в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який на час відкриття спадщини проживав один. За життя ОСОБА_3 склав заповіт на ОСОБА_1 , відповідно до якого все своє майно заповів позивачу. Про існування вказаного заповіту позивач дізнався у червні 2025 року від старости с. Красне Чернігівського району Чернігівської області, яка надала його дублікат, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та є підставою для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим позивач звертається до суду.

Ухвалою від 13 серпня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 17 вересня 2025 року підготовче судове провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду на 30 жовтня 2025 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Сірий І.О. не з`явилися, надали до суду заяву, з якої слідує, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити з підстав викладених у позові ( а.с. 50)

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує ( а.с 48)

Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області повідомлялася про час, дату та місце судового розгляд через «Електронний кабінет», явку свого представника в судове засідання не забезпечила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.1971 року вбачається, що ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1 ( а.с 18)

15 квітня 2014 року ОСОБА_3 склав заповіт , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Краснянської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Рожок І.І. та зареєстрований у Реєстрі під №12 , відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати йому на день смерті заповів ОСОБА_1 . На підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи наявний дублікат заповіту, що має силу оригіналу ( а.с 12)

З інформаціної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) за № 82124436 від 07.08.2025 року слідує, що заповіт , складений за життя заповідачем ОСОБА_3 був посвідчений 15.04.2014 року та за зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №12 ( а.с 15)

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Красне у віці 83 років помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії « НОМЕР_2 , виданим 16 березня 2021 року р. виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с. 22)

З дослідженої в судовому засіданні довідки виконавчого комітету Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за № 4/118 від 22 липня 2025 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживавав за адресою: АДРЕСА_1 один ( а.с 11)

З дослідженої в судовому засіданні Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 82124410 від 07.08.2025 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася ( а.с 14)

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог, суд досліджує поважність причини пропуску встановленого Законом строку.

Суд виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення встановлених Законом дій

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 лютого 2024 року по справі № 474/454/18, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном. Спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі №185/777/17. Встановивши наведені обставини, керуючись принципом пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, враховуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, а саме: незнання про наявність складеного заповіту та з огляду на те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Також суд бере до уваги, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, який бажає прийняти спадщину, вказана спадщина після смерті ОСОБА_3 до цього часу ніким не прийнята, враховуючи те, що відповідачі визнали позов в повному обсязі і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого , а тому потрібно визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_3 протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст.ст.1270,1272Цивільного кодексу України ,керуючись ст.ст.2-13,76-80,ч.1ст.82,ст.ст.133,141, ч.4 ст.206, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном у два місяці, з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красне Чернігівського району Чернігівської області

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області , місцезнаходження юридичної особи: 15562, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Іванівка, вул. Дружби, будинок, 33Б

Суддя Т.В.Костюкова