Ухвала суду № 131393230, 29.10.2025, Гусятинський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2025 р. Справа № 596/1972/24

Провадження № 1-кс/596/190/2025

Слідча суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , старшого дізнавача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023216140000087 від 24.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023216140000087 від 24.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а саме: накладення арешту на водний об`єкт нагульний пруд «Коцюбинець № 5», площею 56,4 га., що знаходиться на території Коцюбинського старостинського округу Васильковецької територіальної громади, є комунальною власністю громади та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , відповідно до договору оренди водного об`єкта від 10.04.2009 року та акту прийому передачі водного об`єкту від 14.04.2009.

Ухвалою слідчого судді від 15.10.2025, клопотання ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023216140000087 від 24.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, повернуто заявнику, встановивши строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

20.10.2025 надійшла заява ОСОБА_3 про усунення недоліків в порядку ст.172 КПК України. До заяви долучено, зокрема, уточнене клопотання про накладення арешту, а також копія цивільного позову.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, з мотивів наведених в ньому. Додатково пояснив, що просить накласти арешт на водний об`єкт з метою уникнення його подальшого захоплення ОСОБА_5 .

Старший дізнавач СД відділення поліції №3 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 вважала, що на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання потерпілого про накладення арешту, оскільки підозру на даний час нікому не оголошено, цивільний позов потерпілим пред`явлено до ОСОБА_5 , який в кримінальному провадженні перебуває в статусі свідка.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, а також матеріали кримінального провадження №12023216140000087 від 24.08.2023, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За змістом ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, сектором дізнання ВП №3 (м. Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023216140000087 від 24.08.2023, за зверненням ОСОБА_3 щодо самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 61218683000:01:001:1325, що знаходиться за межами населеного пункту с.Коцюбинці, Коцюбинського старостинського округу Васильковецької громади та водним об`єктом нагульний став Коцюбинці-5, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 197-1 КК України.

Також установлено, що ОСОБА_3 набув статусу потерпілої сторони у даному кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування допитаний потерпілий ОСОБА_3 , показав, що 10.04.2009 між ним та головою Гусятинської райдержадміністрації укладено договір оренди водного об`єкта (ставків) розташованих на території Коцюбинської сільської ради площею водного дзеркала 89,90 га., строком на 49 років, у тому числі і водойму площею 56,74 га., які він використовував. У 2009 році ним розроблено проектно-технічну документацію на земельну ділянку, водойму. Починаючи з 2023 року по даний час ОСОБА_5 самовільно без його дозволу та інших дозвільних документів використовує водний об`єкт в своїх цілях, зарибнює, тощо.

Постановою слідчого від 23.10.2024 водний об`єкт Коцюбинець №5 площею 56,4 га., що знаходиться на території Коцюбинського старостинського округу Васильковецької територіальної громади, Чортківського району Тернопільської області визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02.12.2024, накладено арешт, шляхом заборони користування водним об`єктом - нагульний пруд «Коцюбинець № 5», площею 56,4 га., що знаходиться на території Коцюбинського старостинського округу Васильковецької територіальної громади, є комунальною власністю громади та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , відповідно до договору оренди водного об`єкта від 10.04.2009 року та акту прийому передачі водного об`єкту від 14.04.2009.

Ухвалою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 29.01.2025, ухвалу слідчого судді від 02.12.2024, якою задоволено клопотання прокурора Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023216140000087 від 24 серпня 2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, про накладення арешту на майно скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури про накладення арешту на майно, відмовлено.

З мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції слідує, що колегією суддів встановлено, що будь-яких документів, які підтверджують існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за змістом якої передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, прокурором ні слідчому судді, ні колегії суддів апеляційного суду надано не було.

Окрім того, ні з витягу ЄРДР, ні з наданих до клопотання прокурора матеріалів, не представляється за можливе встановити ідентифікуючі ознаки майна, яке повинно бути арештовано (розташування водного об`єкту, кадастрового номера земельної ділянки на якому він розташований), не надано належних доказів розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та хто є в цьому кримінальному провадженні законним володільцем або власником водного об`єкта, а тому не зрозуміло, кому саме завдано шкоду.

Апеляційний суд також звернув увагу, що у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. За таких обставин, колегія суддів вважала передчасним звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна.

Як встановлено, станом на день розгляду слідчим суддею даного клопотання, підозру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12023216140000087 від 24.08.2023 нікому не оголошено.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно із ч. 1, ч.2 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

У ч. 1 ст. 128 КПК України регламентовано, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Як вже встановлено, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання, підозру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12023216140000087 від 24.08.2023 нікому не оголошено.

Таким чином, потерпілий ОСОБА_3 не набув статусу цивільного позивача у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023216140000087 від 24.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, і звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову є передчасним.

Крім того, як слідує із приписів ч.3 ст.171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

З матеріалів клопотання слідує, що потерпілий ОСОБА_3 просить накласти арешт на майно третьої особи Васильковецької сільської ради Васильковецької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. При цьому посилається на те, що останнім подано цивільний позов у кримінальному провадженні №12023216140000087.

Як встановлено, цивільний позов пред`явлено потерпілим ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , який на час розгляду клопотання не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні в розумінні ст.42 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 64-2 КПК України, права та обов`язки третьої особи , щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

За змістом вказаної правової норми слідує, що звернутись з клопотанням до суду про арешт майна, що належить третій особі, наділений виключно прокурор.

Беручи до уваги наведене, клопотання слідчому судді подано не уповноваженою на те особою, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.1-2,7-29, 42, 61,64-2, 131-132,170-173,309,372-376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023216140000087 від 24.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 30.10.2025 о 9 год.

Слідчий суддя ОСОБА_6