Рішення № 13139194, 25.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 листопада 2010 року справа № 5020-6/078 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»

(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим»

(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-б)

про стягнення 141820,48 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –Лукаш О.Ю., довіреність б/н від 01.10.2010;

відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим»про стягнення 141820,48 грн.

Ухвалою від 03.11.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2010 виклав позовні вимоги, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 25.11.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв’язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік» (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим»(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №07/09 (далі –Договір), згідно з умовами якого Продавець зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити електроінструменти та інше ТНП (далі –Товар) на умовах даного Договору, в асортименті, кількості і номенклатурі у відповідності з накладними, які являються невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Договору Продавець продає Покупцю Товар по договірним цінам, вказаним в накладних до кожної партії товару. Загальна сума платежів по даному договору визначається на підставі сум, вказаних в накладних до кожної партії товару. Загальна сума Договору відповідає сумі всіх накладних.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата за товар, що поставляється по договору, здійснюється протягом двадцяти банківських днів з моменту поставки кожної партії товару по накладній.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009, але в будь-якому випадку до повного завершення всіх розрахунків між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим»товар: за видатковою накладною №СП090218-007 від 18.02.2009 –на суму 54852,06 грн., за видатковою накладною №СП090320-008 від 20.03.2009 –на суму 17618,02 грн., за видатковою накладною №СП090406-052 від 06.04.2009 –на суму 2346,01 грн., за видатковою накладною №СП090522-005 від 22.05.2009 –на суму 95091,00 грн., за видатковою накладною №СП090701-005 від 01.07.2009 –на суму 8831,98 грн., за видатковою накладною №СП100224-014 від 24.02.2010 –на суму 300,00 грн., всього на суму 179039,07 грн. (арк. с. 11-20, 24-25).

Відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений товар в розмірі 37588,92 грн., а також здійснив повернення товару на суму 68135,09 грн., що підтверджується поворотними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 52-61).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем був оплачений товар на суму 37588,92 грн., а також повернутий товар на суму 68135,09 грн.

Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач здійснив оплату товару в розмірі 430,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1297 від 11.11.2010, №1303 від 15.11.2010 (арк. с. 50-51).

У відзиві на позов відповідач визнав суму боргу за Договором в розмірі 72885,06 грн. станом на 16.11.2010.

На вимогу суду сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків, про що був складений акт, який міститься в матеріалах справи (арк. с. 82).

Відповідно до цього акту заборгованість відповідача за Договором станом на 22.11.2010 по даним Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим»складає 72885,06 грн., по даним Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»- 72886,12 грн.

Суд, провівши звірення сум, вказаних в акті і сум, вказаних в накладних, вважає правильними дані Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим».

25.11.2010 відповідач надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень №1309 від 23.11.2010, №1311 від 24.11.2010, які підтверджують сплату ним заборгованості в розмірі 486,00 грн. (арк. с. 80-81).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.11.2010 складає 72399,06 грн. і залишається непогашеною.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 73316,12 грн. такими, що підлягають задоволенню частково –в розмірі 72399,06 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у розмірі 66717,67 грн.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за Договором в розмірі 66717,67 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти нарахованої позивачем суми пені, мотивуючи це тим, що даний розрахунок порушує вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»і підлягає уточненню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2. Договору за прострочку платежу Покупцем сплачується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач розраховував пеню на суму боргу 73316,12 грн., проте, як встановлено судом, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача становила 73315,06 грн.

На підставі викладеного, суд провів перерахунок пені (за формулою: сума боргу х розмір пені х кількість днів прострочення виконання зобов’язання : 365), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі: 73315,06 грн. х 0,5% х 182 : 365 = 182,79 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1126,85 грн. та інфляційні втрати в розмірі 659,84 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти нарахованої позивачем суми 3% річних та суми інфляційних втрат, мотивуючи це тим, що при проведенні розрахунку позивач не врахував те, що 11.11.2010 і 15.11.2010 відповідачем була здійснена оплата в розмірі 430,00 грн., а тому дані вимоги підлягають перерахунку.

Суд вважає заперечення відповідача безпідставними, оскільки позивачем вірно був проведений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат станом на день подачі позовної заяви в суд –02.11.2010, проте даний розрахунок був проведений на суму боргу 73316,12 грн.

Судом був проведений перерахунок суми 3% річних (за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів) та суми інфляційних втрат (за формулою: сума заборгованості х зведений індекс інфляції), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі: 73315,06 х 3% х 187 : 365 = 1126,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі: 73315,06 х 0,009 = 659,84 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим» (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-б, код ЄДРПОУ 24870148, р/р 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; код ЄДРПОУ 30548674, р/р 26006121684001 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) 74368,53 грн. (сімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім грн. 53 коп.), з яких: 72399,06 грн. –сума основного боргу, 182,79 грн. –пеня, 1126,84 грн. –3% річних, 659,84 грн. –інфляційні втрати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ «Арис-Крим» (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-б, код ЄДРПОУ 24870148, р/р 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; код ЄДРПОУ 30548674, р/р 26006121684001 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) витрати по сплаті державного мита у сумі 743,68 грн. (сімсот сорок три грн. 68 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 30.11.2010