Рішення № 13139139, 14.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010 р. Справа №16/134

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36030

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Інженірінг", вул.Матросова, 4, к.215, м. Полтава, Полтавська область, 36002

про стягнення грошових коштів в розмірі 651 310,27грн. Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кашаєва О.Г.

від відповідача: відсутні

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.75 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 450 000 грн. суми основного боргу (кошти, сплачені позивачем за платіжним дорученням №1208 від 19.05.2009р. та №1771 від 14.07.2009р.), 37 350 грн. - інфляційних за період з серпня 2009р. по березень 2010р., 10 060,27 грн. - 3% річних за період з 1 серпня 2009р. по 1 травня 2010р., 31 500 грн. - штрафу та пені в сумі 122 400 грн., нарахованих за аналогічний період на підставі ст.231 ГК України.

Позивач заявою №70-04/10-624 від 10.12.2010р. уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 400 000,00 грн. основного боргу (кошти, сплачені позивачем за платіжним дорученням №1208 від 19.05.2009р), 30 800,00 грн. інфляційних за період з серпня 2009р. по вересень 2010р, 13 643,83 грн. річних за період з 1 серпня 2009 року по 21 вересня 2010р, 28 000,00 грн. штрафу та 166 000,00 грн. пені, нарахованих на підставі ст.231 ГК України.

Суд, з урахуванням обставин справи, розцінює дану заяву як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги у новій редакції.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач відзив на позов не надав, явку представника у засідання не забезпечив. Ухвали від 06.10.2010р. та від 09.11.2010р. були отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями (у матер.справи). Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

18 травня 2009 р. позивач отримав від відповідача пропозицію укласти договір на поставку запчастин, відповідно до якого відповідач зобов'язувався поставити продукцію, а позивач - прийняти та оплатити продукцію в кількості, по найменуванню та на умовах визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначений договір не підписав, проте здійснив попередню оплату в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1208 від 19.05.2009 року на суму 400 000,00 грн.

Як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання не виконав, запчастини, визначені угодою не поставив.

Відповідно до ч.2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно до ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач засвідчив згоду на укладення договору, сплативши відповідну суму коштів, проте відповідач жодних дій на виконання умов договору не виконав, грошові кошти не повернув.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні за період прострочення боржника з серпня 2009 року по вересень 2010 року включно 30800,00 грн.; а також 13 643,83 грн. річних.

Судом перевірено правильність нарахування річних та інфляційних; за розрахунками суду, позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі п.2 ст. 231 ГК України, якою передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 166 000,00 грн. та штраф у сумі 28000,00 грн.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Позивачем не надано доказів того, що між ним та відповідачем було укладено письмовий правочин про забезпечення виконання зобов'язання; крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ч.2 ст.231 ГК України може застосовуватися, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, у якому хоча б одна зі сторін є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Позивачем не надано доказів існування будь-якої з даних умов, тобто, у даному випадку положення даної статті не підлягають застосуванню.

У зв'язку з цим позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

На підставі матеріалів справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судові витрати, понесені позивачем, розподіляються між сторонами з урахуванням приписів ст.49 ГПК України. На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Інженірінг" (36002, м. Полтава, вул.Матросова,4, к.215, ЄДРПОУ 33205129, інші реквізити невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (36030, м. Полтава, вул.Гайового,30, ЄДРПОУ 13962568) 400 000,00 грн. основного боргу , 30 800,00 грн. інфляційних, 13 643,83 грн. річних, 4444,44 грн. держмита, 164,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Тимощенко О.М.

Повне рішення складено 20.12.2010 року