ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2010 р. Справа №4/52
за позовом Заступника Військового прокурора Київського гарнізону, вул. К.Каменева, 8/А, м.Київ, 01014
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, просп. Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Знамя", вул.Автобазівська, 2/9, м.Полтава, 36008
про стягнення грошових коштів
Суддя Білоусов С.М.
Представники:
від позивача: Капштик А.А., довіреність від 13.12.2010 року
від відповідача: Костина З.В., довіреність від 10.11.2010 року
від військової прокуратури: Литвиненко О.С.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 60 662, 83 грн. заборгованості з оплати послуг з контролю якості та приймання продукції, з яких 51 663, 19 грн. основного боргу; 5321, 15 грн. пені; 1203, 32 грн. три процента річних; 2475, 17 грн. збитків від інфляції.
В судовому засіданні 14.12.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, суд встановив:
10 червня 2009 року сторонами був укладений договір про надання послуг з контролю та приймання продукції №208/12-2009/1975/ВП-2009 (далі –Договір), за яким Виконавець (позивач) зобов'язався надати Замовнику (відповідачу) послуги з контролю якості та приймання продукції (далі-послуги) згідно з Переліком продукції, яка підлягає контролю якості, а Замовник - оплатити надані Послуги.
Згідно розділу 3 Договору, за надані послуги Замовник перераховує на рахунок Виконавця 1% від вартості продукції, визначеної у договорах (контрактах) Замовника (графи 5, 6 переліку Продукції) без ПДВ відповідно до офіційного валютного курсу, встановленого Національним банком України на день перерахування коштів. Розрахунки за надані Послуги здійснюються Замовником у національній валюті України - гривнях, у 30- денний термін після затвердження сторонами акту про надання Послуг.
Позивач зобов'язання щодо надання послуг з контролю якості та приймання продукції за Договором виконав повністю, що підтверджується актом №1 про надання послуг від 24.11.2009 року на суму 208 011, 80 рублів РФ (у гривневому еквіваленті - 56 163, 19 грн.).
Відповідач свої договірні зобов‘язання належним чином не виконав, заборгованість оплатив частково (копії платіжних доручень №3162 від 26.11.2009 року, №3324 від 10.12.2009 року, а.с. 13-14), в зв'язку з чим, розмір основного боргу станом на дату подання позову склав 51 663, 19 грн.
15 березня 2010 року позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою сплати суми заборгованості. 13 квітня 2010 року відповідачем запропоновано графік погашення заборгованості за схемою: 30.06.2010 року - 1000, 00 грн.; 28.07.2010 року - 1000, 00 грн.; 31.08.2010 року - 1000, 00 грн.; 29.09.2010 року - 15000, 00 грн.; 27.10.2010 року - оплата-згідно курсу НБУ на день перерахування коштів.
Проте, відповідачем погашення заборгованості не здійснено.
Виходячи з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тому позовні вимоги про стягнення боргу по наданню послуг з контролю якості та приймання продукції в розмірі 51 663, 19 грн. згідно Договору є правомірними та обґрунтованими матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №28-1078 від 27.10.2010 року (вх.№13263д від 02.11.010 року, а.с. 23) заперечує проти стягнення заявлених позивачем пені, три процента річних та збитків від інфляції, посилаючись на те, що 20.12.2001 року порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Знамя" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно якого не нараховуються штрафні санкції та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.
Заперечення відповідача стосовно нарахованої позивачем пені є обґрунтованими. Згідно з ч.1 ст.11 та ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, та припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури за винятками передбаченими Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.38 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року). Як встановлено судом, банкрутство підприємства-відповідача триває, отже нарахована позивачем пеня в сумі 5 321, 15 грн. - судом відхиляється.
Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем збитків від інфляції та три проценти річних судом відхиляються, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, дія мораторію відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на них не розповсюджується. (Постанова Верховного Суду України № 4/720 від 15.11.2010 року).
При перерахуванні судом заявлених сум збитків від інфляції, та три проценти річних, суд встановив, що їх розміри є завищеними згідно розрахунку позивача, а тому стягненню підлягають 2 458, 21 збитків від інфляції та 1198, 98 грн. три проценти річних.
У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Знамя" (м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, ідентифікаційний код 14310997, р/р 26002170352067 в Полтавському ГРУ "Приватбанк", МФО 331401) на користь Міністерства оборони України (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ОКПО 00034022, р/р 35258273210017 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) - 51 663 грн. 19 коп. основного боргу; 1 198 грн. 98 коп. три проценти річних; 2 458 грн. 21 коп. збитків від інфляції;
- в дохід державного бюджету України (отримувач: УДК у м. Полтава, ЗКПО 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, КБК 22090200, символ звітності банку: 095) 553 грн. 20 коп. державного мита;
(отримувач: УДК у м. Полтава, ЄДРПОУ 34698804, Банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації 22050003) 215 грн. 21 коп. - оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.
3. В частині стягнення 5 321 грн. 15 коп. пені, 4 грн. 34 коп. три проценти річних, 16 грн. 96 коп. збитків від інфляції - відмовити.
Видати наказ при набранні цим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Білоусов
Судове рішення № 13139095, Господарський суд Полтавської області було прийнято 14.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/52. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: