Рішення № 13139007, 29.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.10 Справа № 31/136-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Львівського комунального підприємства „Старий Львів”, м. Львів

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про:стягнення 6006,21 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача:не зявився;

від відповідача:ОСОБА_2 представник. Представнику відповідача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського комунального підприємства „Старий Львів”, м. Львів, надалі позивач, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 6006,21 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на укладення між позивачем та відповідачем 01.06.2006 р. договору про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення, укладеного між сторонами спору.

Ухвалою суду від 15.09.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.10.2010 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 20.10.2010 р. та від 10.11.2010 р.

Ухвалами суду від 10.11.2010 р. та від 24.11.2010 р. продовжувався строк вирішення спору згідно ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 24.11.2010 р. оголошувалась перерва до 29.11.2010 р.

26.11.2010 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 6006,21 грн. за період із 01.01.2008 р. по 01.08.2010р., в тому числі заборгованість за прибирання прибудинкової території в сумі 2060,80 грн., витрати на дератизацію в сумі 284,60 грн., витрати на обслуговування електромереж місць загального користування в сумі 418,20 грн., витрати на підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період в сумі 221,03 грн., витрати на обслуговування димовентиляційних каналів в сумі 440,40 грн., витрати на обслуговування поточного ремонту в сумі 604,80 грн., витрати на обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення в сумі 346,12 грн., витрати на аварійну службу в сумі 318,20 грн., витрати на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів в сумі 1112,06 грн.

У письмовому поясненні, поданому суду 29.11.2010 р., відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю з тих підстав, що позивачем за допомогою належних і допустимих доказів не доведено надання будь-яких послуг відповідачеві.

Відповідач у відзиві на позов також ствердив, що укладений між сторонами спору договір не містить усіх істотних умов, встановлених ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому є неукладеним, у звязку з чим в позові просить відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання 29.11.2010 р. не зявився, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Представник відповідача, який прибув в судове засідання, позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві та письмовому поясненні.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 29.11.2010 р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення у даній справі. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 06.12.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

У відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затв. наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. за № 76, комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, установленому законодавством.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» конкретний перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку споруди. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються позивачем, розроблені у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України та затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1431 від 26.12.2008 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку»і рішенням Виконкому Львівської міської ради № 1370 від 12.12.2008 р. «Про затвердження Єдиного договору про надання житлово-комунальних послуг».

До типових житлово-комунальних послуг, які затверджені вищевказаними рішеннями відносяться: прибирання прибудинкової території; дератизація; обслуговування електромереж місць загального користування; підготовка будинку до експлуатації осінньо-зимовий період; обслуговування димовентиляційних каналів; обслуговування поточного ремонту; обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення; витати на аварійну службу; вивіз та утилізація твердих побутових відходів.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок у АДРЕСА_2, перебуває на балансі та утриманні позивача.

Нежитлове приміщення площею 162,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, перебуває в оренді у відповідача згідно договору оренди № Г-5972 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), укладеного 31.01.2008 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та відповідачем у даній справі.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Між позивачем і відповідачем 01.06.2006 р. було укладено договір № 31 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення, надалі договір або договір № 31 від 01.06.2006 р., згідно якого відповідач, як користувач, сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній орендованій площі, а позивач забезпечує утримання прибудинкової території на технічне обслуговування житлового будинку, в якому знаходиться орендоване нежитлове приміщення.

Згідно п. 6.1 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2007 р. При цьому якщо одна із сторін не заявить письмово про розірвання угоди за один місяць до закінчення його дії, то договір автоматично продовжується на наступний рік.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що власник житлового будинку до 10 числа місяця, наступного за звітним, представляє користувачу відповідний рахунок для сплати експлуатаційних витрат, а користувач до 15 числа місяця, наступного за звітним, вносить плату за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території пропорційно займаній площі на рахунок власника будинку.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Нормою ст. 180 Господарського суду України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У разі ж якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що відповідачем в період 2008 2009 р.р. проведено оплату за послуги позивача в сумі 3601,97 грн.

Матеріалами справи, зокрема актами приймання виконаних робіт, актами дератизації, підтверджується проведення робіт по дератизації на замовлення позивача, у звязку з чим стягненню з відповідача підлягають кошти в сумі 284,60 грн.

Наведене вище свідчить про вчинення обома сторонами спору фактичних дій по виконанню договору № 31 від 01.06.2006 р., відтак твердження відповідача про неукладеність договору судом не приймаються.

Розрахунок розміру експлуатаційних витрат проводиться власником будинку самостійно згідно з чинним законодавством з часу встановлення нових тарифів за користування житлом та погоджується відділом житлового господарства районної адміністрації.

Суд, вивчивши подані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог, прийшов до висновку, що доводи позивача про надання відповідачеві житлово-комунальних послуг, за винятком послуг з дератизації, не підтверджені матеріалами справи.

В підтвердження надання послуг по прибиранню сходової клітки та прибудинкової території біля будинку в сумі 2060,80 грн. позивач подав наказ про прийняття на роботу двірника та особову картку двірника. Проте, такі докази є неналежними, оскільки не підтверджують фактичне виконання двірником своїх обов”язків, а лише свідчать, про те що в штатному розкладі позивача існує така посада.

Безпідставною є вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів в сумі 1112,06 грн., витрат на обслуговування електромереж місць загального користування в сумі 418.20 грн., витрат на аварійну службу в сумі 318,20 грн., оскільки на підтвердження надання таких послуг позивач подав лише договори, укладені з ТзОВ “Еко-Львів сервіс”, ТзОВ «АВЕ Львів»та ЛКП “Збиранка”, Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством, ВАТ «Львівобленерго», не подавши відповідні акти виконаних робіт на підставі вказаних договорів.

Подані позивачем копії робочих листків виконання сажотрусних робіт по профілактичній прочистці димовентиляційних каналів в житлових будинках за січень 2008 р. та січень 2009 р. не підтверджують надання таких послуг саме відповідачеві, а тому в позовних вимогах в частині стягнення з відповідача витрат на обслуговування димовентиляційних каналів в сумі 440,40 грн. слід відмовити.

Крім того, недоведеними є витрати на підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період в сумі 221,03 грн., витрати на обслуговування поточного ремонту в сумі 604,80 грн. та обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення в сумі 346,12 грн. Поданий позивачем акт від 25.11.2010 р. до уваги судом не береться, оскільки позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.01.2008 р. по 01.08.2010 р.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У звязку з помилковою несплатою позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу їх необхідно стягнути в дохід державного бюджету із позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Львівського комунального підприємства „Старий Львів”, м. Львів, задоволити частково.

2. Стягнути із Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (70000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського комунального підприємства „Старий Львів” (79000, вул. Сербська, 15, м. Львів; код ЄДРПОУ 20782401) 284,60 грн. заборгованості, 4,84 грн. державного мита та 11,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути із Львівського комунального підприємства „Старий Львів” (79000, вул. Сербська, 15, м. Львів; код ЄДРПОУ 20782401) в дохід державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя