ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.10 Справа№ 10/227(10)
За позовом Заступник прокурора м. Львова в інтересах Управління комунальної власності Львівської міської ради
До відповідача ПП «Галтехбізнесресурс» м. Львів
Про стягнення 106173,81 грн. боргу
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники Прокуратури - не з‘явився
Від позивача Романяк М.О. - представник за довіреністю № 2302-вих.-2573 від 06.12.2010 року
Від відповідача не з‘явився
Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Заступника прокурора м. Львова в інтересах Управління комунальної власності Львівської міської ради до ПП «Галтехбізнесресурс» м. Львів про стягнення 106173,81 грн. боргу.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у попередній ухвалі суду.
Представники Прокуратури та Позивача в судовому засіданні підтримують позов відповідно до заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.
Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою , вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 по справі про організацію тлумачення положень ст. 2 ГПК України :
- під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч.2 ст.2 ГПК України , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України та статей 2 і 29 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор , реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
20.11.2006 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Позивач) та Приватним підприємством «Галтехбізнесресурс»(Відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № Ф-4849-6 (Договір), у відповідності до п. 1 якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вулю Єфремова,37, загальною площею 374,1 кв.м.
Відповідач своїх зобов‘язань в частині оплати орендної плати своєчасно не виконує.
У зв‘язку з усуненням допущених порушень по виконанню умов договору оренди від 20.11.2006 року № Ф-4849-6 ( частково погашення Відповідачем заборгованості, яка становить ціну позову), управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради уточнило позовні вимоги.
На момент відкриття провадження у справі Відповідачем частково погашено заборгованість, яка є предметом позову, шляхом внесення на розрахунковий рахунок управління комунальної власності коштів на загальну суму 1000,00 грн.
Так, згідно з розрахунком орендної плати станом на 12.10.2010 за період з 01.06.2009 року по 01.09.2010 рік Відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за користування об'єктом оренди та допущено заборгованість на загальну суму 105 173,81 грн.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох чи більше сторін.
У відповідності до п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з п.1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється г, плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до статті 163 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату .
Відповідно до статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ч.5 договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.
На виконання ч.5 договору оренди управлінням комунальної власності скеровувались на адресу відповідача відповідні розрахунки про сплату орендної плати.
Однак, всупереч умовам укладеного договору та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в суму 105173,81 грн.
Судові витрати слід покласти на Відповідача.
Керуючись ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 1, 11, 174, 202, 510, 726 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,43,49,82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс»( 79031, м. Львів, вул. Скорини,32/14, код ЄДРПОУ 34857337) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради ( 79008, м. Львів, пл. Галицька,15, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25558625) 105173,81 грн. боргу.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс»( 79031, м. Львів, вул. Скорини,32/14, код ЄДРПОУ 34857337) в доход державного бюджету 1051,73 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 13139001, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/227(10). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: