Рішення № 13138843, 21.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р. Справа № 12/078-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Електропостачзбуд»

до відкритого акціонерного товариства «Стиролбіотех»

про стягнення заборгованості у розмірі 149 593,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Богдан Л.М. –представник (довіреність від 12.11.2010 року);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Електропостачзбуд»до відкритого акціонерного товариства «Стиролбіотех»про стягнення заборгованості у розмірі 149 593,81 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем господарського зобов’язання, так як позивач зобов’язувався поставити відповідачу сірчану кислоту технічну (далі –товар), а відповідач зобов’язувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 119 447,35 грн. суми основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 23 411,68 грн., три проценти річних у розмірі 6 734,87 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2010 року, справу призначено до розгляду 16 листопада 2010 року.

У позовній заяві містилось клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Ухвалою суду від 01.11.2010 року у задоволенні клопотання було відмовлено на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

16 листопада 2010 року відповідач у судове засідання не з’явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 07 грудня 2010 року.

15 листопада 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім цього, до матеріалів справи долучені повідомлення кур’єрської служби доставки про вручення відповідачу поштових відправлень.

16 листопада 2010 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за її відсутності. Клопотання задоволенню не підлягало, з огляду на необхідність витребування додаткових доказів.

07 грудня 2010 року представники сторін у судове засідання не з’явились. відповідач витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 21 грудня 2010 року.

21 грудня 2010 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

21 травня 2008 року між позивачем та державним підприємством «Хімічний завод «Південний»(далі –державне підприємство) було укладено договір купівлі-продажу №946, згідно з умовами якого, державне підприємство зобов’язувалось передати позивачу товар, а позивач зобов’язувався його прийняти та оплатити.

02 жовтня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Стиролбіотех»(далі –відповідач) направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Електропостачзбут»(далі –позивач) лист-замовлення № 15-600 (далі –лист), в якому відповідач просив позивача поставити йому сірчану кислоту технічну (далі –товар) та зобов’язувався оплатити поставлений товар протягом 30 банківських днів з моменту його отримання.

Позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000826 від 07.10.2008 року та залізничною накладною № 33067854 від 23.10.2008 року. Відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 51307159, проте оплату не здійснив.

У судовому засіданні 21 грудня 2010 року представник позивача надала уточнення до позовної заяви, просила стягнути з відповідача 119 447,35 грн. боргу, три проценти річних у сумі 6 734,87 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у сумі 23 411,68 грн.

Ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача, або підтверджували оплату поставленого позивачем товару, суду не надав.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 119 447,26 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 23 411,68 грн. та три проценти річних у розмірі 6 734,87 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з листа №15-600, відповідач зобов’язувався оплатити поставлений товар протягом 30 банківських днів з моменту його отримання, тобто з 07 жовтня 2008 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що індекс інфляції за період з 19 листопада 2008 року по 05 жовтня 2010 року становив: у грудні 2008 року –102,1% (УК №1 від 09.01.2009р.); у 2009 році: у січні –102,9% (УК №23 від 10.02.2009р.), лютому –101,5% (УК №43 від 11.03.2009р.), березні –101,4% (УК №63 від 08.04.2009р.), квітні –100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні –100,5% (УК №101 від10.06.2009р.), червні –101,1% (УК №120 віл 08.07.2009р.), липні –99,9% (УК №143 від 08.08.2009р.), серпні –99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні –100,8 (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні – 100,9 (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.09р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.10р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні-99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні –99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні –99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні –99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні –101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні –102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні –100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), а також те, що розмір заборгованості становив 119 447,35 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 31 039,69 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 23 411,68 грн., тому саме ця сума підлягає стягненню.

Прострочення платежу з 19 листопада 2008 року до 05 жовтня 2010 року складає 686 днів, тому три проценти річних від суми 119 447,35 грн. складають 6 734,87 грн., які підлягають стягненню.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23 411,68 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, та трьох процентів річних у розмірі 6 734,87 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Електропостачзбуд»до відкритого акціонерного товариства «Стиролбіотех»про стягнення заборгованості у розмірі 149 593,81 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Стиролбіотех»(08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська,127, код 04688648) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Електропостачзбуд»(49102, м. Дніпропетрівськ, вул. Будьонного, 8, оф. 65, код 21942373) 119 447,35 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 35 коп.) суми основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 23 411,68 грн. (двадцять три тисячі чотириста одинадцять грн. 68 коп.); три проценти річних у розмірі 6 734,87 грн. (шість тисяч сімсот тридцять чотири грн. 87 коп.); 1 495,94 грн. (одну тисячу чотириста дев’яносто п’ять грн. 94 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 27.12 .2010 року.

Суддя Дьоміна С.Ю.