Ухвала суду № 131387912, 15.10.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2451/25

Провадження по справі № 1-кс/752/8725/25

У Х В А Л А

іменем України

"15" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000001381 від 02.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, -

встановив:

13 жовтня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000001381 від 02.12.2024, яке вилучено 08.10.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.

У судове засідання прокурор не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі та просив його задовольнити.

Власник майна на виклик слідчого судді не з`явився. Заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не подав.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.

Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001381 від 02.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 23.09.2023 до 02.04.2024 у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб з генеральним директором ТОВ «Волиньтабак» ОСОБА_6 , та іншими посадовими особами ТОВ «Волиньтабак», які погодилися на його спільне вчинення, в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Так, у січні 2020 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Волиньтабак» розпочалась співпраця у рамках надання банківського продукту у вигляді банківської гарантії, яка за клопотаннями ТОВ «Волиньтабак» була збільшена до 212,5 млн. грн.

Умовами банківської гарантії передбачалось зобов`язання Банку виконати грошове зобов`язання з оплати грошових коштів за товар, поставлений на користь ТОВ «Волиньтабак» від постачальника ТОВ «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшен» за Договором № 15 від 23.09.2023, у разі невиконання або неналежного виконання цього зобов`язання Боржником - ТОВ «Волиньтабак».

Договір № 15 від 23.09.2023р. передбачав постачання ТОВ «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшен» на користь ТОВ «Волиньтабак» тютюнових виробів на умовах передоплати за товар. Однак, банківська гарантія надавала ТОВ «Волиньтабак» право по відстроченню платежів за отриманий товар.

Виконання грошових зобов`язань ТОВ «Волиньтабак» перед Банком забезпечувалось 10 договорами застави, за якими в заставу Банку передано тютюнові вироби, загальною заставною вартістю 143,5 млн. грн.

Передача в заставу Банку тютюнових виробів відбулась на підставі рішень вищого органу управління ТзОВ «Волиньтабак» - зборів учасників в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗДРІБНІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 40236345).

У червні 2024 року, без узгодження та повідомлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» у відповідності до вимог пунктів 8.3., 9.2. Договору банківської гарантії розпочалося входження до складу учасників ТзОВ «Волиньтабак» наступних юридичних осіб: ТОВ "РОЗДРІБНІ МЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 40236345); ТОВ "ЛІАРД ФІНАНС" (Код ЄДРПОУ 43575707); ТОВ "КОЛОПРИМ" (код ЄДРПОУ 45218378); ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАДРИД" (код ЄДРПОУ 42951405).

У подальшому ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ «Волиньтабак» ОСОБА_6 та іншими особами, будучи обізнаними з умовами укладеного договору між ТОВ «Волиньтабак» та ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ`ЮШН» про постачання тютюнових виробів та можливість їх отримання з відстроченням платежу без здійснення оплати та фактом забезпечення вказаного договору банківською гарантією, всупереч вимогам пунктів 8.3., 9.2. Договору банківської гарантії якими унормовано попередньо письмово узгоджувати з Банком дії по зміні у складі осіб, які контролюють господарську діяльність, в тому числі Власників істотної участі, повідомив АТ «Райффайзен Банк Аваль» про свій вихід зі складу учасників, однак продовжив контролювати діяльність ТОВ «Волиньтабак» через підконтрольних осіб та генерального директора ОСОБА_6 з яким до цього почав діяти за попередньою змовою групою осіб з метою досягнення своїх злочинних намірів.

Після цього, генеральний директор ТОВ «Волиньтабак» ОСОБА_6 , будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи зобов`язання ввіреного йому підприємства за договорами: № 15 від 23.09.2023, укладеним з ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ`ЮШН»; №019/Д5-КБ/4/006 від 31.01.2020 про надання гарантії, укладеного з АТ «Райффайзен Банк Аваль», договорами застави, укладеними з АТ «Райффайзен Банк Аваль», та фактом того, що він наділений повноваженнями виступати розпорядником майна (в т.ч. коштів) ТОВ «Волиньтабак», в період часу з 29.07.2024 по 09.08.2024 отримав на користь ТОВ «Волиньтабак» від «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ`ЮШН» тютюнові вироби, на загальну суму 143 555 098,47 гривень, не маючи намірів розрахуватися за їх отримання.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи намірів розрахуватися за отриманий товар з ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ`ЮШН», ігноруючи умови договорів № 15 від 23.09.2023, укладеним з ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ`ЮШН»; №019/Д5-КБ/4/006 від 31.01.2020 про надання гарантії, укладеного з АТ «Райффайзен Банк Аваль», договорами застави, укладеними з АТ «Райффайзен Банк Аваль», будучи обізнаним з умовами наданої банківської гарантії, шляхом зловживання службовим становищем генеральним директором ТОВ «Волиньтабак» ОСОБА_6 , здійснили привласнення заставного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» - вищевказаних тютюнових виробів, на загальну суму 143 555 098,47 гривень, які були ввірені ОСОБА_6 , з метою їх обернення на свою користь та на користь третіх осіб.

За результатом вчинення вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що полягали у привласненні заставного майна - тютюнових виробів, на загальну суму 143 555 098,47 гривень, 18.10.2024 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за гарантійною вимогою здійснив платіж у розмірі 142,4 млн. грн. на рахунок ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ`ЮШН», частину з яких за рахунок грошових коштів ТОВ «Волиньтабак», які зберігалися на його рахунку, відкритому відповідно до договорів забезпечення в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та решту за рахунок власних коштів, внаслідок чого АТ «Райффайзен Банк Аваль» спричинено матеріальну шкоду в особливо великому розмірі 128 926 090, 93 грн.

08 жовтня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2025 проведено обшук за місцем проживання співвласника ТзОВ «Волиньтабак» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого виявлено та вилучено мобільний телефон в чохлі бордового кольору марки Iphone11 чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сімкартою НОМЕР_3 .

Постановою слідчого СУ УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 08.10.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100000001381 від 02.12.2024.

Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучений в ході обшуку мобільний телефон може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема про обставини заволодіння грошовими коштами АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучений мобільний телефон на арешті якого наполягає прокурор, є таким, що відповідає критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема про обставини заволодіння грошовими коштами АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Враховуючи, що власником/володільцем зазначеного майна є ОСОБА_4 , можлива причетність якої до вчинення кримінального правопорушення встановлюється під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не накладання арешту може призвести до його знищення, приховування, спотворення тощо.

Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а власником майна не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.

На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні 12024100000001381 від 02.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, яке виявлено та вилучено 08.10.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки Iphone11 чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сімкартою НОМЕР_3 , заборонивши користуватися та розпоряджатися ним.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1