Рішення № 13138604, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/31124.12.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.,

при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельно –інвестиційна компанія"

доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техно -Сервіс"

простягнення 186002,57 грн.

Представники сторін: від позивача Лобан В.В. - представники; від відповідачаЦапенко К.В., Балимова О.С. - представники. Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 15.12.2010

оголошено перерву до 24.12.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельно –інвестиційна компанія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техно -Сервіс" суми заборгованості на загальну суму 186002,57 грн., у тому числі 165300,11 грн. –основного боргу, 1356,19 грн. –інфляційних витрат, 1360,67 грн. –3% річних, 17985,60 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за Договором підряду, а тому кошти у розмірі 165300,11 грн., які були сплачені позивачем підлягають поверненню позивачу, з урахуванням пені, 3% річних, інфляційних витрат. Крім того, відповідачем не сплачено позивачу 5% від вартості послуг за надання генпідрядних послуг на суму 4004,18 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що не виконання договору підряду відбулось з вини позивача, оскільки будівництво об‘єкту було зупинено. Крім того, відповідач вказує на те, що ним на виконання умов договору були закуплені необхідні матеріали і устаткування за рахунок авансу. Також, відповідач заперечує проти заборгованості у розмірі 4004,18 грн., у зв‘язку з її оплатою відповідачем.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

07.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Столична будівельно –інвестиційна компанія", як генпідрядником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Техно -Сервіс", як субпідрядником (відповідач) укладений договір №8829-М/Лю, відповідно до умов якого субпідрядник зобов‘язується виконати роботи з монтажу автоматичної установки пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в житловому будинку та вбудованих приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14 згідно проектів шифр 15-7353-ПС та 15-7353-ОП, генпідрядник зобов‘язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3 договору вартість робіт складає 402299,20 грн.

Генпідрядник зобов‘язується протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору перерахувати субпідряднику передоплату у розмірі 60% вартості договору, що складає 241379,52 грн. Оплата решти вартості робіт у розмірі 40% від суми, що становить 160919,68 грн. здійснюється генпідрядником протягом 5 банківських днів з дати підписання акту про приймання виконаних робіт (п. 3.2 Договору).

На виконання умов договору позивачем платіжним дорученням від 07.05.2008 № 201 перераховано кошти на рахунок відповідача на загальну суму 241379,52 грн.

Пунктом 2.2.4 Договору сторонами погоджено строки виконання робіт за даним договором: початок - після перерахування авансу але не пізніше 3 робочих днів; термін виконання монтажних робіт: 60 календарних днів.

Відповідач, на виконання умов договору, роботи на загальну суму 80083,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за липень, серпень 2008 року та довідками про вартість виконаних робіт, підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача.

Як зазначає позивач, відповідач у строки передбачені договором, а саме протягом 60 календарних днів з моменту перерахування авансу, роботи передбачені договором у повному обсязі не виконав.

Відповідачем не надано доказів виконання умов договору у повному обсязі та виконання обумовлених договором робіт.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 161295,93 грн., які були перераховані в якості авансу.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було судом встановлено вище, сторони у договорі передбачили, що підрядник розпочинає виконання робіт не пізніше 3 робочих днів після перерахування авансу, тобто не пізніше 11.05.2008 та виконує роботи протягом 60 календарних днів, тобто до 09.07.2008 року.

Однак, відповідач виконав роботи тільки на суму 80083,59 грн.

Позивач листом від 11.06.2010 звернувся до відповідача з вимогою повернути суму авансу, однак вказана вимога позивача залишена без відповіді та виконання. Вказана вимога була отримана відповідачем 22.06.2010 року.

Заперечення відповідача щодо того, що порушення строків виконання робіт та не виконання робіт по договору сталось з вини позивача, судом не приймаються, оскільки не доведені належними засобами доказування. Крім того, згідно пояснень позивача та відповідача зупинення будівництва на об‘єкті, на якому відповідач повинен був виконати роботи відбулось тільки в грудні 2008 року, а роботи повинні були бути завершені ще в липні 2008 року

Посилання відповідача на те, що за кошти, які були перераховані позивачем, відповідачем було закуплено обладнання та устаткування, яке може бути повернуто позивачу, судом також не приймаються.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо виконання робіт не надав. Обставини, щодо відсутності його вини у порушенні зобов‘язання, належними засобами доказування, не довів. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не виконано умови договору, роботи у строки передбачені Договором не виконано та не передано позивачу, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми авансу на загальну суму 161295,93 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 4004,18 грн. по а. 2.2.3 договору, яким передбачено, що субпідрядник зобов‘язується сплатити генпідряднику 5% від вартості робіт по Договору за надання генпідрядних послуг, то в цій частині вимоги позивача безпідставні, оскільки відповідачем вказані послуги були сплачені 26.12.2008 року, що також підтверджується позивачем у своїх запереченнях на відзив.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1356,19 грн., 1360,67 грн. –3% річних та 17985,60 грн. пені.

Судом відмічається, що позивачем у своїх запереченнях на відзив від 26.11.2010 змінено розмір 3% річних та інфляційних втрат. Однак, оскільки позивачем заяву про уточнення позовних вимог не було подано та представником у судовому засіданні не було заявлено про зменшення розміру позовних вимог, то судом розглядаються позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За укладеним договором у відповідача грошових зобов’язань не виникало, положення договору від 07.05.2008 не передбачають зобов’язань відповідача щодо повернення грошових коштів в разі невиконання робіт, що є предметом договору, на повну суму здійсненої оплати, не містять строку для виконання зобов’язань з повернення передплати. За вказаним договором на відповідача були покладені обов’язки з виконання монтажних робіт, які за своєю природою не є грошовими, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних збитків та трьох процентів річних. Щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати, то зазначене зобов'язання, як відповідальність, виникло внаслідок неналежного виконання негрошового зобов'язання і не породжує собою виникнення іншого грошового зобов'язання.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 17985,60 грн.

Згідно з п. 5.6 Договору субпідрядник у разі прострочення термінів виконання робіт, сплачує генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних договірних зобов‘язань за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача пені, суд визнає його не вірним, оскільки судом було встановлено, що відповідач повинен був виконати роботи до 09.07.2008 року, то нарахування пені розпочинається з 10.07.2008, а не з 08.07.2008, як про це зазначає позивач.

Однак, за розрахунком суду, розмір пені за період з 10.07.2008 по 08.01.2009 є більшим ніж той, який просить позивач. Оскільки клопотання про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то задоволенню підлягає розмір пені визначений позивачем на суму17985,60 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині суми попередньої оплати на загальну суму 161295,93 грн. та на суму пені у розмірі 17985,60 грн., що загалом становить 179281,53 грн.

В судовому засіданні оголошена вступна та резулятивна частина рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техно -Сервіс" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-В, код 21452048 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельно –інвестиційна компанія" (03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, код 33098891) суму у розмірі 179281 (сто сімдесят дев‘ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1792 (одна тисяча сімсот дев‘яносто дві) грн. 82 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 27.12.2010