Рішення № 13138583, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/53821.12.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова фінансова група «Глєбов і партнери» до Приватного малого підприємства «Інтерсевен»

про стягнення 31904,71 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Жук А.В. (довіреність від 04.06.20008);

від відповідача: Шевчук П.В. (довіреність від 15.02.2010);

Востров В.О. (директор).

В судовому засіданні 21 грудня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Страхова фінансова група «Глєбов і партнери»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного малого підприємства «Інтерсевен»(надалі відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 28904,71 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 3 000,00 грн. витрат на сплату послуг з юридичної допомоги. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в звязку з додатковими витратами на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на невірне визначення вартості матеріального збитку, завищення позивачем розміру заявленого матеріального збитку.

Ухвалою від 12.11.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.12.2009. В судовому засіданні 24.12.2009 сторони подали клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий, ніж передбачений ст. 69 ГПК України, яке задоволене судом, в справі оголошено перерву до 16.02.2010. В судовому засідання 16.02.2010 оголошено перерву до 16.03.2010. У вказану дату розгляд справи не відбувся у звязку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, наступне засідання призначене на 29.03.2010. Ухвалою від 29.03.2010 у справі призначена судова авто-товарознавча експертиза, у звязку з чим провадження у справі зупинено. 01.06.2010 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення експерта про неможливість дачі висновку судової авто-товарознавчої експертизи. Ухвалою від 03.06.2010 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 15.06.2010. Ухвалою від 15.06.2010 у справі повторно призначена судова авто-товарознавча експертиза, у звязку з чим провадження у справі зупинено. Ухвалою від 07.12.2010 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 21.12.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір страхування засобів наземного транспорту № 07-136-08/К (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір страхування).

Обєктом договору страхування є транспортний засіб Opel Astra, державний номер НОМЕР_1

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 22.09.2008р., в м. Києві на бульварі Перова, а саме: відбулося зіткнення автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 і автомобіля КІА Sephia, державний номер НОМЕР_3, що належить відповідачу, під керуванням ОСОБА_2

За наслідками вказаної дорожньотранспортної пригоди позивачем було визнано вказаний випадок страховим та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 54404,71 грн. Позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 54404,71 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 216 від 31.10.2008р. (копія в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №177/К від 30.10.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2008р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Автомобіль КІА Sephia, державний номер НОМЕР_3 на час скоєння ДТП належав відповідачу, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) та не заперечується відповідачем.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Востров В.А. на час скоєння ДТП був працівником відповідача та виконував свої службові обовязки, що підтверджується даними Трудової книжки ОСОБА_2, Наказом відповідача №14 від 17.09.2008 та Подорожнім листом автомобіля КІА Sephia, державний номер НОМЕР_3 № 898/08 від 22.09.2008 (копії документів в матеріалах справи) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, особою, відповідальною за завданий внаслідок ДТП 22.09.2008 збиток є відповідач.

Як визначено Звітом № 2720 від 17.10.2008, складеним оцінювачем ТОВ «Експертна асистуючи компанія «Легіон», матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22.09.2008 складає 70237,20 грн., що відповідає вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу та величини втрати товарної вартості.

У відповідності до п. 4.8 Договору страхування страхове відшкодування здійснюється в межах страхової суми з урахуванням передбаченої п. 2.4 Договору франшизи. Посилання відповідача на порушення порядку визначення розміру страхового відшкодування з урахуванням п. 4.8.1 Договору страхування не приймається судом до уваги, оскільки вказаним пунктом Договору передбачено можливість подання страхувальником відмови від своїх прав на застрахований транспортний засіб в разі, якщо збиток оцінюється в 70% від страхової суми, однак такої відмови страхувальника матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту), завдана власнику автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22.09.2008 (70237,20 грн.) перевищила 70% страхової суми (86000,00 грн.), позивачем було розраховано розмір страхового відшкодування як різницю між дійсною вартістю автомобіля до його пошкодження і вартістю його працездатних залишків після ДТП.

У відповідності до Звіту про оцінку майна № 2720 від 17.10.2008 дійсна ринкова вартість автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 до його пошкодження в ДТП складає 84525,00 грн. У відповідності до Звіту № 2823 про незалежну оцінку вартості робото здатних деталей автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2, складеного оцінювачем ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон», ринкова вартість робото здатних деталей вказаного автомобіля після його пошкодження в ДТП складає 30 034,29 грн.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування, що був розрахований та сплачений позивачем страхувальнику, склав 54404,71 грн. (84525,00 грн. дійсної вартості автомобіля 30034,29 грн. вартості робото здатних залишків 86,00 грн. франшизи). У звязку з тим, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_2 підтверджується матеріалами справи (зокрема Висновком № 10042/10-18 від 18.11.2010 судової автотоварознавчої експертизи), господарський суд приходить до висновку про те, що позивачем було правильно визначено розмір страхового відшкодування.

Як свідчать матеріали справи відповідач застрахував цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу КІА Sephia, державний номер НОМЕР_3 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, у страховика ВАТ «Страхова група «ТАС»шляхом укладення Поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5281854 від 29.03.2008р. (тип договору 1, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, у відповідності до вищевказаної норми, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_3 мав до ВАТ «Страхова група «ТАС», як страхувальника цивільної відповідальності винного водія автомобіля марки КІА Sephia, державний номер НОМЕР_3. Сума страхового відшкодування виходячи із розміру встановленого Полісом ліміту відповідальності (25500,00 грн.), з урахуванням нульового розміру франшизи страховика, склала 25 500,00 грн.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується платіжним дорученням № 24907 від 16.07.2009, ВАТ «Страхова група «ТАС»було сплачено позивачу суму страхового відшкодування в сумі 25 500,00 грн.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням зазначеної норми відповідач зобовязаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 28904,71 грн. (54404,71 грн. збитків 25500,00 грн. страхової виплати).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди в сумі 28904,71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення витрат на юридичні послуги у загальному розмірі 8 000,00 грн. не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Судом встановлено, що між позивачем (Довіритель) та Чертковим І.В. (Повірений) 17.08.2009р. було укладено договір доручення (копія в матеріалах справи), а не договір про надання адвокатських послуг. А в платіжному дорученні № 700 від 20.08.2009 не вказано, що суму коштів в розмірі 3000,000 грн. сплачується за адвокатські послуги.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Однак в матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Чертковим І.В.

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Однак таких доказів позивачем не надано.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, повязаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обовязковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 28904,71 грн.

Судові витрати позивача, пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 514,05 грн. (289,05 грн. державного мита та 225,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Інтерсевен»(ідентифікаційний код 13680597, адреса: м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова фінансова група «Глєбов і партнери»(ідентифікаційний код 31565863, адреса: 03150, м. Київ, вул. Константинівська, буд. 46-52) 28 904,71 (двадцять вісім тисяч девятсот чотири гривні 71 копійку) грн. та судові витрати в розмірі 514,05 (пятсот чотирнадцять гривень 05 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 27.12.2010