Рішення № 13138520, 23.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/33123.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по

проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»

До Закритого акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Інститут

інформаційних та бізнес-технологій»

Про стягнення 17384,73 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Паламарчук В.І. –представник за довіреністю № 3027/03 від 23.12.10.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»до Закритого акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Інститут інформаційних та бізнес-технологій»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 240 оренди нежитлового приміщенні від 03.12.07. в розмірі 17384,73 грн. (13586,48 грн. –заборгованість по орендній платі та комунальним послугам, експлуатаційним витратам, 2977,89 грн. –збитки від інфляції, 820,36 грн. –3% річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням та сплаті комунальних послуг, внаслідок чого у Закритого акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Інститут інформаційних та бізнес-технологій»виникла заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»в сумі 13586,48 грн.

Крім того, позивач в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову просить суд накласти арешт на грошові суми, що належать відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.10. порушено провадження у справі № 30/331; розгляд справи було призначено на 16.11.10. о 14-30.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.10. про порушення провадження у справі № 30/331 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/331 було відкладено на 30.11.10. о 12-10.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.10. розгляд справи № 30/331 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14.12.10. о 10-40.

06.12.10. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»просить суд стягнути з відповідача на свою користь: 13586,48 грн. –заборгованість з орендної плати, комунальних послуг, експлуатаційних витрат; 3793,40 грн. –збитки від інфляції по орендній платі; 136,65 грн. - збитки від інфляції по комунальним послугам; 909, 47 грн. - 3 % річних по орендній платі; 32,54 грн. –3 % річних по комунальним послугам.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.10. підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.10. у справі № 30/331 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.10. розгляд справи № 30/331 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.12.10. о 12-30.

В судовому засіданні 23.12.10. представником позивача а підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок» просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13586,48 грн. –основного боргу, 3 788,95 грн. –збитків від інфляції та 1 015,01 грн. –3 % річних.

В судовому засіданні 23.12.10. представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.10. у справі № 30/331 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до ЄДРПОУ, копія якої залучена до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, викладене в прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Але, як вбачається з матеріалів справи, заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/331.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.07. між Відкритим акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок» (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Інститут інформаційних та бізнес-технологій»(Орендар) укладено Договір № 240 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.2) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 15 кв. м (Додаток № 2 до цього Договору), які знаходяться у власності ВАТ «Діпрозв'язок», за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська. 3.

Вказані приміщення надаються Орендареві для здійснення господарської діяльності, передбаченої його статутними документами.

Згідно ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне майно належить позивачу на праві колективної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 02.02.05., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що вступ Орендаря у тимчасове володіння та користування настає одночасно із підписанням акту приймання-передачі, вказаного в п. 1.1 майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.07. позивачем на виконання умов Договору було передано спірне майно відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

У відповідності до п. 3.1 Договору, сторонами погоджено, що Орендна плата за орендовані нежитлові приміщення встановлюється згідно протоколу про встановлення договірної ціни (Додаток № 1 до цього Договору) за базовий (грудень) місяць 2007 р. і складає 1620,00 грн., крім того ПДВ 20% - 324,00 грн., всього орендна плата становить 1 944,00 грн.

Згідно п. 3.1.1 Договору передбачено, що нарахування орендної плати за нежитлові приміщення починається з дати підписання акту приймання-передачі нежитлових приміщень (Додаток № 2 до цього Договору).

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що Орендодавець до 25-го числа кожного місяця виставляє Орендарю рахунок-фактуру, згідно якого останній здійснює авансовий платіж за орендовані приміщення до 5-го числа наступного місяця. Цей рахунок-фактура виставляється без врахування індексу інфляції.

У відповідності до п. 4.2 Договору, Орендар зобов’язався своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Згідно п. 10.1 Договору, сторонами погоджено строк його дії з 03.12.07. по 30.11.08.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач частково сплатив заборгованість по орендній платі та іншим платежам, а саме, в сумі 8139,81 грн.

Загальна сума виставленої орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат згідно Договору склала 21 726,29 грн., що підтверджується виставленими рахунками фактури, податковими накладними та актами надання послуг оренди приміщення, комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Позивач вказує на те, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором станом на 28.07.10. складає 13 586,48 грн.

Також позивач зазначає, що відповідач підтвердив наявність своєї заборгованості перед позивачем за Договором підписаними актами надання послуг оренди приміщення, комунальних послуг та експлуатаційних витрат № 422 від 01.04.08. на суму 69,36грн.; № 522 від 30.04.08. на суму 2 097,58 грн.; № 587 від 01.05.08. на суму на суму 43,53 грн.; № 676 від 31.05.08. на суму 2 177,28 грн.; № 737 від 01.06.08. на суму 103,57 грн.; № 835 від 30.06.08. на суму 2 244,73 грн.; № 877 від 01.07.08. на суму 100,50 грн.; № 968 від 31.07.08. на суму 2 273,89 грн.; № 1017 від 01.08.08. на суму 111,03 грн.; № 1104 від 31.08.08. на суму 2 292,17 грн.; № 1178 від 01.09.08. на суму 114,94 грн. та № 1265 від 30.09.08. на суму 2 280,70 грн.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат протягом трьох місяців, Договір № 240 від 03.12.07. було розірвано на підставі норм ст. 782 Цивільного кодексу України шляхом направлення листа № 2134/03 від 07.10.08. на адресу відповідача, на підставі якого відповідач залишив спірні приміщення, підписавши останній акт надання послуг оренди приміщення, комунальних послуг та експлуатаційних витрат № 1265 від 30.09.08.

Таким чином, враховуючи наведене вище, позивач вказує на те, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 240 від 03.12.07. становить 13586,48 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням та надані комунальні послуги в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Інститут інформаційних та бізнес-технологій»суми основного боргу в розмірі 13586,48 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 788,95 грн. –збитків від інфляції та 1 015,01 грн. – 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 015,01 грн. –3 % річних та 3 788,95 грн. –збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Інститут інформаційних та бізнес-технологій»(03057, м. Київ, просп. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 32710866) на користь Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку «Діпрозв’язок»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3, код ЄДРПОУ 01168185) 13586 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. –основного боргу, 3788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 95 коп. –збитків від інфляції, 1015 (одна тисяча п’ятнадцять) грн. 01 коп. - 3 % річних, 183 (сто вісімдесят три) грн. 90 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 28.12.10.