Рішення № 131385088, 28.10.2025, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1273/25

Провадження № 2-а/630/22/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Сухорукова І.М.,

за участю секретаря - Дубрової А.І.,

розглянувши у приміщенні суду в порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач 25.09.2025 звернувся до суду із даним адміністративним позовом в якому просить визнати дії старшого лейтенанта поліції Марченка Сергія Олексійовича щодо зупинки позивача 16.09.2025 року о 12.04 год. по вул. Ілліча в с. Караван, протиправними та скасувати постанову ЕНА № 5734216 від 16.09.2025 року, поліцейського відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Марченка Сергія Олексійовича про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що зупинка його автомобіля була незаконною, оскільки ним не було порушено жодних правил дорожнього руху під час керування автомобілем. Окрім того, в постанові не зазначено, яким автомобілем він керував, вказано лише транспортним засобом « НОМЕР_1 ». Поліцейські їхали йому назустріч, розвернулися увімкнули проблискові маячки та зупинили його автомобіль і лише після цього встановили відсутність у нього обов`язкового поліса страхування, якого у нього не виявилося. Тому позивач оскаржує законність зупинки його автомобіля 16.09.2025.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 02 жовтня 2025 року, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ГУНП в Харківській області надав відзив на позовну заяву де просив відмовити у позові та в обґрунтування відзиву зазначено, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП є законною та обґрунтованою і ухвалена інспектором поліції, який встановив факт керування ОСОБА_1 автомобілем без чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Процедура розгляду справи інспектором порушена не була. Право зупиняти транспортні засоби інспектором поліції передбачено ст.31 КУпАП. Транспортний засіб ВАЗ 21114 д.н. НОМЕР_1 , яким 16.08.2025 о 12.04 год. керував позивач, був зупинений поліцейськими під час патрулювання, оскільки відповідав орієнтуванню ГУНП в Харківській області про транспортний засіб, який знаходиться у розшуку. Під час перевірки водія було встановлено відсутність у нього поліса ОСЦПВ. Окрім того, стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ст.130 КУпАП. Окрім того, право інспектора поліції щодо перевірки транспортного засобу, багажу та вантажу, а також документів закріплене Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались, однак повідомлялись про час та дату судового засідання.

Від сторін клопотань про розгляд справи за їх обов`язкової участі до суду не надійшло.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Інспектором відділення поліції № 2 (м. Люботин) ХРПУ №1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Марченком Сергієм Олексійовичем 16.09.2025 року винесено постанову серії ЕНА №5734216 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього штрафу за адміністративне правопорушення у розмірі 425 грн. У даній постанові вказано, що 16.09.2025 о 12 год. 04 хв. у с-щі Караван, вул.. Ілліча, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом д.н. НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1.ҐПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КупАП.

У якості додатку до постанови зазначено відеозапис зі службової боді-камери №10.

Інспектором СРПП відділення поліції № 2 ХРПУ №1 ГУНП в Харківській області Марченком С.О. складено рапорт на ім`я начальника відділення поліції № 2 ХРПУ №1 ГУНП в Харківській області , датований 16.09.2025, де вказано що під час патрулювання у складі екіпажу «Байрак» ним було зупинено 16.09.2025 транспортний засіб ВАЗ 211140д.н. НОМЕР_1 , на підставі орієнтування ГУНП в Харківській області про транспортний засіб, який перебуває у розшуку. Після зупинки було перевірено документи водія та транспортний засіб і виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а також відсутність полісу ОСЦПВ.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).

Відповідно до п. 2.1.ґ ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IХ передбачено, що керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону № 3720-IХ, контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушеньправил дорожнього рухута оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Положеннями ч.1 ст.126 КУпАП відповідальність настає, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З відеозапису подій, наданому відповідачем, вбачається, що на позначці часу 11.37 інспектор встановлює, що поліс страхування позивача є простроченим та втратив чинність у 2024 році.

Позивач не надає відомостей про наявність у нього станом на 16.09.2025 чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У позовній заяві позивач сам вказує, що під час зупинки чинного поліса у нього не виявилося.

Сам ОСОБА_1 , згідно до його позовної заяви (другий аркуш позову, третій та четвертий абзаци) визнає факт керування транспортним засобом та відсутність у нього полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким судом встановлено факт скоєння позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину і про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Досліджені судом докази в сукупності підтверджують, що позивач керував транспортним засобом без обов`язкового страхового полісу цивільно-правової відповідальності.

Стверджуючи про незаконність винесеної поліцейським постанови, усі доводи позивача зводяться лише до безпідставної зупинки його транспортного засобу.

Перевірка поліса здійснювалася приблизно о 11.37 год., згідно відеозапису, після вказівки поліцейського на наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння та отримання відмови щодо про слідування до медичного закладу об 11.33 год. Таким чином, поліцейський ініціював перевірку поліса, після того, як вважав, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП.

Що стосується посилання позивача на незаконність зупинки, суд зазначає наступне.

Відповідачем зазначено, що підставою зупинки автомобілю слугувало орієнтування про розшук викраденого автомобіля.

Пунктом 4 частини 1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.

За таких обставин, можливо припустити, що підставою для зупинки автомобіля позивача могло слугувати орієнтування на розшук викраденого транспортного засобу.

Проте, відповідачем не надано доказу, де та яким чином було зафіксовано орієнтування на розшук автомобіля, схожого на транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 .

У своєму рапорті, датованому 16.09.2025 інспектор СРПП Марченко С. вказує, що після зупинки транспортного засобу, ним було звірено номерний знак та інші ідентифікаційні дані з орієнтуванням. Таке твердження спростовується наданим відповідачем відеозаписом подій, з якого не вбачається, щоб працівниками поліції проводився огляд ідентифікаційних даних автомобіля ОСОБА_1 , окрім номерного знаку.

Разом із цим, суд констатує, що на відеозапису поліцейський представився водію, попросив посвідчення водія, запитав мету поїздки та попросив відчинити багажник та візуально перевірив вантаж, після чого вказав на наявність у водія запаху алкоголю із порожнини рота. На відеозаписіне вбачається,щоб інспекторполіції,вкзав,що автомобільзупинено узв`язку ізорієнтуванням порозшуку автомобіля,або зякоїсь іншоїпричини. Тобто, з відеозапису не вбачається, що поліцейський вказав водію причину зупинки автомобілю, що є порушенням зі сторони інспектора поліції ч.3 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», згідно до якої поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

У даному випадку невідповідність дій інспектора поліції нормам законодавства після зупинки автомобіля не спростовує факту керування водієм ОСОБА_1 без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що не виключає в діях водія порушення п. 2.1.ґ ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Оскільки, окрім притягнення водія за ст.126 КУпАП, поліцейськими було складено стосовно водія протокол за ст.130 КУпАП, законність зупинки поліцейським транспортного засобу може бути предметом доказування під час розгляду іншої справи за ст.130 КУпАП і має перевірятися в комплексі під час розгляду матеріалів за ст.130, у разі наявності заперечень зі сторони водія ОСОБА_1 .

За таких обставин, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.5 ч.1ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 126, 247, 251, 256, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне Управління Національної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108599, м.Харків, вул. Жон Мироносець, буд.13.

Суддя І.М. Сухоруков