Ухвала суду № 131384861, 28.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/13932/25

Провадження № 2-о/638/255/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участі секретаря судового засідання Плахотничої В.В., заявника ОСОБА_1 , представника заявника Васіліу С.В., розглянувши клопотання представника заінтересованої особи Харківської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду,

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту спільного проживання зі спадкодавцем.

26.08.2025 представником заінтересованої особи, Харківської міської ради, подано клопотання про залишення заяви без розгляду.

Клопотання вмотивоване тим, що метою звернення заявника до суду є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке складається з 14/100 частки квартири АДРЕСА_1 . Отже, спір виник з приводу нерухомого спадкового майна.

Судове рішення за результатами розгляду цієї справи суттєво впливає на майнові права та обов`язки Харківської міської територіальної громади, оскільки у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

З викладеного представником заінтересованої особи зроблено висновок про наявність спору про право, що є підставою для залишення заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 315 ЦПК України.

Представник заявника, доводи якої підтримала сама заявниця, в судовому засіданні проти задоволення клопотання міської ради заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання належить відмовити з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи суд вбачає, що померлий ОСОБА_2 інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не має.

При цьому, згідно листа Шостої харківської міської державної нотаріальної контори № 1394/02-14 від 11.07.2025 на ім`я ОСОБА_1 , останній нотаріусом рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин між нею та спадкодавцем та визначення черги у спадкуванні, однак рішенням про відмову в оформленні права на спадщину не приймалось.

Отже, виникнення права заявниці на спадкування залежить від доведення певних фактів.

У даному випадку представник міської ради не оспорює факт спільного проживання заявниці із померлим, а зазначає, що рішення суду вплине на спадкові права територіальної громади.

Разом із тим, той факт, що міська рада як представник територіальної громади також зацікавлена в результатах розгляду заяви про встановлення факту спільного проживання не свідчить, що між ними у даному випадку виник спір з приводу цієї заяви.

При цьому, суд зазначає, що існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.

Водночас, у даній справі виникнення у територіальної громади права на спадкування залежить від багатьох факторів, як то, по-перше, відсутність спадкоємців, по-друге, прийняття судом рішення про визнання спадщини відумерлою, що вже само по собі свідчить про те, що стверджуваний представником заінтересованої особи спір про право є гіпотетичним, а не реальним.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18); від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись ст. 258-261, 315 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника заінтересованої особи Харківської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Зінченко

Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2025.