Рішення № 13138390, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/45114.12.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант»

Простягнення 13660,20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Волчек Н.М.

Від відповідача           Білинова А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант»13660,20 грн. суми страхового відшкодування.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 02.12.2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", Романюк Лесею Сергіївною, Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" був укладений Договір страхування транспортних засобів № 2002513, відповідно до умов якого Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Мітсубіші", державний реєстраційний номер АА 5876 СІ.

28 червня 2008 року у м. Києві на вул. Заболотного мала місце дорожньо-транспортна пригода. Водій Свіріна Наталія Леонідівна, керуючи автомобілем "ВАЗ", державний реєстраційний номер АА6425 СВ, при русі по території АЗС не надала перевагу в русі застрахованому автомобілю, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Відповідно до фактів, викладених у Довідці ВДАІ з обслуговування адміністративної території Голосіївського району при УДАІ ГУМВС України у м. Києві від 28.06.2008р. застрахований автомобіль отримав такі механічні пошкодження: передня ліва дверка, заднє ліве крило, задній бампер, подряпини заднього лівого ковпака.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 1 липня 2008 року (справа № 3-27200/08) Свіріну Н.Л. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Відповідно до Звіту № Ч 10-228 автотоварознавчого дослідження з визнання розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу про оцінку автомобіля «Мітсубіші», державний реєстраційний номер АА 5876 СІ від 26.11.2010р., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Мітсубіші», державний реєстраційний номер АА 5876 СІ складає 13653,52 грн.

На підставі заяви Страхувальника про подію з застрахованим автомобілем, заяви на виплату страхового відшкодування, листа-повідомлення Вигодонабувача, сформованого страхового акту № 2679/08/50/ТР25/00/2 від 30.07.2008р., Страховик на виконання умов Договору страхування виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 13 660,20 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 939 від 12.08.2008р.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Винна особа у вчиненні вищевказаної ДТП повідомила, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4584556.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4584556 франшиза складає 510,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 13142.52 грн., за винятком з цієї суми франшизи, передбаченої страховим полісом № ВВ/ 4584556, яка складає 510грн., про що не заперечує позивач.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, в частині 13142,52 грн. суми страхового відшкодування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у розмірі 13142,52 грн. суми страхового відшкодування, в решті частині позову слід відмовити з підстав вищезазначених.

14.12.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01004, м. Київ, вул.. Басейна, 7-В, код ЄДРПОУ 19411125) 13143 (тринадцять тисяч сто сорок три) грн.. 52 коп. суму страхового відшкодування, 131 (сто тридцять одну) грн.. 43 коп. державного мита, 230 (двісті тридцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

В частині стягнення франшизи відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко