Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 44/58728.12.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Миронівська птахофабрика"
До Дочірнього підприємства "ПромЗІЗ-Центр " товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"
Про стягнення 3762,63 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача Шкудіна А.В. –представник
від відповідача Оліна О.М. –представник
Рішення прийнято у судовому засіданні 28.12.2010р. оскільки 01.11.2010р. та 06.12.2010р. оголошувалась перерва в судовому в порядку,передбаченому ч. 3 ст. 77 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство "Миронівська птахофабрика" (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "ПромЗІЗ-Центр" товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - відповідач) 3 762 (три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 63 коп. заборгованості за договором поставки.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2010р. порушено провадження у справі № 44/587 та призначено до розгляду на 01.11.2010р.
Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2010р. подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 383,01 грн., 3% річних в сумі 98,00 грн. та судові витрати у зв’язку зі сплатою відповідачем основного боргу.
01.11.2010р. оголошено перерву в судовому засіданні до 06.12.2010р.
У судовому засіданні 06.12.2010р. представник відповідача подав відзиву на позовну заяву (з урахуванням уточнення), в якому заперечує проти задоволення позивних вимог з урахуванням поданої заяви про уточнення, на підставі того, що позивач не подав вимоги про одержання товару, а отже з боку позивача мало місце прострочення кредитора.
06.12.2010р. оголошено перерву в судовому засіданні до 28.12.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 28.12.2010р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами було укладено усний договір поставки (далі –договір), за умовами якого з відповідач зобов’язався передавати відповідачеві у власність товар за замовленнями позивача, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах попередньої оплати.
На виконання умов договору позивач на підставі рахунків-фактури № PRK-008970 від 18.06.2007р. та № PRK-014875 від 03.10.2007р. здійснив попередню оплату товару в сумі 3088,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями; №891 від 11.07.2007р. на суму 900,00 грн., № 1832 від 08.10.2007р. на суму 2188, 80 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджені в судовому засіданні).
Позивач направив позивачеві письмову вимогу № 712д від 14.09.2009р. про виконання зобов’язань за договором поставки, відповіді на яку не надходило.
Станом на момент подання позовної заяви товар відповідачем поставлений не був, кошти, отримані в рахунок передплати, позивачеві не повернуті.
Заборгованість відповідача підтверджується також підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2009р., з якого вбачається, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 3088,80 грн.
Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 3 088,80 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. (ст. 218 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).
15.10.2010р. відповідач сплатив позивачеві основний борг в сумі 3088 грн., що підтверджується банківською випискою (в матеріалах справи). У цій частині провадження по справі підлягає припиненню, оскільки зник предмет спору.
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
У заяві про уточнення позовних вимог № 1035д, яка була подана позивачем в судовому засіданні 01.11.2010р. позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 383,01 грн., 3% річних в сумі 98,00 грн. та судові витрати.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи 24.09.2009р. відповідач отримав вимогу позивача про виконання умов договору поставки № 712д.
Відповідач у семиденний строк, передбачений Цивільним кодексом, свого обов’язку по поставці товару не виконав.
Доводи відповідача, викладені у відзиві щодо того, що сторонами не були визначені місце та строк постачання, а отже відповідач зобов’язаний передати товар за місцем його зберігання, судом до уваги не беруться з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
В матеріалах справи відсутні належні докази, що свідчили б про домовленість сторін про передачу товару за його місцезнаходженням або про обов’язок відповідача доставити товар.
Частина 2 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлює порядок передачі товару, якщо договором сторін не встановлений обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні: якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Отже, відсутність домовленості про місце передачі товару не звільняє постачальника від обов’язку на вимогу замовника поставити товар.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 98, 00 грн. та інфляційних збитків в сумі 383, 01 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить сягнути з відповідача 98, 00 грн. додаткових витрат позивача пов’язаних з розглядом справи у суді, а саме витрат на отримання витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача та виписки стосовно позивача.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на отримання витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача та виписки стосовно позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102, 00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 208, 218, 525, 526, 530, 612, 625, 626 629, 664, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –
ВИРІШИВ:
1. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3088 (три тисячі вісімдесят вісім) грн. 08 коп. провадження припинити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ПромЗІЗ-Центр" товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/М.Коцюбинського, б. 66/2, н.п. № 51; код ЄДРПОУ 34356774) на користь Акціонерного товариства "Миронівська птахофабрика (юр. адреса: 19000, Черкаська обл., Канівський р-н., с. Степанці, вул. Жовтнева, 25; поштова адреса: Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна; код ЄДРПОУ 30830662) інфляційні збитки в сумі 383 (триста вісімдесят три) грн. 01 коп., 98 (дев’яносто вісім) грн. 00 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П. Чеберяк
Дата підписання рішення суду 28.12.2010р.
Судове рішення № 13138350, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 44/587. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: