Рішення № 13138344, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/42720.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»

До           Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

Третя особа           на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колективне підприємство «Київтрактородеталь»

Треті особи           на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю «Доріан плюс»;

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу»

Про                              визнання іпотечних договорів недійсними

Та за позовом           третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Доріан плюс»

До          1. Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»

Про                               визнання іпотечних договорів недійсними

Та за позовом           третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу»

До          1. Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»

Про                               визнання іпотечних договорів недійсними

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від ТОВ «ВП «КТД»                                                  Овчаренко О.В. (за дов.)

від ПАТ «Сведбанк»                                                  Пєсков В.Г. (за дов.)

від КП «Київтрактородеталь»                              не з’явились

від ТОВ «Доріан плюс»                                        Овчаренко О.В. (за дов.)

від ТОВ «Перший центр розвитку бізнесу»          Овчаренко О.В. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»до публічного акціонерного товариства «СВЕДБАНК»про визнання недійсним іпотечних договорів № 242/ІП-1 від 29.06.2004 р. та № 378/ІП-1 від 12.07.2005 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не є власником майна, переданого в іпотеку відповідачу за спірними договорами, що встановлено судовими рішеннями. Оскільки зазначені договори укладено не власником предмету іпотеки, позивач просить визнати їх недійсним.

Ухвалою суду від 08.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/427, розгляд справи призначено на 04.10.2010 р..

У судовому засіданні 04.10.2010 р. відповідачем було заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, колективне підприємство «Київтрактородеталь».

Також, відповідачем було подано клопотання про витребування додаткових доказів у комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».

Ухвалою суду від 04.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.10.2010 р., якою було залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колективне підприємство «Київтрактородеталь»та витребувано у комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»додаткові докази до матеріалі справи.

Ухвалою суду від 21.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 11.11.2010 р., якою було залучено до участі у справі, як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Доріан плюс»та товариство з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу», а також продовжено строк розгляд спору на п’ятнадцять днів.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що права позивача не порушені, рішення судів, на які посилається позивач, не мають преюдиційного значення, а спірні договори є дійсними, оскільки на момент їх укладення сторонами було дотримано вимог законодавства.

Ухвалами від 29.11.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Доріан плюс»та товариство з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу»допущено до участі у справі як третіх осіб, які заявляють самостійних вимоги на предмет спору, прийнято до розгляду позовні заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд яких призначено на 13.12.2010 р..

Позовні вимоги третіх осіб мотивовані тим, що вони на час розгляду справи є власниками спірного майна.

У судовому засіданні представником публічного акціонерного товариства «Сведбанк»подано клопотання про витребування доказів у товариства з обмеженою відповідальністю «Доріан Плюс»та товариства з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу».

Розгляд справи було відкладено на 16.12.2010 р..

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»подало заяву про застосування строку позовної давності.

У судове засідання 20.12.2010 р. колективне підприємство «Київтрактородеталь»не з’явилося, про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

29.06.2004 р. між закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК»(правонаступник - публічне акціонерне товариство «Сведбанк») (Банком) та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»(позичальником) було укладено кредитний договір № 242 (далі - Кредитний договір-1), відповідно до якого Банк відкривав позичальнику кредитну лінію, що відновлюється.

29.06.2004 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»(іпотекодавцем) і Банком на забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору-1 було укладено іпотечний договір №242/ІП-1 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрований в реєстрі за № 1932 (далі –іпотечний договір-1).

Відповідно до умов іпотечного договору-1, іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно –нежила будівля (літери Ї, Ї’), а саме: цех № 6, до складу якого входять: ливарно-виробиичий цех, гараж електрокар і пожежний пост, ливарне виробництво, автоматична лінія дільниці ливарного цеху, міксерне відділення, а всього загальною площею 32129,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд 16.

21.08.2006 р. між Банком, позичальником, товариством з обмеженою відповідальністю «КТД-ЕКСПОРТ»і товариством з обмеженою відповідальністю «КТД-ІНВЕСТ», як солідарними боржниками було укладено додатковий договір №14 до Кредитного договору-1, яким останній викладено в новій редакції.

За умовами Кредитного договору-1 Банк відкрив солідарним позичальникам мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, а позичальники зобов'язалися солідарно виконати обов'язки позичальника за кредитним договором-1 перед Банком.

12.07.2005 р. між закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК»(правонаступник - публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та приватним підприємством комерційною фірмою «Агротехпак»(позичальник-2) було укладено кредитний договір № 378 (далі - Кредитний договір-2), відповідно до якого позичальник-2 мав отримати кредит із цільовим призначенням - поповнення обігових коштів.

12.07.2005 р. між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»(іпотекодавцем) на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором-2, було укладено іпотечний договір №378/ІП-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. зареєстрований в реєстрі за № 2840 (далі - іпотечний договір-2).

Відповідно до умов іпотечного договору-2 (в редакції договору № 1 про внесення змін до іпотечного договору-2 від 11.10.2005 р.), іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16: цех № 1 - корпус № 5 (літери Е, Е 1) загальною площею 15513,50 кв.м., цех № 2 - побутові приміщення, будівля цеху поршнів (літера Й) загальною площею 2100,30 кв.м., цех № 20 - будівля цеху поршнів (літера К) загальною площею 1672,60 кв.м., цех № 16 - склади готової продукції (літера Л) загальною площею 4312,70 кв.м.

Предмет іпотеки за обома іпотечними договорами належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК № 01006759, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2003 р..

10.02.2010 р. рішенням господарського суду міста Києва по справі 50/816, яке набрало законної сили, було, зокрема, визнано недійсним внесення до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Виробниче підприємство «КТД»наступного майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16: цех № 1 –корпус № 5 (літери Е, Е-1) загальною площею 15513,50 кв. м., (шістнадцять); цех № 2 –побутові приміщення, будівля цеху поршнів (літера Й) загальною площею 2 100,30 кв. м., цех № 6 –ливарно-виробничий цех, гараж електрокар і пожежний пост, ливарне виробництво, автоматична лінія дільниці ливарного цеху, міксерне відділення (літери Ї, Ї’) загальною площею 32 129,30 кв. м., цех № 20 –будівля цеху поршнів (літера К) загальною площею 1672,60 кв.м., цех № 16 –склади готової продукції (літера Л) загальною площею 4312,70 кв.м.; визнано недійсним свідоцтво на право власності на майновий комплекс серія МК № 010006759, видане товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД», яке посвідчує, що майновий комплекс, який знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Лепсе Івана, будинок 16, належить ТОВ «Виробниче підприємство «КТД»на праві колективної власності та зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за реєстровим № 702-з від 14.03.2003 р., визнано право власності колективного підприємства «Київтрактородеталь»на вищезазначене нерухоме майно.

Рішення господарського суду міста Києва по справі 50/816 від 10.02.2010 р. в апеляційному порядку не оскаржувалося, Вищим господарським судом України винесено ухвалу про повернення без розгляду касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Сведбанк».

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Таким чином, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний –усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.

Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв’язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов’язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позов про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

В силу ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Оскільки, свідоцтво на право власності на майновий комплекс серія МК № 010006759 на підставі якого у іпотекодавця виникло право власності на спірне нерухоме майно визнано недійсним, у іпотекодавця не існувало права власності на предмет іпотеки.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності не приймається судом, до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовуються відсутністю у позивача права власності на предмет іпотеки, про що стало відомо внаслідок прийняття рішення господарського суду міста Києва по справі 50/816 від 10.02.2010 р., підстави вважати, що позовна давність спливла, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьої, п’ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, однією з яких є відсутність суперечності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статі 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом встановлено, що іпотекодавець за іпотечними договорами не мав право їх укладати Договір, оскільки не був власником майна, переданого в іпотеку, що суперечить чинному законодавству та є підставою недійсності іпотечних договорів.

Враховуючи, що рішення господарського суду міста Києва по справі 50/816 від 10.02.2010 р. є правозахисним актом, спрямованим на захист порушеного права власності, участь у розгляді справи № 50/816 інших сторони не має значення для прийняття його як належного доказу в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позовні вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу»та товариства з обмеженою відповідальністю «Доріан плюс»(далі –третіх осіб) обґрунтовуються їх правом власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Право власності третіх осіб на предмет іпотеки виникло на підставі договорів, укладених ними 09.03.2010 р. з колективним підприємством «Київтрактородеталь».

Треті особи не є сторонами спірних іпотечних договорів та на час їх укладення не мали прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, тому підстави вважати їх права порушеними відсутні, у зв’язку чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем доведено, що іпотечні договори від 29.06.2004 р. №242/ІП-1 та від 12.07.2005 р. №378/ІП-1 суперечать вимогам ст. ст. 576, 583 Цивільного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про іпотеку», що є підставою для визнання їх недійсними з моменту вчинення.

У задоволенні позовів третіх осіб судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Судові витрати за позовами третіх осіб покладаються на останніх.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір №242/ІП-1 від 29.06.2004 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрований в реєстрі за № 1932, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»та закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК».

Визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір №378/ІП-1 від 12.07.2005 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрований в реєстрі за № 2840, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»та закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ вул. С. Петлюри, 30, код 19356840) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «КТД»(03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код 32071528) 170 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Перший центр розвитку бізнесу»відмовити.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Доріан плюс»відмовити.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 27.12.2010 р.