Рішення № 13138173, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/7322.12.10 За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Державного підприємства "Ресурспостач"

про закладення матеріальних цінностей та стягнення 89 164 301,96 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Ресурспостач"

до Державного комітету України з державного матеріального резерву

про стягнення 181404491,28 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом) –Висотенко І.М.

від відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом) – Вакуленко О.М.

від Прокуратури міста Києва – Карпенко Н.М.

У судовому засіданні 22.12.2010 за згодою присутніх представників сторін судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Ресурспостач" про закладення до державного резерву матеріальних цінностей та стягнення 89 164 301,96 грн. штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскільки відповідач в порушення укладеного з позивачем договору та додаткових угод до нього не заклав до державного резерву матеріальних цінностей, відповідач зобов'язаний згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України закласти до державного реєстру матеріальні цінності та відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" сплатити штраф в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 порушено провадження у справі № 15/73.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 продовжено строк розгляду спору у справі № 15/73.

Позивач 18.03.2010 подав до суду заяву від 16.03.2009 про уточнення та збільшення позовних вимог та заявив до відповідача вимоги про закладення до державного резерву матеріальних цінностей та стягнення 90 497 468,04 грн. штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань з урахуванням додаткової угоди до укладеного сторонами договору, яка не була врахована у поданій позовній заяві.

Заявою від 17.03.2009 про зміну предмету позовних вимог позивач заявив про стягнення з відповідача 180 993 936,83 грн. основного боргу та 90 497 468,04 грн. штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань.

В обґрунтування цих вимог позивач зазначив, що строк дії договору закінчився, зобов'язання за ним відповідачем так і не виконано, а наразі закладення матеріальних цінностей до державного резерву є недоцільним, оскільки здійснення стабілізаційних заходів на продовольчому ринку було передбачено лише в 2008 році. Тому позивач заявив про повернення здійсненої ним попередньої оплати за додатковими угодами до укладеного з відповідачем договору та стягнення штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань.

У відзиві на позов від 21.04.2009 відповідач не погодився з вимогами, заявлені позивачем у заяві про зміну предмету позовних вимог, та зазначив, що матеріальні цінності закладалися на зберігання з 10.10.2008 по 25.11.2008, однак позивач взагалі відмовився від прийняття виконаного відповідачем зобов'язання.

До Господарського суду міста Києва 23.04.2009 надійшов зустрічний позов Державного підприємства "Ресурспостач" до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 181404491,28 грн. збитків.

Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що Державним комітетом України з державного матеріального резерву порушено умови укладеного договору та не перераховано у повному обсязі коштів для оплати матеріальних цінностей протягом трьох робочих днів з дня підписання додаткових угод, чим завдало Державному підприємству "Ресурспостач" збитків, оскільки останнє за договорами з третіми особами сплачувало власні кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2009 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Ресурспостач" прийнято до розгляду разом з первісним позовом у справі № 15/73.

Від Державного підприємства "Ресурспостач" 30.06.2009 надійшло уточнення до зустрічного позову та заявлено про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву 467958152,22 грн. збитків.

Цим уточненням Державне підприємство "Ресурспостач" фактично збільшило розмір своїх позовних вимог до Державного комітету України з державного матеріального резерву та вказало на порушення останнім умов укладеного договору з урахуванням додаткових угод до нього, які не були враховані у поданому зустрічному позові.

Державний комітет України з державного матеріального резерву подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву від 26.06.2009р. та просив відмовити в задоволенні зустрічних вимог, вказавши при цьому, що додаткові угоди, на яких ґрунтується зустрічна позовна заява, були розірвані 15.12.2008 за згодою сторін.

У відзиві на уточнення до зустрічної позовної заяви від 14.10.2009 Державний комітет України з державного матеріального резерву заперечив проти вимог Державного підприємства "Ресурспостач" та зокрема зазначив, що всі додаткові угоди були укладені через декілька місяців після того, як були укладені договори з постачальниками. Отже, Державне підприємство "Ресурспостач", не маючи доручення Державного комітету України з державного матеріального резерву, а саме укладеної додаткової угоди на закупівлю певної продукції, укладав договори з постачальниками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору у справі № 15/73 до 30.06.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 задоволено клопотання Державного підприємства "Ресурспостач", призначено у справі № 15/73 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта.

До Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 15/73 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання в зв'язку з неоплатою вартості експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 поновлено провадження у справі № 15/73.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2010 залучено Прокуратуру міста Києва до участі у справі № 15/73.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду спору у справі № 15/73.

У задоволенні заявленого в судовому засідання 21.12.2010 в усній формі клопотання Державного підприємства "Ресурспостач" про зупинення провадження у справі № 15/73 судом відмовлено.

Представником Прокуратури міста Києва позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву підтримано.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (далі –Комітет) та Державним підприємством "Ресурспостач" (далі –Підприємство) 07.04.2008 був укладений договір № 44юр-2008 (далі –договір), відповідно до якого Підприємство прийняло на себе зобов'язання за дорученням Комітету вчиняти від свого імені, але за рахунок Комітету правочини, направлені на здійснення закупівлі через товарні біржі та закладення до державного резерву м'яса іноземного походження (далі – м'ясо).

Відповідно до п. 1.3 договору номенклатура, кількість, ціна м'яса та місця його закладки до державного резерву зазначаються сторонами у додаткових угодах до цього договору.

Згідно з п. 2.2.1 договору Комітет зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання від Підприємства рахунку-фактури провести попередню оплату закупівлі м'яса на банківський рахунок Підприємства у сумах, визначених у додаткових угодах до договору. Остаточний розрахунок (вартість закупівлі м'яса) з Підприємством Комітет здійснює по факту закладення м'яса до державного резерву.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що строк поставки м'яса становить три місяці з дати отримання Підприємством коштів, перерахованих Комітетом на закупівлю такого м'яса.

На виконання укладених сторонами додаткових угод до договору:

- від 07.07.2008 № 69 Комітет сплатив Підприємству 21 673 416,32 грн., а Підприємство здійснило закладення м'яса до державного резерву на 5 484 011,77 грн. (вартість незакладеного м'яса становить 16 189 404,55 грн.);

- від 07.07.2008 № 75 Комітет сплатив Підприємству 10 610 835,70 грн., а Підприємство здійснило закладення м'яса до державного резерву на 2 057 166,66 грн. (вартість незакладеного м'яса становить 8 553 669,04 грн.);

- від 22.07.2008 № 84 Комітет сплатив Підприємству 59 829 042,67 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 59 829 042,67 грн.);

- від 13.08.2008 № 112 Комітет сплатив Підприємству 3 072 000,00 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 3 072 000,00 грн.);

- від 02.09.2008 № 119 Комітет сплатив Підприємству 4 585 877,36 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 4 585 877,36 грн.);

- від 02.09.2008 № 120 Комітет сплатив Підприємству 54 125 173,21 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 54 125 173,21 грн.);

- від 02.10.2008 № 137 Комітет сплатив Підприємству 11 920 075,42 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило, але перерахувало на рахунок Комітету 299,19 грн. (вартість незакладеного м'яса становить 11 919 776,23 грн.);

- від 02.10.2008 № 138 Комітет сплатив Підприємству 8 023 291,02 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 8 023 291,02 грн.);

- від 05.11.2008 № 149 Комітет сплатив Підприємству 8 419 368,19 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 8 419 368,19 грн.);

- від 12.11.2008 № 163 Комітет сплатив Підприємству 3 611 001,66 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило (вартість незакладеного м'яса становить 3 611 001,66 грн.);

- від 12.11.2008 № 164 Комітет сплатив Підприємству 2 666 802,60 грн., а Підприємство закладення м'яса до державного резерву не здійснило, але перерахувало на рахунок Комітету 470,45 грн. (вартість незакладеного м'яса становить 2 666 332,15 грн.).

Отже, загальна вартість незакладеного Підприємством м'яса становить 180 994 936,08 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підприємство не надало належних доказів виконання за договором своїх зобов'язань по закладенню до державного резерву м'яса.

Згідно з ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 5 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 року.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Оскільки строк дії договору закінчився, як і закінчився строк виконання Підприємством "Ресурспостач" своїх зобов'язань по закладенню до державного резерву м'яса за укладеними сторонами додатковими угодами до договору, Комітет має право відмовитися від закладення до державного резерву м'яса та вимагати від Підприємства повернення попередньої оплати.

Судом встановлено, що частину сплачених Державним комітетом України з державного матеріального резерву грошових коштів було повернуто Державним підприємством "Ресурспостач" за додатковими угодами:

- від 22.07.2008 № 84 повернуто 196,83 грн. (залишок неповернутих коштів – 59 828 845,84 грн.);

- від 13.08.2008 № 112 повернуто 212,61 грн. (залишок неповернутих коштів – 3 071 787,39 грн.);

- від 02.09.2008 № 119 повернуто 182,99 грн. (залишок неповернутих коштів – 4 585 694,37 грн.);

- від 02.09.2008 № 120 повернуто 127,13 грн. (залишок неповернутих коштів – 54 125 046,08 грн.);

- від 22.07.2008 № 138 повернуто 180,46 грн. (залишок неповернутих коштів – 8 023 110,53 грн.);

- від 05.11.2008 № 149 повернуто 7,32 грн. (залишок неповернутих коштів – 8 419 360,87 грн.);

- від 12.11.2008 № 163 повернуто 91,88 грн. (залишок неповернутих коштів – 3 610 909,78 грн.).

Таким чином, загальна сума залишку неповернутих Комітету коштів складає 180 993 936,83 грн., яка підлягає стягненню з Підприємства.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов'язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки.

Оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання Підприємством своїх зобов'язань по закладенню до державного резерву м'яса, з останнього підлягає стягненню штраф у розмірі 50 відсотків від загальної вартості незакладеного Підприємством м'яса, що становить 90 497 468,04 грн.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги Підприємства про стягнення з Комітету 467958152,22 грн. збитків, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:

1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

2) шкідливий результат такої поведінки (збитки);

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

4) вина правопорушника.

Перші три елементи розглядаються як суб'єктивні умови відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора). Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комітетом порушено умови укладеного договору та не перераховано у повному обсязі коштів для оплати м'яса протягом трьох робочих днів з дня підписання додаткових угод, чим завдало Підприємству збитків, оскільки останнє за договорами з третіми особами сплачувало власні кошти.

Проте Підприємством не доведено, що саме прострочення Комітетом оплати м'яса завдало Підприємству збитків.

Матеріалами справи підтверджено, що Підприємство укладало додаткові угоди з Комітетом через декілька місяців після того, як були укладені договори з постачальниками. Отже, Підприємство, не маючи доручення Комітету, а саме укладеної додаткової угоди на закупівлю м'яса, укладав договори з постачальниками.

Крім того, додаткові угоди, на яких ґрунтується зустрічна позовна заява, були розірвані за згодою сторін відповідно до укладених сторонами угод про розірвання додаткових угод до договору. При цьому ні яких претензій зі сторони Підприємства до Комітету не заявлялось.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги Підприємства про стягнення з Комітету 467958152,22 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

З огляду на задоволення позову Комітету, з Підприємства в доход державного бюджету підлягає стягненню 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на іформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 4, код ЄДРПОУ 34002592, р/р 26007180120722 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016, р/р 37119012003272 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) 180 993 936 (сто вісімдесят мільйонів дев'ятсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 83 коп. боргу.

3. Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 4, код ЄДРПОУ 34002592, р/р 26007180120722 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016, р/р 31117106700011, одержувач коштів ГУ ДКУ, код ЄДРПОУ 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 21081100) 90 497 468 (дев'яносто мільйонів чотириста дев'яносто сім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 04 коп. штрафу.

4. Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 4, код ЄДРПОУ 34002592, р/р 26007180120722 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України (УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077968, р/р 31110095700011 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22090200, символ звітності 095) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 4, код ЄДРПОУ 34002592, р/р 26007180120722 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України (ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, р/р 31218264700001 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22050003) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. У зустрічному позові Державного підприємства "Ресурспостач" відмовити повністю.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя М.Г. Хоменко

Дата складення рішення: 24.12.2010