Рішення № 13137886, 24.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.10 Справа № 4/76/10

Суддя

За позовом Дочірнього підприємства “Імпторгсервісмед” приватної виробничо-комерційної фірми “Імпторгсервіс, (юридична адреса: 49016, м.Дніпропетровськ, вул. Червоногвардійська, 1-Б; фактична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, 33/35)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко ”, (юридична адреса: 70505, Запорізька область, Оріхівський район, с.Новоданилівка, вул.Чапаєва, 12; фактична адреса:70500,Запорізька область, м. Оріхів, вул. Гоголя, б.30, кв. 3)

Про стягнення 142517,43 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача –Турич Г.В., довіренність б/н від 21.05.2010р.;

Від відповідача –Крупський А.Є., директор, протокол №2 від 30.11.2003р.

           03.11.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Приватна виробничо-комерційна фірма “Імпторгсервіс, м.Дніпропетровськ з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко”, Запорізька область, м. Оріхів про стягнення 142517,43 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних.

Ухвалою від 03.11.2010р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 01.12.2010 р.

У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 24.12.2010 р.

В судовому засіданні 24.12.2010 р. справу розглянуто, прийнято рішення та на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 509, 510, 513, 525, 526, 527, 530 ЦК України і полягають в тому, що в період з 01.07.2007 р. по 28.04.2007 р. згідно досягнутих домовленостей позивачем на користь відповідача на підстав відповідних видаткових накладних був поставлений товар –засоби захисту рослин на загальну суму 142517,43 грн. Відповідачем поставлений товар не оплачений. 16.08.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про погашення боргу за поставлений товар в сумі 142517,43 грн. Відповідачем вимога залишений без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко” 142517,43 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних.

          Відповідач в судовому засіданні 24.12.2010р. позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар визнав, в обсязі відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2007р. –31.12.2010р., відповідно до якого заборгованость Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко” на користь Приватної виробничо-комерційної фірми “Імпторгсервіс” станом на час судового засідання складає 92404,97 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

У період з 01.07.2007 р. по 28.04.2007 р. на підставі досягнутих домовленостей Приватною виробничо-комерційною фірмою “Імпторгсервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко” був поставлений товар –засоби захист рослин, на загальну суму 142517,43 грн., у тому числі:

-          згідно видаткової накладної № 43-П/2 від 01.07.2007 р. на суму 56700,00 грн.;

-          згідно видаткової накладної № 43-П від 28.04.2007 р. на суму 85817,43 грн.;

Всього на загальну суму 142517,43 грн.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

Оплата товару, отриманого за вказаними видатковими накладними, відповідачем не сплачена.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.08.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № М-5 про оплату товару в сумі 142517,43 грн. Вказана вимога була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв’язку із 16.08.2010 р. та фіскальним чеком №8640 від 16.08.2010 р.

Відповідачем вимога № М-5 від 16.08.2010 р. залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав товар по накладним, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов’язки: у позивача –право вимагати оплати за товар, а у відповідача –обов’язок сплатити вартість отриманого товару.

Позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2007р. –31.12.2010р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, з якого вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 85817,43 грн. згідно банківської виписки БВ-0000046 від 23.04.2007р. Крім того, згідно цоьго ж акту звірки станом на 01.01.2007р. відповідач, за поставлений товар, мав заборгованість перед позивачем в сумі 35398,00 грн. Таким чином, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків заборгованость Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко” на користь Приватної виробничо-комерційної фірми “Імпторгсервіс” станом на час судового засідання складає 92404,97 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості за отриманий за видатковими накладними товар у повному обсязі не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко” 92404,97 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Данко”, (70505, Запорізька область, Оріхівський район, с.Новоданилівка, вул.Чапаєва, 12, код ЄДРПОУ 32692360, р/р № 26008055878099 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Дочірнього підприємства “Імпторгсервісмед” приватної виробничо-комерційної фірми “Імпторгсервіс, (юридична адреса: 49016, м.Дніпропетровськ, вул. Червоногвардійська, 1-Б; фактична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, 33/35, код ЄДРПОУ 30379117, р/р № 26007010056780 в ДФ АОО КБ «Южкомбанк», МФО 305266) 92404 (дев'яносто дві тисячі чотиристо чотири) грн. 97 коп. заборгованості за поставлений товар, 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 89 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “28” грудня 2010 р.