Рішення № 13137663, 06.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2010

Справа №2-19/5324-2010

За позовом – Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», АР Крим, м.Ялта (ідентифікаційний код 03348324)

До відповідача - Кореїзської селищної ради, АР Крим, м.Ялта, смт.Кореїз (ідентифікаційний код 04367542)

про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Новожилов О.Ю. – юрисконсульт, дов. №2278 від 30.08.2010 р.

Від відповідача – Масливая Л.В. – юрист, дов. №02-13/833 від 20.10.2010 р.

Суть спору: Позивач – Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Кореїзської селищної ради та просить суд визнати незаконними дії відповідача про залишення без прийняття рішення за клопотанням позивача від 10.03.2009 р. за № 983 «Про надання згоди на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га»; зобов’язати відповідача у місячний строк з дати набрання рішення господарського суду законної сили розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення, а також просить стягнути судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га, необхідної для експлуатації берегоукріплювальних споруд, однак селищна рада не розглянула вказане клопотання, рішення з цього питання не прийняла, що й стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позов, згідно якого проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на ту обставину, що відповідач листом повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів, але позивач вимоги не виконав. Крім того, посилається на ухвалу господарського суду АР Крим від 23.09.2010 р. по справі № 5002-1/3929-2010 р., якою позов Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями). Даний відзив прийнято судом до розгляду.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1.1 Статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 10.09.2007 р., Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (далі КРП «Протизсувне управління») входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим та знаходиться в сфері управління Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим, що є органом управління майном.

Підприємство є правонаступником державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління» на підставі Постанови Ради Міністрів АР Крим від 23.11.2005 р. № 540.

Постійною комісією Верховної ради АР Крим по промисловості, будівництву, транспорту, зв’язку і паливно-енергетичному комплексу 24 травня 2007 року було прийнято рішення № 17 «Про діяльність ДП «Кримське республіканське протизсувне управління» і ситуації по утриманню і забудови берегозахісних споруд містах Алушта і Ялта» (а.с.23).

Відповідно до п.3.1. вказаного рішення № 17 від 24 травня 2007 року було вирішено – рекомендувати Міністерству будівельної політики і архітектури АР Крим, Кримському протизсувному управлінню: прийняти заходи по підготовці документів для отримання державних актів на земельні ділянці, на яких розташовані берегозахісні та інші будівлі та споруди, що знаходяться на балансі підприємств.

У виконання рішення № 17 Постійної комісії по промисловості, будівництву, транспорту, зв’язку і паливно-енергетичному комплексу 24 травня 2007 року та у відповідності з ст.122, 123 Земельного кодексу України КРП «Протизсувне управління» листом за вих. № 983 від 10.03.2009 р. звернулось до Кореїзської селищної ради з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га, згідно доданих схем її розташування, та надання КРП «Протизсувне управління» дозволу на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки для догляду за гідротехнічними спорудами та їх експлуатації, а саме:

- берегоукріплювальні споруди санаторію «Ай-Петрі» (сан.Комунари) у складі: штучного пляжу, пляжеутримуючих споруд траверсів № 1, 2, 3, 4, гідротехнічної підпірної стіни, набережної, підпірної стіни другого ярусу, підводного волнолому, довжиною 400 м та площею – 1,58 га;

- берегоукріплювальні споруди санаторію «Місхор» у складі: штучного галечного пляжу, пляжеутримуючих споруд - буни № 1, 2, 3, 4, причалу № 5, підводного банкету, гідротехнічної підпірної стіни, набережної, підпірної стіни другого ярусу, водовипусків, довжиною 510 м та площею – 1,63 га;

- споруди природного пляжу бухти в районі Місхорського парку у складі: на ділянці у західній частині з глиб розміром 2,5 м, валунів розміром 0,5 – 1,0 м і крупної гальки, і у східної – з гравію, піску та дрібної гальки, довжиною 85 м та площею – 0,2550 га.

Не отримавши у визначений термін відповіді на вищевказане клопотання, КРП «Протизсувне управління» направило до Кореїзської селищної ради лист за вих. № 309 від 29.01.2010 р., у якому просить повідомити про результати розгляду звернення про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки у постійне користування (а.с.11).

Про отримання відповідачем зазначених клопотань свідчать копії поштових повідомлень про вручення (а.с.10,12). Факт отримання відповідачем зазначених листів не оспорюється.

Не погоджуючись з відповідною бездіяльністю відповідача щодо розгляду зазначеного клопотання, КРП «Протизсувне управління» звернулось з позовом про визнання незаконними дій Кореїзської селищної ради щодо залишення без прийняття рішення по клопотанню від 10.03.2009 р. № 983 про надання згоди на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га, про зобов’язання відповідача у місячний строк з дати набрання рішення господарського суду законної сили розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.74 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами і доповненнями) державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами і доповненнями) право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

КРП «Протизсувне управління» є державною спеціалізованою організацією, на яку Постановою Ради Міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 р. «Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів» та Статутом підприємства покладено функцію замовника по проектуванню, будівництву та капітальному ремонту усіх видів споруд інженерного захисту територій, нагляду за їх технічним станом на всій території АР Крим, а також функції головної координуючої організації з вирішення цих питань.

Відповідно до п.5.2. Статуту КРП «Протизсувне управління» майно підприємства входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і закріплюється за ним на праві господарського відання органом управління. Підприємство несе відповідальність за цілість і використання та збереження закріпленого за ним майна.

Майно підприємства позивача складають берегоукріплювальні і протизсувні споруди (включаючи штучно створені хвильогасящі пляжі), які, на підставі п.6 постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.06.1986 р. № 238 «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнувань», у відповідності до проведеної інвентаризації у 1986-1987 р.р. враховані у складі основних фондів з визначенням амортизаційних відрахувань за нормами, встановленими для основних гідротехнічних споруд.

15.03.2000 року Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнята Постанова № 982-2/2000 про перелік майна, яке належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до п.п.в) п.1 вказаної Постанови до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, віднесені берегоукріплювальні та протизсувні споруди, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління».

У додатку № 3 вказаної Постанови міститься Перелік берегоукріплювальних та протизсувних споруд, що належать Автономній Республіці Крим та перебувають на балансі КРП «Протизсувне управління», серед яких у п.18, 22, 116 зазначені берегоукріплювальні і протизсувні споруди в смт.Кореїз належать Автономній Республіці Крим, є державною власністю та знаходяться на балансі Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління».

Відповідно до діючих на Україні будівельних норм і правил – БНіП 2.06.01-86 «Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування» берегоукріплювальні споруди та протизсувні споруди, включаючи штучно створені хвильогасящі пляжі, є основними гідротехнічними спорудами, та які відповідно до ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (від 04.03.1992 р. № 2163-ХІІ із змінами і доповненнями) є об’єктами загальнодержавного значення, що не підлягають приватизації.

У відповідності з приписами ст.58 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) та ст.4 Водного кодексу України (Закон України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР із змінами і доповненнями) до земель водного фонду належать землі, зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Також, відповідно до положень статті 59 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 12 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами п.1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради з цього питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Органи місцевого самоврядування, в даному випадку Кореїзська селищна рада, від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання, фінансування об'єктів, що приватизуються і передаються у користування та оренду. При цьому, доцільність, порядок, строк та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 2 ст.123 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями, в редакції, що діяла на момент звернення позивача з клопотанням) передбачає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації..

Приписами ст.123 Земельного кодексу (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями, в редакції, що діяла на момент звернення позивача з клопотанням) встановлено, що відповідна рада розглядає клопотання у місячний строк. Крім того, п.9 ст.123 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями, в редакції, що діяла на момент звернення позивача з клопотанням) відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарному засіданні ради – сесії.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на відповідної сесії ради.

Частиною 5 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) визначає, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менш одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок – не рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином, системний аналіз вказаних статей дає підставу зробити висновок про те, що клопотання КРП «Кримське протизсувне управління» про надання йому у постійне користування земельної ділянки під берегоукріплювальними спорудами у смт.Кореїз повинно було розглянуто на пленарному засіданні Кореїзської селищної ради.

Але, в порушення п.34 ч.1 ст.26, ч.5 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями), відповідач не виконав вимоги закону щодо обов’язковості розгляду земельних питань на пленарних засіданнях.

Як було вказано вище, відповідач не виконав вимог закону щодо обов’язковості розгляду земельних питань на пленарних засіданнях ради з прийняттям мотивованого рішення.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачає право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки передбачені ч.3 ст.152 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями). Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями).

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо визнання незаконними дії Кореїзської селищної ради про залишення без прийняття рішення по клопотанню позивача від 10.03.2009 р. за № 983 «Про надання згоди на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га та зобов’язання відповідача у місячний строк з дати набрання рішення господарського суду законної сили розглянути клопотання Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» з прийняттям відповідного рішення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд критично ставиться до посилань відповідача про наявне рішення по даному спору, а саме на ухвалу господарського суду АР Крим від 23.09.2010 р. по справі № 5002-1/3929-2010 р., якою позов Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), оскільки після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку (ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України).

Посилання відповідача на ту обставину, що листом він повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для розгляду клопотання, але позивач вимог не виконав судом також не приймається, оскільки, по-перше, відповідач не представив суду документального підтвердження даної обставини, по-друге, вказане питання може бути вірешине лише на засіданні відповідної ради.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У процесі розгляду справи відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б спростували докази надані позивачем та доводи, в якості підстав для відмови у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) суд -

ВИРІШИВ:

· Позов задовольнити.

· Визнати незаконними дії Кореїзської селищної ради (АР Крим, м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Севастопольське шосе, 27; ідентифікаційний код 04367542) про залишення без прийняття рішення по клопотанню позивача від 10.03.2009 р. за № 983 «Про надання згоди на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га».

· Зобов’язати Кореїзську селищну раду (АР Крим, м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Севастопольське шосе, 27; ідентифікаційний код 04367542) у місячний строк з дати набрання рішенням господарського суду законної сили розглянути клопотання Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (АР Крим, м.Ялта, вул.Горького, 30, ідентифікаційний код 03348324) від 10.03.2009 р. № 983 про надання згоди на розробку проекту відведення у постійне користування земельної ділянки, загальною площею 3,465 га., з прийняттям відповідного рішення.

· Стягнути з Кореїзської селищної ради (АР Крим, м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Севастопольське шосе, 27; ідентифікаційний код 04367542) на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (АР Крим, м.Ялта, вул.Горького, 30, ідентифікаційний код 03348324, р/р 26003515513221 в КРФ АКБ Укрсоцбанк, м.Ялта, МФО 324010) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

· Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.12.2010 р.

Рішення надіслати:

· Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», АР Крим, м.Ялта, вул. Горького, 30;

· Кореїзська селищна рада, АР Крим, м.Ялта, смт. Кореїз, Севастопольське шосе, 27

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.