Рішення № 131371853, 28.10.2025, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1930/2025

Справа № 537/5301/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2025 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» звернулося до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 згідно якої прохає суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2689604488/187265 від 19.12.2019 року у розмірі 5108,60 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог вказали, що 19.12.2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2689604488/187265 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень; дата надання кредиту: 19.12.2019 року; строк кредиту: 30 днів; валюта кредиту: UAH; відсоткова ставка 1,85% (процентів) на добу; кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Всупереч умовам кредитного договору №2689604488/187265 від 19.12.2019 року відповідач не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5108,60 грн., яка складається з такого: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000, 00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 3108,60 грн.

31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №2689604488/187265 від 19.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 .

03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №2689604488/187265 від 19.12.2019 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.09.2025 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно якої прохав суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн. Вказує, що підчас подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 12 922,40 грн., які складаються з витрат на судовий збір ( 2 422,40 грн) та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становили 10 500,00 грн. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 537/5301/25 в суді першої інстанції становить 10 500,00 грн., що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 15.09.2025 та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 15.09.2025 , які просить стягнути.

В судове засідання позивач - ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» свого представника не направив, згідно позовної заяви прохав провести розгляд справи без участі представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове за сідання не з`явилася, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву, будь-яких заяв, клопотань до суду не подала.

Враховуючи, що відповідач, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки, відзиву до суду не подала та з урахуванням клопотання сторони позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 19.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №2689604488/187265. Згідно договору відповідачу надано кредит у розмірі 2000,00 грн строком на 30 днів з дати отримання, тобто до 17.01.2020 року, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань, процентна ставка - фіксована у розмірі 1,85% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Як вбачається з Договору №2689604488/187265 від 19.12.2019 року, останній підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст.5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст.7Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст.12цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.638ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно достатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1054та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимогстатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідностатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силуст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 19.12.2019 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки №4149-43xx-xxxx-5653.

Як вбачається з кредитного договору №2689604488/187265 від 19.12.2019 року, картка з реквізитами №4149-43xx-xxxx-5653 вказана відповідачем ОСОБА_1 для перерахування на її рахунок коштів кредиту.

Таким чином судом встановлено, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення первісним кредитором із ОСОБА_1 кредитного договору №2689604488/187265 від 19.12.2019 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 2000,00 грн.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Відповідач з умовами договору була ознайомлена, про що свідчить її електронний підпис у кредитному договорі №2689604488/187265 від 19.12.2019 року та додатку до нього, які містять усі умови кредитування та отримала кредит у вказаному розмірі.

Однак, всупереч умовам кредитного договору №2689604488/187265 від 19.12.2019 року відповідач не виконала своїх зобов`язань у зв`язку з чим, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 року має заборгованість за кредитним договором яка становить 5108,60 грн. та складається з такого: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000, 00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 3108,60 грн.

Судовим розглядом встановлено, що 31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №2689604488/187265 від 19.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 .

В подальшому 03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №2689604488/187265 від 19.12.2019 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четвертастатті 77 ЦПК України).

Суд дослідивши надані позивачем докази вважає їх належними та допустимими доказами та такими, що доводять факт укладення кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, наявність та розмір заборгованості відповідача.

Тож, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, заборгованість не сплатила, не спростувала наявність вказаної заборгованості та її розміру, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141ЦПК України судовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені останнім судові витрати у сумі 2422,40 грн.

Відповідно доп.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

30.09.2025 року позивачем подано до суду заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу, де вказує, що подаючи позовну заяву позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 12 922,40 грн., які складаються з витрат на судовий збір (2 422,40 грн) та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 10 500,00 грн. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 537/5301/25 в суді першої інстанції становить 10 500,00 грн., що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 15.09.2025 та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 15.09.2025, які просить стягнути.

Згідно матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом позивач долучив договір про надання правової допомоги №11/07/2025 від 11.07.2025 року укладений між ТОВ ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчук С.В. де у п.3.1 вказано, що вартість послуг з правничої допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з фактично затрачених годин роботи адвоката виходячи з вартості години роботи 2000,00 грн. В подальшому позивач долучив акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025 року, згідно якого сума наданих послуг за договором №11/07/2025 від 11.07.2025 року складає 10500,00 грн (витрачено 5 годин часту та 500 грн на канцелярські витрати), рахунок на суму 10500,00 грн та платіжне доручення №9542 від 15.09.2025 року.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

У додатковій Постанові від 19 лютого 2020 рокусправі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного суду, наголосила, щопри визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У Постановах Верховного Суду усправі №905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та усправі №922/2685/19 від 08 квітня 2020 року визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В іншій своїй Постанові від 07.09.2020 року справа № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18.

Досліджуючи докази надані позивачем на відшкодування правничої допомоги, суд вважає, що вони не є виправданими витратами та не є справедливим по відношенню до іншої сторони, тому такі витрати не можуть бути враховані в повному обсязі при розподілі судових витрат, понесених стороною, адже складання адвокатом процесуальних документів в даній справі не потребувало значної кількості часу та вивчення судової практики, оскільки вказані позовні заяви в інтересах фінансових установ є стандартними та базуються на аналогічних обставинах справи, умовах кредитних договорів і нормах законодавства, та з огляду усталеність судової практики зі спірного питання, що не потребувало додаткового аналізу документів та доказів, такі витрати не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.

А тому з урахуванням встановлених та доведених обставин, суд вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також доведеним розміром витрат на правничу допомогу виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права є сума - 4000 грн., яка і підлягає до стягнення.

Тож, враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення, а саме у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 512-217, 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048, 1078 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» (Код ЄДРПОУ: 44243120, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором №2689604488/187265 від 19.12.2019 року в сумі 5108,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дебт Коллекшн» (Код ЄДРПОУ: 44243120, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

В задоволенні решти вимог позивача - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич