Ухвала суду № 131366982, 28.10.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2025 р. № 400/4570/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИРІШИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки транспорті щодо невиплати щомісячної премії та надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Державної служби України з безпеки на транспорті здійснити нарахування та виплату щомісячної премії та надбавка за інтенсивність праці ОСОБА_1 за період з серпня 2021 року по березень 2022 року включно.

Ухвалою від 17.05.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/4570/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

11.06.2024 року до канцелярії суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивачка звернулася до суду з цим позовом з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого законом.

11.06.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.06.2025 року суд заяву Державної служби України з безпеки на транспорті про розгляд справи у порядку загального позовного провадження задовольнив частково, вирішив подальший розгляд справи №400/4570/24 проводити у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначив по справі судове засідання на 01 серпня 2024 року.

Судове засідання, призначене на 01.08.2024 року, відкладено на 08.08.2024 року.

У судовому засіданні 08.08.2024 року судом було заслухано пояснення представників сторін та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд зазначає таке.

Відповідно ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Частина 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції до 19.07.2022 року передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року № 2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.

Отже, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.

Згідно нової редакції ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Таким чином, строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Так, згідно з аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14605/22 Верховний Суд зазначив, що "за правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи", а у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 380/8154/23 Верховний Суд зазначив, що "твердження касатора про те, що строк звернення до суду з цим позов не обмежується будь-яким строком, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, колегія суддів Верховного Суду уважає безпідставними, з огляду на те, що вказаним рішенням суд надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, внесених у вказану статтю Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, відповідно до якої звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком, однак після внесення вказаних змін, у справах про виплату працівнику всіх сум, що належать йому при звільненні, було встановлено тримісячний строк звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачкою не пропущено строк звернення до суду, а тому клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Суддя А.В. Величко