Рішення № 131366707, 28.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 рокусправа № 380/21989/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія ЛВ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія ЛВ» (адреса: вул. Лесі Українки, 77, м. Жовква, Львівський р-н, Львівська обл.,80300) (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8; код ЄДРПОУ - 43005393), Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ - 43968090) з вимогами:

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11663337/34838314 від 20.08.2024 р., № 11663336/34838314 від 20.08.2024 р., № 11677345/34838314 від 22.08.2024 р., № 11677346/34838314 від 22.08.2024 р., №11677347/34838314 від 22.08.2024 р. та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №57075/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57074/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57076/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57073/34838314/2 від 04.09.2024 р., №

57072/34838314/2 від 04.09.2024 р., якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ЛВ» було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 5 від 05.10.2023 р., № 6 від 08.10.2023 р., № 7 від 12.10.2023 р., № 8 від 13.10.2023 р., № 9 від 13.10.2023 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних № 5 від 05.10.2023 р., № 6 від 08.10.2023 р., № 7 від 12.10.2023 р., № 8 від 13.10.2023 р., № 9 від 13.10.2023 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, а саме 05.10.2023 р., 08.10.2023 р., 12.10.2023 р., 13.10.2023 р. відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем сформовано та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, проте, їх реєстрацію було зупинено з підстави відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вказав, що надав податковому органу усі необхідні пояснення та документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаних податкових накладних. Проте, податковий орган не врахував надані позивачем пояснення та документи і прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Вважає, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - 1 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного рішення, прийняті в межах наданих повноважень, з огляду на подання позивачем документів, що не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою суду від 04.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

20.09.2023 між ТзОВ «Індустрія ЛВ» (постачальник) та ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» (покупець) було укладено договір поставки №01-017426-23, відповідно до п. 1.1 предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 44210000-5 Конструкції та їх частини Захисні споруди модульного типу.

Відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю в порядку та строки, що встановлені договором, товар (за предметом закупівлі, зазначеному у абзаці першому цього пункту договору) у кількості, комплектності, за переліком (асортимент), змонтованого, за ціною, з якістю, згідно з умовами договору (далі товар), а покупець зобов`язується здійснити оплату належно переданого товару на умовах договору.

Найменування, одиниця вимірювання, вимоги до технічних характеристик, комплектності, інші вимоги щодо якості, гарантії якості Товару, тощо визначаються у Додатку 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені покупцем в односторонньому порядку, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця.

Згідно з п. 2.3. Договору, ціна Договору (сума визначена у Договорі):

Складається з загальної вартості поставки Товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), установки (монтажу) та виконання інших робіт, зазначених в Описі.

Визначена згідно з Специфікацією Додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 4.4 договору, датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання покупцем акт приймання-передачі змонтованого товару згідно з договором.

На виконання умов Договору, ТзОВ «Індустрія ЛВ» відвантажено швидкомонтоване модульне залізобетонне укриття цивільного захисту «Варта-2»:

- у кількості 1 шт., на загальну суму 999 201,24 грн., у т. ч. ПДВ 20% 166 533,54 грн., та підписано Акт приймання-передачі змонтованого товару № 1 від 05.10.2023 р.;

- у кількості 1 шт., на загальну суму 999 201,24 грн., у т. ч. ПДВ 20% 166 533,54 грн., та підписано Акт приймання-передачі змонтованого товару № 2 від 08.10.2023 р.;

- у кількості 1 шт., на загальну суму 959 200,03 грн., у т. ч. ПДВ 20% 159 866,67 грн., та підписано Акт приймання-передачі змонтованого товару № 5 від 12.10.2023 р.;

- у кількості 1 шт., на загальну суму 959 200,03 грн., у т. ч. ПДВ 20% 159 866,67 грн., та підписано Акт приймання-передачі змонтованого товару № 6 від 13.10.2023 р.

За відвантажену продукцію покупцем було здійснено оплати у розмірі:959 200,03 грн.; 799 333,36 грн.; 1 598 666,72 грн.; 1 438 800,05 грн.; 1 665 335,40 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, які надаються: № 6237 від 22.09.2023 р., № 6716 від 11.10.2023 р., № 6717 від 11.10.2023 р., № 7365 від 20.10.2023 р., № 6960 від 20.10.2023 р.

Вказане підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 з контрагентом ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» за жовтень 2023 р. Також надає Акт звірки за період 01.01.2023-31.10.2023 рр.

У відповідності до п.п. «б» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПКУ та на виконання податкового зобов`язання, позивачем складено та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних такі накладні №5 від 05.10.2023 р., №6 від 08.10.2023 р., № 7 від 12.10.2023 р., № 8 від 13.10.2023 р., №9 від 13.10.2023 р.

Згідно з отриманими позивачем квитанціями податкові накладні № 5 від 05.10.2023 року, № 6 від 08.10.2023 року, №7 від 12.10.2023 року, № 8 від 13.10.2023 року, № 9від 13.10.2023 прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідно п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник D=7.4612%, P=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

13.08.2024 відповідачем надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11626789/34838314, №11626798/34838314, та повідомлення від 15.08.2024 № 11636261/34838314 відповідно до яких запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунку коригування, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків фактури/інвойси, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач направив до контролюючого органу пояснення та повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено, долучивши документи на підтвердження реальності господарських операцій та можливості їх здійснення, а також розрахункові документи, а саме платіжні інструкції та банківські виписки.

Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення № 11663336/34838314 від 20.08.2024 року, №11663337/34838314 від 20.08.2024, № №11677345/34838314 від 22.08.2024, № 11688346/34838314 від 22.08.2024, № 11677347/34838314 22.08.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних №5 від 05.10.2023, №6 від 08.10.2024, №7 від 12.10.2023, № 8 від 13.10.2023, № 9 від 13.10.2023.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в зазначених вище рішеннях вказано: «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

У додатковій інформації (зазначено конкретні документи):

«Не надано розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Недостатня кількість трудових ресурсів відносно задекларованих об`ємів реалізації».

Позивачем подано скарги на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкові накладну/розрахунок.

04.09.2024 Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення №57072/34838314/2, № 57073/34838314/2, № 57074/34838314/2, № 57075/34838314/2, № 57076/34838314/2,, яким залишено скарги позивача без задоволення, рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних № 5 від 05.10.2023, №6 від 08.10.2024, №7 від 12.10.2023, № 8 від 13.10.2023, № 9 від 13.10.2023 без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, прийняття таких за формальних підстав, без належної оцінки наданих позивачем пояснень та документів, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут - і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкової накладної контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію, слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Судом встановлено, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містить загальну пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. Контролюючим органом пропозиція надання документів викладена без конкретизації їх переліку.

Таким чином, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, отриманих позивачем, не зазначено чіткого переліку документів, необхідних для реєстрації таких податкових накладних, що у свою чергу поставило позивача у стан правової невизначеності та позбавило можливості надати необхідний для реєстрації податкових накладних (в розумінні відповідачів) пакет документів. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Судом встановлено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні №5 від 05.10.2023 року, №6 від 08.10.2023 року, № 7 від 12.10.2023 року, № 8 від 13.10.2023 року, № 9 від 13.10.2023 року.

Водночас за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, на переконання суду апеляційної інстанції, покликання контролюючого органу на неподання первинних документів є формальним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 закріплено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що законодавцем визначено два етапи реєстрації податкової накладної: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

При цьому, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації такої у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Відповідно до поточної позиції Верховного Суду, висновки якого в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

При цьому, Верховний Суд, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Отож, предметом розгляду у цій справі, з врахуванням зазначених позицій Верховного Суду, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Разом з тим, законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), від 08 квітня 2021 року у справі №2140/1820/18, від 22 вересня 2021 року у справі №560/3974/18.

Суд зауважує, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Податковий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен зазначити конкретну причину, на підставі якої було зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №819/330/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд підкреслює, що при вирішенні питання щодо реєстрації ПН завдання суду полягає у перевірці наявності достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу про ризиковість здійснених операцій, а також чи такі документи були надані контролюючому органу і наскільки обґрунтовані підстави для відмови у врахуванні таких при прийнятті рішення про відмову у реєстрації ПН, тобто акцент покладено саме на перевірку обґрунтованості прийняття рішення про відмову у реєстрації.

На виконання вимог пункту 6 Порядку №520 позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують господарські взаємовідносини ПАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» тоді як в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено, якими мотивами керувався контролюючий орган, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Водночас, суд зауважує, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію, можлива виключно за умови наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої платником податку інформації, протилежне вказує на протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Покликання контролюючого органу на ненадання платником податків копій документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, на переконання суду апеляційної інстанції є формальним та вказує на протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, оскаржувані рішення контролюючого органу не містять жодної додаткової інформації, тоді як зазначена підстава відмови в реєстрації є загальною, конкретна підстава відмови в реєстрації податкової накладної відсутня. Водночас, прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Водночас, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, яка ґрунтується на тому, що подані платником податку документи для реєстрації податкової накладної повинні підтверджувати зазначені у такій дані, а предметом розгляду у такій категорії справ є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної, суд приходить до висновку ї щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відтак, беручи до уваги вимоги КАС України щодо ефективності способу захисту порушеного права, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем ПН №5 від 05.10.2023 року, №6 від 08.10.2023 року, № 7 від 12.10.2023 року, № 8 від 13.10.2023 року, № 9 від 13.10.2023 року, датою її первинного подання на реєстрацію.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 та від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18 та від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.01.2022 у справі №380/2365/21.

Відтак, покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (комісії центрального рівня - ДПС України) за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №57075/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57074/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57076/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57073/34838314/2 від 04.09.2024 р., № 57072/34838314/2 від 04.09.2024 р., якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ЛВ» було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 5 від 05.10.2023 р., № 6 від 08.10.2023 р., № 7 від 12.10.2023 р., № 8 від 13.10.2023 р., № 9 від 13.10.2023 р., суд зазначає таке.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів урегульований статтею 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргами на рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Львівській області

Комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 04.09.2024 року № 57072/34838314/2, № 57073/34838314/2, №57074/34838314/2, № 57075/34838314/2, №57076/34838314/2 за результатами розгляду скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Отже, оскаржувані рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.09.2024 року № 57072/34838314/2, № 57073/34838314/2, №57074/34838314/2, № 57075/34838314/2, №57076/34838314/2 прийнято за результатами адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Суд відзначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 13.10.2020 у справі №240/7785/19 саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних призведе до негативних правових наслідків для платника податків.

У той же час, само по собі рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження рішення податкового органу, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків. Запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права. Доводи позивача отримали оцінку суду під час розгляду цієї справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого податковим органом за результатами адміністративного оскарження спірного рішення, який здійснював, при цьому, свої дискреційні повноваження, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 500/449/19, яку суд у силу вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує при прийнятті рішення у цій справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу пов`язану з розглядом справи.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано копії договору надання правової допомоги від 27.08.2024, ордеру серії АР № 1204103 від 25.10.2024, акту прийому-передачі наданих послуг від 24.10.2024, платіжного доручення № 699 від 25.10.2024 на суму 4000 грн.

Дослідивши вказані вище письмові докази суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд висновує, що вказана справа не відноситься до категорії складних, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 2000,00 грн.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову частково, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Львівські області та Державної податкової служби України на користь позивача судовий збір по 7570 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія ЛВ» (адреса: вул. Лесі Українки, 77, м. Жовква, Львівський р-н, Львівська обл.,80300) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8; код ЄДРПОУ - 43005393), Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ - 43968090) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, а саме: № 11663337/34838314 від 20.08.2024 р., № 11663336/34838314 від 20.08.2024 р., № 11677345/34838314 від 22.08.2024 р., № 11677346/34838314 від 22.08.2024 р., №11677347/34838314 від 22.08.2024 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних датою первинного подання на реєстрацію податкові накладні №5 від 05.10.2023 року, №6 від 08.10.2023 року, № 7 від 12.10.2023 року, № 8 від 13.10.2023 року, № 9 від 13.10.2023 року .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія ЛВ» сплачений судовий збір в розмірі 7570 грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія ЛВ» сплачений судовий збір в розмірі 7570 грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

У стягненні 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна