Рішення № 131365149, 27.10.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 року Справа№200/6339/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості з пенсійних виплат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) із вимогами:

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасної не виплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат за період з 26.09.2024 по 30.04.2025, у розмірі 46228,79 грн.;

Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 26.09.2024 по 30.04.2025, у розмірі 46228,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду позивачу призначено пенсію з 26.09.2024, але заборгованість по пенсії, яка утворилась за період з 26.09.2024 по 30.04.2025 у розмірі 46228,79 грн не виплачена. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належної пенсії.

Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін до судового засідання).

У відзиві на позов від 02.09.2025 представник відповідача зазначив, що доплата, нарахована на виконання рішення суду за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 складає 46228,79 грн облікована відповідачем, як заборгованість за рішенням суду з типом рішення Державний бюджет, потребує додаткового фінансування та підлягає виплаті після отримання відповідного фінансового ресурсу. Відтак, виплата заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду позивача буде проводитись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України відповідно до вимог Порядку № 21-2, після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №200/7469/24, яке набрало законної сили 10.04.2025, зокрема, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.09.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та п.2-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із зарахуванням позивачу до спеціального стажу період навчання з 01.09.1990 по 19.06.1992 у Болховському педагогічному училищі Орловської області по спеціальності: «викладення в початкових класах загальноосвітньої школи»; період роботи з 01.06.2024 по 12.07.2024 на посаді вчителя початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області та з урахуванням висновків суду.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву від 26.09.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та до п. 2-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з урахуванням висновків суду.

За результатом повторного розгляду заяви від 26.09.2024 про призначення пенсії за вислугу років на виконання рішення суду позивачу призначено пенсію за вислугу років з 26.09.2024.

Також, на виконання рішення суду позивачу здійснено нарахування доплати пенсії за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 у сумі 46228,79 грн, що підтверджується аналітикою нарахувань.

Листом від 04.08.2025 № 28161-24739/С-02/8-0500/25 відповідач повідомив позивача, що рішення суду виконано Головним управлінням. Виплату поточної пенсії розпочато з 01.05.2025. На виконання рішення суду нараховано доплату за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 у сумі 46228,79 грн. Доплата згідно з рішенням суду, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність невиплати заборгованості з пенсії позивачеві за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 у сумі 46228,79 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідачем нараховано суму пенсії за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 у сумі 46228,79 грн, разом з цим виплата цієї суми пенсії не здійснена.

Суд не приймає доводів відповідача, що виплата пенсії за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, оскільки відсутність фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних сум пенсій.

Тобто, наявна пасивна поведінка, яка виражається у бездіяльності відповідача, оскільки невиплата належної позивачу пенсії є протиправною та не відповідає зазначеним критеріям правомірності, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття "майно" охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (п. 74 рішення від 02.03.2005 у справі "Von Maltzan and Others v. Germany"). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань".

Невиплатою позивачу пенсії за певний період з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним та порушило право позивача на отримання пенсії, на що він мав законні очікування.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 у сумі 46228,79 грн., суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат за період з 26.12.2024 по 30.04.2025 у сумі 46228,79 грн.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.2, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Соборна, б.3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості з пенсійних виплат задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо своєчасної не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 26.09.2024 по 30.04.2025 у розмірі 46228,79 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 26.09.2024 по 30.04.2025 у розмірі 46228,79 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.10.2025.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова