Постанова № 131357433, 28.10.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9309/25 3/335/2430/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВстановиВ:

19.09.2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 445966 від 07.09.2025, щодо громадянина ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаним протоколомвстановлено,що 07.09.2025о 00год.24хв.в м.Запоріжжя повул.Північне шосе,біля буд.3-А,водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортнимзасобом BMWx5,державний номернийзнак НОМЕР_2 ,з явнимиознаками наркотичногосп`яніння,а саме:поведінка,що невідповідає обстановці,неприродна блідістьобличчя,виражене тремтінняпальців рук.Від проходженняогляду настан наркотичногосп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування т/з відсторонений, про повторність попереджений.

Крім того, 07.09.2025 о 00 год. 24 хв. в м. Запоріжжя по вул. Північне шосе, біля буд. 3-А, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом BMW x5, державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу про зупинку т/з, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4. та 8.9.б Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Постановою від 28.10.2025 справи за вказаними протоколами були об`єднані в одне провадження за правилами ст. 36 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 викликався до суду для участі у розгляді справи на 03.10.2025 та на 28.10.2025 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що була вказана ним безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак про день, час та місце розгляду справи не був повідомленим, оскільки до суду поверталися поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», також викликався смс-повісткою на номер телефону, що був вказаний в протоколі.

Окрім того, під час складання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був проінформований про те, що йому слід очікувати виклику до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008р.) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином ОСОБА_1 , достеменно знаючи про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду та не виявив бажання бути присутнім при розгляді справи. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Зважаючи нате, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно доп.2.4.Правил дорожньогоруху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до 8.9.б Правил дорожнього руху України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП тач.1ст.122-2КУпАП,підтверджуються протоколамипро адміністративніправопорушення тадоданими доних матеріалами,які оформленіз дотриманнямвимог,передбачених чиннимзаконодавством України:направленням доКНП «Обласнийклінічний закладз наданняпсихіатричної допомоги»ЗОР наогляд водіядо закладуохорони здоров`я,відповідно доякого оглядне проводивсяу зв`язкуз відмовоювід проходженняогляду;довідкою збази данихпідсистеми «Адмінпрактика»;рапортом поліцейського;відомостями відеозаписуз бодікамер,що містятьсяна DVD-диску, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 07.09.2025 о 00 год. 24 хв. в м. Запоріжжя по вул. Північне шосе, біля буд. 3-А, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом BMW x5, державний номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу поліцейських спочатку зупинився, потім неодноразово без дозволу покидав місце зупинки, після чого на вимогу поліцейських декілька разів не зупинявся, кричав, поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою у бік поліцейських, заперечував наявність у них владних повноважень, не виконував їх законні вимоги щодо пред`явлення документів, що надають право керування транспортними засобами, і в цілому мав явні зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння у виді поведінки, що не відповідала обстановці, неприродньої блідості обличчя, та від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Крім того, вказаним відеозаписом встановлено, що водій ОСОБА_1 є особою з ампутацією верхньої кінцівки.

З постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2025 (ЄУН 331/2209/25) встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом ІІ групи, демобілізований за станом здоров`я у зв`язку з каліцтвом під час виконання бойових завдань (відсутня рука).

Будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, доводів і доказів на підтвердження того, що його поведінка була пов`язана не з наркотичним сп`янінням, а іншими обставинами, - не надав, а тому слід вважати, що у поліцейського були достатні підстави підозрювати наявність у ОСОБА_1 наркотичного сп`яніння.

Отже,як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,в діях ОСОБА_1 вбачаються ознакиадміністративних правопорушень,передбачених ч.1ст.130КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.40-1, ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000(сімнадцятьтисяч)грн.00коп. (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; установа банку: Казначейство України (ЕАП); Номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя особою протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з часу набрання нею законної сили.

Суддя М.М. Мінаєв