Рішення № 131355852, 23.09.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2025 р. Справа № 911/1400/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ»

про стягнення 13 052,00 гривень

представники учасників справи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.04.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області (далі позивач) подала позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (далі ТОВ «ТД «ІФС»/відповідач) про стягнення 13 052,00 гривень вартості недоотриманого товару за договором про закупівлю товару №239 від 23.08.2024.

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.04.2025 у справі №911/1400/25 прийняв до розгляду позовну заяву Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 27.05.2025, а також протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов та докази по справі (за наявності).

29.04.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області позивач подав додаткові пояснення в справі.

07.05.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області ТОВ «ТД «ІФС» подало відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.05.2025 повідомив учасників справи, що призначене на 27.05.2025 судове засідання не відбудеться та призначив судове засідання на 08.07.2025.

26.05.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

Господарський суд Київської області ухвалами від 08.07.2025 та 19.08.2025 відклав судове засідання на 19.08.2025 та 23.09.2025 відповідно.

09.09.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області позивач подав заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Поряд з тим, як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ТД «ІФС» (ідентифікаційний код 45067285) змінило своє місцезнаходження 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337.

У судове засідання 23.09.2025 представники учасників справи не з`явились.

23.09.2025, після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відтак підписав вступну і резолютивну частини рішення, яким

УСТАНОВИВ:

23.08.2024 між Вертіївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області як покупцем та ТОВ «ТД «ІФС» як постачальником укладеного договір про закупівлю товарів (далі - договір), згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві дизельне паливо (Євро 95), талони, бензин А-95 (Євро 5), талон (ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистилянти) далі товар в кількості, зазначений в специфікації, що є додатком 1 до договору, що додається і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Пунктами 3.1., 4.1., 4.2. 4.7., 4.11., 5.2., 6.1. означеного договору сторони погодили такі умови, відповідно:

- загальна вартість цього договору становить 308 800,00 грн (триста вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ (20%) 51 466,67 грн (п`ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят шість гривень 67 копійок));

- поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, шляхом передачі постачальником покупцю талонів та/або скетч-карток, за вибором покупця;

- місце передачі покупцю талонів та/або паливних карток та скетч/карток: с. Вертіївка, вул. Миру, 126 Ніжинського район Чернігівська область або інша адреса погоджена сторонами;

- місце поставки товару (місце фактичної заправки автотранспорту покупця) АЗС, які знаходяться на території села Вертіївка Чернігівської області, Ніжинського району;

- за потребою покупця, фактична заправка автотранспорту може здійснюватися постачальником додатково, крім АЗС зазначених у п. 4.2. на АЗС згідно додатку № 2 до договору, на будь-яких інших АЗС по території України, на яких можливий відпуск товару згідно наданих талонів, або паливних карток або скетч-карток постачальника;

- строк поставки товару постачальник зобов`язаний передати покупцю талони та/або паливних карток та/або скетч/карток, протягом 3-х (трьох) календарних днів з дати отримання постачальник заявки, якщо інший строк не буде погоджений сторонами;

- датою фактичної поставки (відпуску) товару покупцю вважається дата своєчасної заправки автотранспортного засобу покупця на відповідній АЗС;

- обов`язок передачі (відпуску) товару покупцю покладається на постачальника;

- передача талонів здійснюється постачальником в обсягах, зазначених в заявці, на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої уповноваженому представникові покупця;

- у разі виявлення при прийманні товару нестачі або інших недоліків товару, постачальник власними силами та за свій рахунок усуває виявлені недоліки;

- оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з моменту його отримання шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару, що передається згідно поданих заявок;

- цей договір набирає чинності з моменту підписання договору і діє до 31 жовтня 2024 року та може бути розірваним за згодою сторін.

До позовної заяви додано копії вказаного вище договору та підписаної сторонам до вказаного правочину специфікації (додаток №1 до договору), якою погоджено до поставки товар загальною вартістю 308 800,00 грн з ПДВ.

В додатку 2 Договору зазначено, що адресами АЗС є Чернігівська область, Ніжинський район, село Вертіївка.

Мотивуючи звернення до суду із позовом у цій справі, позивач зазначив, що згідно видаткової накладної №1320 від 27.08.2024 перерахував відповідачу 308 800,00 грн за отримані талони АЗС ANP (Авіас).

На підтвердження вказаних обставин до позовної заяви в підсистемі "Електронний суд" у формі електронних документів у форматі pdf додано видаткову накладну №1320 від 27.08.2024 на суму 308 800,00 грн, яка підписана представниками сторін, а також платіжну інструкцію №1796 від 02.09.2024 на суму 308 800,00 грн із призначенням платежу « 0111021;2210: запридб. Пально-маст.матер. (бензин А-95, Дизпаливо); зг.рах. №-863, накл.№1320 від 27.08.2024р., дог.№239 від 23.08.2024р.;ПДВ 51466,67».

Водночас, за доводами позивача, протягом тривалого періоду часу АЗС ANP (Авіас) не працюють і у покупця відсутня можливість отримати дизельне паливо (Євро 5) у кількості 260 л. на загальну суму 13 052,00 грн. На підтвердження своїх доводів про неотримання товару надано до матеріалів справи відповідні копії талонів, кожний з яких має штрих-код та відповідний ідентифікаційний номер.

Позивач також зазначив, що 20.03.2025 направляв відповідачу на електронну та юридичні адреси претензію з вимогою повернути до 10.04.2025 сплачені кошти за дизельне паливо (Євро 5) у кількості 260 л. на загальну суму 13 052,00 грн. Проте ані повернення коштів, ані відповіді від відповідача позивач не отримав.

На підтвердження вказаних обставин до позовної заяви в підсистемі "Електронний суд" у формі електронних документів у форматі pdf додано претензію № 01-08/203 від 20.03.2025 та рекомендоване повідомлення з конвертом і зазначенням причини повернення такого конверта. Також позивач до додаткових пояснень в підсистемі "Електронний суд" у формі електронних документів у форматі pdf додано знімок екрана персонального комп`ютера з поштової програми про направлення такої претензії 20.03.2025 відповідачу на електронну пошту.

Ураховуючи вказані вище обставини, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та вимогою про стягнення з відповідача 13 052,00 грн вартості недоотриманого товару за договором про закупівлю товарів №239 від 23.08.2024.

Своєю чергою у відзиві на позов ТОВ «ТД «ІФС» зауважило, що відповідно до умов договору товаром є саме бензин А-95 та дизельне паливо Євро, а бланки-дозволи (талони) є способом отримання такого товару і за видатковою накладною №1320 від 27.08.2024 поставлено позивачу саме бензин А-95 та дизельне паливо.

Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості відпуску товару на АЗС як-то: акт про відмову працівників АЗС відпустити паливо за талонами, листи тощо. Вказане, на думку відповідача, узгоджується з правовою позицією, викладеною Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 09.02.2024 у справі № 908/2277/23, Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 01.04.2024 у справі № 918/1002/23 та Східним апеляційним господарським судом у постанові від 31.01.2024 у справі № 905/1385/23.

ТОВ «ТД «ІФС», з посиланням на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 у справі № 903/165/24, звернуло увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які вказували б про повний перелік отриманих позивачем талонів на пальне із зазначенням їх номерів або інших ідентифікуючих ознак, що надають можливість встановити, що ці талони були надані саме відповідачем.

У відповідь на вказане позивач не погодився з доводами відповідача, оскільки пунктом 4.4. договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний передати покупцю талони та/або паливних карток та/або скетч/карток, протягом 3-х (трьох) календарних днів з дати отримання постачальник заявки, якщо інший строк не буде погоджений сторонами, тоді як інших умов щодо передачі товару договір не містить.

Також позивачем до відповіді на відзив в підсистемі "Електронний суд" у формі електронних документів у форматі pdf додано знімки екрана персонального комп`ютера з поштової програми про направлення 26.08.2024 заявки про отримання товару відповідачу на електронну пошту.

Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області зауважила, що 30.08.2024 начальником відділу освіти Савенко Л.А. отримано від відповідача, зокрема талони на 4000 л. дизельного палива та 2000 л. бензину А-95, про що зазначено в журналі обліку використання палива автобусами закладів освіти, що підтверджується доданими до відповіді на відзив в підсистемі "Електронний суд" у формі електронних документів у форматі pdf фото відповідного журналу.

На підтвердження неможливості отримання пального позивачем до відповіді на відзив в підсистемі "Електронний суд" у формі електронних документів у форматі pdf додано фото непрацюючої АЗС ANP (Авіас) за адресою с. Вертіївка, вул. Миру, 126 Ніжинського район Чернігівська область та акт про те, що АЗС ANP (Авіас) за вказаною адресою не працює у зв`язку з відсутністю на заправних станціях мережі пального за підписом представників позивача.

Отже, позивач наголосив, що у відповідача відсутні законі підстави, які б знімали з нього відповідальність за неналежне виконання господарського зобов`язання за договором та просить стягнути 13 052,00 гривень вартості недоотриманого товару за договором про закупівлю товару № 239 від 23.08.2024.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно до ст. ст. 663, 664 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З огляду наведених норм закону суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору без будь-яких заперечень щодо вказаних у ньому положень свідчить про погодження позивача та відповідача з таким правочином, відповідно, породжуючи для сторін взаємні права і обов`язки по виконанню його умов з метою досягнення результату передання товару у власність позивача, зокрема для ТОВ «ТД «ІФС» обов`язок з передання Вертіївській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області товару у визначений пунктом 4.4.договору термін.

Відповідно, на позивача покладається обов`язок своєчасно оплатити вартість товару, а на відповідача обов`язок поставити покупцеві визначений договором товар у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами, зокрема здійснити передачу дизельного палива (Євро 5) та бензину А-95 у кількості, визначеній у специфікації до договору, протягом трьох календарних днів із моменту отримання заявки покупця.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ж статей 76, 78, 86 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи та які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, тоді як передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

Так, стандарт доказування "вірогідності доказів", який впроваджено у приписах статті 79 ГПК України замість принципу "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, що надає як позивач, так і відповідач, тобто з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" від 20.05.2008 № 281/171/578/155, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України (далі - Інструкція), талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п.10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП (п.п.10.3.3.2).

Суд також враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, що за загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Покупець, оплативши вартість товару в сумі 308 800,00 грн, належним чином виконав свій договірний обов`язок і набув право власності на товар у межах сплаченої суми. Водночас фактичне отримання пального мало здійснюватися на підставі талонів, паливних карток або скетч-карток, які посвідчують право їх власника отримати пальне на визначених договором АЗС.

Суд зазначає, що підписання сторонами видаткової накладної №1320 від 27.08.2024 саме по собі не підтверджує факту передачі покупцеві товару, а лише засвідчує передачу талонів, що надають право на його подальше отримання.

Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною талонів на пальне позивачу, останній набув право на отримання відповідних обсягів нафтопродуктів, однак не сам товар у натурі.

Передача талонів, що лише підтверджують право на отримання пального, не звільняє відповідача від обов`язку фактично поставити покупцеві оплачений товар 4000 л. дизельного палива та 2000 л. бензину А-95 згідно з умовами договору.

Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар у кількості 260 л. на загальну суму 13 052,00 грн, що є предметом цього спору.

У межах процесуального стандарту доказування, визначеного як «вірогідність доказів», суд здійснює співставлення поданих сторонами доказів та оцінює їх з огляду на те, наскільки вони підтверджують, що відповідні факти скоріше мали місце, ніж ні. Відтак обставини вважаються доведеними тоді, коли надані позивачем докази є більш переконливими порівняно з доказами відповідача.

Реалізуючи власну компетенцію щодо оцінки доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності, а тому є більш вірогідними доказами підтвердження неотримання частини придбаного товару, а саме дизельного палива (Євро 5) у кількості 260 літрів на суму 13 052,00 грн, через відсутність можливості його відпуску.

Натомість відповідач, попри надану йому процесуальну можливість, не скористався правом надати більш вірогідні докази на спростування доводів позивача, обмежившись лише власною оцінкою поданих документів без наведення об`єктивних підтверджень своїх заперечень.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача про відсутність належних доказів неможливості отримання палива, оскільки позивач документально підтвердив факт відсутності функціонування АЗС ANP (Авіас) за місцем поставки, а відповідач не надав доказів, що б підтверджували можливість фактичного відпуску пального на інших АЗС або виконання ним альтернативного зобов`язання з поставки.

Посилання відповідача на позиції судів апеляційної інстанцій у інших справах, зокрема і щодо того, якими документами можуть підтверджуватись обставини неможливості відпуску товару на АЗС та передання повного переліку отриманих позивачем талонів на пальне, не можуть бути враховані в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, згідно якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До того ж, з огляду вказаного суд звертає увагу, що:

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, тобто подані стороною документи судом оцінюються з огляду на зміст таких документів і їх взаємозв`язок із стверджуваними обставинами, з урахуванням обставин саме цієї справи, яка розглядається, а не з огляду на назву та/або вид, посилання на які можуть бути зроблені судом касаційної інстанції в інших справах;

- алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію;

- всі юридично значущі факти складають предмет доказування, що формується, виходячи з норм матеріального права та підстав вимог/заперечень сторін, які конкретизують такий предмет і він може змінюватися в процесі розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідач не спростував більш вірогідними доказами доводи позивача про непоставку частини товару, натомість матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем своїх договірних обов`язків.

Беручи до уваги наведене, оскільки станом на день ухвалення цього рішення відповідач свої зобов`язання за договором про закупівлю товарів №239 від 23.08.2024 у частині поставки дизельного палива (Євро 5) у кількості 260 літрів на суму 13 052,00 грн не виконав, а надані ним пояснення не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про стягнення з ТОВ «ТД «ІФС» 13 052,00 грн вартості непоставленого товару є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими та більш вірогідними доказами і такими, що не спростовані відповідачем у встановленому процесуальному порядку.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, арифметично правильна сума якого, понижена на коефіцієнт 0,8 з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та подання позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», складає 2 422,40 грн і покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Суд звертає увагу позивача на приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, згідно якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ»(вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337, м. Київ, 04052, ідентифікаційний код 45067285) на користь Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Миру, буд. 126, с. Вертіївка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16624, ідентифікаційний код 04414313):

- 13 052(тринадцять тисяч п`ятдесят дві) грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю товару № 239 від 23.08.2024;

- 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.10.2025.

Суддя В.А. Ярема