Вирок № 131351388, 28.10.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18711/25

Провадження № 1-кп/161/1275/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 28 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202503058000200 від 16.07.2025, відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в м. Луцьку, Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого столяром ТОВ «Бобер», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого в м. Луцьку, Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого майстром ТОВ «Арзетос», проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , 16 липня 2025 року близько 16 години 00 хвилин, розподіливши між собою ролі, зокрема участь ОСОБА_8 полягала в організації зустрічі з потерпілим ОСОБА_4 , поблизу будинку №7 по вул. Київський майдан у м. Луцьку, та в подальшому забезпечення зустрічі потерпілого ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, неодноразово продовженого у встановленому законом порядку, востаннє указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №235/2025 від 15 квітня 2025 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 16 квітня 2025 року, діючи відкрито, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік будинку №36А, що по вул. Кременецькій у м. Луцьк, ОСОБА_7 наніс два удари рукою по обличчю, а саме в ділянку носа та щелепи ОСОБА_4 , який від удару впав на землю, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин у вигляді синця в проекції нижньої щелепи зліва, садна в ділянці спинки носа і перенісся, синця в правій потиличній ділянці волосяної частини голови. Після чого ОСОБА_7 підняв мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 15 Pro Max» вартість якого згідно з висновком експерта від 28.07.2025 № СЕ-19/103-25/9801-ТВ станом на 16.07.2025 складала 29766,33 грн. та гаманець, вартість якого становить 1500 гривень із наявним вмістом грошових коштів у сумі 8000 гривень, які випали із рук потерпілого ОСОБА_4 після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили місце вчинення кримінального правопорушення та попрямували у напрямку вулиці Дубнівська у м. Луцьку.

Внаслідок своїх дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинили потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження які не є небезпечними для життя та здоров`я у вигляді забою та садна на обличчі, які за ступенем тяжкості згідно висновку експерта №508 відносяться до легкого тілесного ушкодження та завдали матеріальної шкоди на суму 39266,33 грн.

Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 інкримінується відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вину у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.186 КК України, визнали повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місцях та часу подій, про які зазначено в обвинувальному акті, показали, що дійсно 16.07.2025 року знаходячись неподалік будинку №36А, розташованого по вул. Кременецькій в місті Луцьку Волинської області, відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон та гаманець в якому були грошові кошти, вартість якого та суму не оспорюють, а саме ОСОБА_7 наніс потерпілому два удари рукою в обличчя, від чого останній впав на землю, після чого забрали належному йому майно. У вчиненому щиро розкаялися, завдані збитки повністю відшкодовані потерпілому, просили суворо не карати та обрати відносно них покарання не пов"язане із позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт нанесення йому ОСОБА_7 двох ударів рукою в обличчя, внаслідок чого він впав на землю і обвинувачені відкрито викрали в нього мобільний телефон марки «Apple iPhone 15 Pro Max» та гаманець в якому були грошові кошти в сумі 8 000 грн.. Завдані збитки обвинуваченими йому повністю відшкодовані, не настоював на суворій мірі покарання останнім та просив обрати покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразилися в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особи, які вчинили злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про осіб винних та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України та роз`яснень п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційний злочин призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 є особою молодого віку, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, інформації про негативну характеристику матеріали провадження не містять, офіційно працевлаштований, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, навчається, проживає у багатодітній родині, заподіяні збитки повністю відшкодовані.

Обвинувачений ОСОБА_8 є особою молодого віку, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, інформації про негативну характеристику матеріали провадження не містять, офіційно працевлаштований, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, до 18 років перебував у статусі дитини, що позбавлена батьківського піклування, виховувався бабусею та дідусем, заподіяні збитки повністю відшкодовані.

На підставі викладеного, беручи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про осіб обвинувачених, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи вид покарання, передбачений санкціями закону, за якими визнав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 винуватими, зважаючи на відсутність обставин, які обтяжують покарання, врахувавши щире каяття обвинувачених у скоєному, яке проявилося в їхньому психічному ставленні до вчиненого та наданні критичної оцінки своїм діям, останні раніше не судимі, вперше притягаються до кримінальної відповідальності, мають постійне місце реєстрації та проживання, заподіяна шкода потерпілому ОСОБА_4 відшкодована в повному обсязі, останній претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, не настоює на суворій мірі покарання, що підтвердив в судовому засіданні та письмовою заявою, а також враховуючи наявність інших обставин, які пом`якшують покарання, а саме правдиві показання про обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд розцінює наведене в своїй сукупності, як обставини, які істотно знижують тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 основного покарання, не зазначеного в санкції частини 4 статті 186 КК України у виді пробаційного нагляду.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових правопорушень. Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинувачених строк їхнього попереднього ув`язнення та перебування під цілодобовим домашнім арештом, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 7 ст.72 КК України.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк перебування під вартою, а саме з 16.07.2025 року по 15.09.2025, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк перебування під вартою, а саме з 16.07.2025 року по 23.07.2025 року, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

Згідно з ч. 7 статті 72 КК України зарахувати у строк покарання строк перебування ОСОБА_9 під цілодобовим домашнім арештом з 23 липня 2025 року по 08 вересня 2025, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а відповідно до частини 1 статті 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинувачених в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засуджених на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишити попередній у виді застави до вступу вироку в законну силу.

Після вступу вироку в законну силу, заставу в розмірі 151 200 (сто п`ятдесят одну тисячу двісті) гривень., внесену на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172, яка була внесена згідно повідомлення ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 16.09.2025 року на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 12.09.2025 року, повернути заставодавцю - ОСОБА_10 .

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк перебування під вартою, а саме з 16.07.2025 року по 15.09.2025, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк перебування під вартою, а саме з 16.07.2025 року по 23.07.2025 року, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

Згідно з ч. 7 статті 72 КК України зарахувати у строк покарання строк перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом з 23 липня 2025 року по 08 вересня 2025 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а відповідно до частини 1 статті 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «айфон 14 про макс», чорного кольору, у якому наявна сім карта НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , МЕ 2: НОМЕР_3 - повернути (залишити) законному володільцю - ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон марки «Iphone», моделі «15 PRO МАХ», темно сріблястого кольору, який поміщено до спецпакету НПУ №PSP1484780- повернути (залишити) законному володільцю - ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «Хіаоmі», моделі «Redmi 9» темно синього кольору, в силікованому чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з наявними мобільними номерами телефону НОМЕР_6 та НОМЕР_7 - повернути (залишити) законному володільцю - ОСОБА_7 ;

- рюкзак чорного кольору, на якому наявний напис (адідас), кофту спортивну на замку, на якій наявна емблема адідас, на рукавах три білі полоски та штани темного кольору - повернути (залишити) законному володільцю - ОСОБА_11 ;

Арешти, які накладені ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.07.2025 на речі та предмети, скасувати.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частинах в дохід держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-25/9801-ТВ в сумі 1782,80 грн. та судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/103-25/9794-Д в сумі 3565,60 грн., а всього на загальну суму 5348, 40 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1