Рішення № 131347357, 29.10.2025, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/659/25

Провадження № 2/491/462/25

РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2025 року м. Ананьїв

Ананьївський районнийсуд Одеськоїобласті вскладі головуючогосудді ЖелясковаО.О.,розглянувши взалі судув м.Ананьїв Подільськогорайону Одеськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликусторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі -ТОВ «ФК ЄАПБ») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути з останнього заборгованість за договором позики в розмірі 16127,58 гривень, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 23 квітня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 79869818. 14 червня 2021 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1БАНК» права вимоги до боржників та набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79869818 від 23 квітня 2024 року. У зв`язку з тим, що відповідач порушив зобов`язання за кредитними договорами ТОВ «ФКЄАПБ» просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16127,58 гривень, та понесені судові витрати.

Ухвалою суддіАнаньївськогорайонного судуОдеськоїобластівід 22липня2025року відкритопровадженняу справі,постановленопроводитирозгляд справивпорядку спрощеногопозовногопровадження увідповідностідочастини п`ятоїстатті279ЦПКУкраїнибез повідомленнясторінзанаявними усправіматеріаламита встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.48).

Відповідачеві ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання, було надіслано копію ухвали судді про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.50). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.51).

Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року в справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі № 24/260-23/52-б).

За наведених обставин відповідач вважається таким, що 30 вересня 2025 року отримав копію ухвали судді про відкриття провадження у справі (а.с.51).

В установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд доходить до наступного висновку.

Вирішуючи спір у цій справі, суду належить встановити чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

23 квітня 2024 року між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79869818 (а.с.5-8), відповідно до якого ТОВ «1БАНК» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5500 гривень, строком на 30 днів до 25 травня 2024 року, зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,90% в день, процентів за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70% за день, пені у розмірі 2,7%. Паспорт споживчого кредиту містить аналогічні умови кредитування (а.с.9-10).

Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до договору позики загальна вартість кредиту становила 6985,00 гривень (а.с.8).

Зазначений договір позики, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до договору позики, паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 26 листопада 2024 року становить 16127,58 гривень, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту у розмірі 5500,00 гривень, за відсотками у розмірі 1485,00 гривень, за пенею у розмірі 9142,58 гривень (а.с.23-26).

14 червня 2021 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФКЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за договором позики №79869818 від 23 квітня 2024 року, укладеним між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФКЄАПБ» (а.с.13-16).

28 липня 2021 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФКЄАПБ» була укладена додаткова угода № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.17).

13 червня 2022 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФКЄАПБ» була укладена додаткова угода № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.18).

26 листопада 2024 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФКЄАПБ» була укладена додаткова угода № 44 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.19).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників № 38 від 26 листопада 2024 року, витягом з реєстру боржників № 38 від 26 листопада 2024 року ТОВ «ФКЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16127,58 гривень (а.с.20, 21).

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями частини першоїстатті 627 ЦК Українивизначено, що відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннямистатті 1049 ЦК Українивизначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зістаттею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписомстатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Встатті 3 вказаного Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини трнетьоїстатті 11 зазначеного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шостастатті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина дванадцятастатті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, виходячи з приписівЗакону України «Про електронну комерцію», укладення електронного договору можливо шляхом зазначення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такий правочин відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем з однієї сторони та ТОВ «1БАНК» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 26 листопада 2024 року становить 16127,58 гривень, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту у розмірі 5500,00 гривень, за відсотками у розмірі 1485,00 гривень, за пенею в розмірі 9142,58 гривень (а.с.23-26).

Даних про те, що відповідачем були повернуті кошти за вказаним кредитним договором, матеріали справи не містять.

Всупереч принципу змагальності цивільного судочинства, визначеного статтями12,81 ЦПК України, відповідач не надав свій контррозрахунок боргу за кредитними договорами та не надав жодних доказів на спростування наведених позивачем розрахунків заборгованості за кредитами.

В частині першійстатті 512 ЦК Українизазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статтей1077,1078 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зістаттею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другоюстатті 1082 ЦК Українивстановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положеннямстатті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії договору факторингу, акт прийому-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників.

Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12).

Таким чином, вищевказане свідчить про належне укладення між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФКЄАПБ» договору факторингу та перехід прав вимоги за кредитним договором № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 79869818 від 23 квітня 2024 року в розмірі 16127,58 гривень.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 гривень, сплаченого позивачем при звернені з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена платіжною інструкцією (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30), заборгованість за договоромпозики №79869818від 23квітня 2024рокув розмірі 16127(шістнадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач:ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30Відповідач:ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленомустаттею 272цього Кодексу.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 29 жовтня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «____» ___20____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/659/25 Ананьївського районного суду Одеської області.