Рішення № 131347258, 24.10.2025, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/6877/25

Номер провадження 2-а/676/169/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бондара О.О.

за участю секретаря судового засідання Коротун В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 02 вересня 2025 року близько 21 год. 42 хв. в м. Кам`янці-Подільському по вулиці Данила Галицького 2, поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Чарановським Олександром Ігоровичем, було винесено постанову серії ЕНА №5632937, якою ОСОБА_1 (надалі позивач) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 -3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн., в зв`язку з тим, що позивач керував транспортним засобом Volkswagen Jetta д.н.з НОМЕР_1 з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів , а саме була встановлена світлодіодна стрічка навколо номерного знаку, чим на його думку було порушено вимоги п.2.9 «в» Правил дорожнього руху. Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить її скасувати.

18 вересня 2025 року представником Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що 02.09.2025 року о 21 годині 23 хвилині патрульним поліцейським батальйону управління патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Чарановським О.І. в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області по вул. Данила Галицького, поблизу будинку 2, було помічено транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA, н.з. НОМЕР_1 , водій якого керував ТЗ із заднім номерним знаком що не відповідає вимогам стандартів, а саме на нижньому краю була встановлена світлодіодна стрічка, яка випромінювала яскравий потік світла, що ускладнювало ідентифікацію елементів номерного знаку, після чого вказаний ТЗ був зупинений поліцейськими. У відповідності до ч.9 ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію» інспекторами проводилась фото-, відеофіксація на відеореєстратори, закріпленні на форменому одязі № 476321, № 476176/, на які було зафіксовано факт порушення (п.2.9 ПДР) та фактичний розгляд адміністративної справи в присутності позивача.

Таким чином, оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, інспектор постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., що передбачено санкцією вказаної статті.

Викладені позивачем доводи не є належним обґрунтуванням адміністративного позову, щодо порушення відповідачем норм матеріального чи процесуального права та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Вважає, що поліцейський діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і є такою, яка не має підстав для скасування.

Представник Позивача адвокат Гнідко С.І. в судовому засіданні позов підтримав.

Представник Департаменту патрульної поліції Нікольчук Н.О. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. 18.09.2025 року представником Відповідача було подано до суду відзив, зі змісту якого вбачається, що Відповідач не погоджується із запереченнями Позивача стосовно незаконності оскаржуваної постанови, вважає її такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02 вересня 2025 року серії ЕНА №5632937 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАПта накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. У вказаній постанові зафіксовано, що 02.09.2025 о 21:23 год. в місті Кам`янці-Подільському по вулиці Данила Галицького 2,позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, а саме: була встановлена світлодіодна стрічка навколо номерного знаку, чим порушив п.2.9. в ПДР керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно із пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; Вимоги, щодо стандартів номерних знаків транспортних засобів, правила їх застосування передбачено ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування. ДСТУ 4278:2019 прийняті наказом державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 21 грудня 2019 року № 465 «Про прийняття та скасування національних стандартів» з наданням чинності з 16 березня 2020 року. Відповідність вимогам стандартів номерного знаку транспортного засобу є вимоги, щодо типу, розміру, інформаційного змісту, місця встановлення, тощо, а не щодо його освітлення.

Під час керування позивачем автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з НОМЕР_1 , на ньому був встановлений номерний знак, що був виданий сервісним центром МВС та який відповідав вимогам щодо стандартів номерних знаків для транспортних засобів, передбаченим чинним законодавством, а саме, щодо типу, розміру, інформаційного змісту.

Частинами 1 та 2ст. 9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У той же часст. 7 КУпАПпередбачено те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, в тому числі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (в тому числі ч.ч. 5ст. 121 КУпАП, ч. 1ст. 126 КУпАП), тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно зіст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннямист. 280 КУпАПзакріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 3ст. 254 КУпАПпротокол не складається у випадках, передбаченихстаттею 258 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2, ч. 4, ч. 7ст. 258 КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другоюстатті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу, або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно зп. 1.1. Правил дорожнього руху(далі -ПДР), затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності доп. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами п. 2.9.вПДРУкраїни водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

не належить цьому засобу;

не відповідає вимогам стандартів;

закріплений не в установленому для цього місці;

закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно із ч. 1ст. 121-3 КУпАПкерування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 4ст. 77 КАС Українидокази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За приписамиІнструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису№ 1026 від 18.12.2018р. - портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

У розділі ІІ цієї Інструкції містяться наступні положення:

Наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:

1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;

2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;

3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;

4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;

5) належне ведення відповідної документації.

Портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

У разі одночасного виходу на службу більше 30 поліцейських можливе використання відомості до Журналу обліку (далі - Відомість) (додаток 2), що затверджується керівником органу, підрозділу поліції.

Після затвердження керівником органу, підрозділу поліції відповідальна особа передає Відомості до підрозділу документального забезпечення органу, підрозділу поліції, де вони реєструються, нумеруються, щотижня зшиваються та зберігаються до передання в архів.

Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.

Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Під час приймання портативного відеореєстратора відповідальна особа проводить його візуальний огляд та за відсутності видимих пошкоджень приймає під підпис зазначений портативний відеореєстратор або карту пам`яті.

Відповідальна особа забезпечує безперебійне заряджання портативного відеореєстратора впродовж 4 годин та експорт інформації під час під`єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора.

Представниця відповідача у відзиві на позов послалася, що доказом інкримінованого позивачу за ч.1ст. 121-3 КУпАпправопорушення є відеозапис вчинений на боді камеру поліцейського.

Однак, за результатами досліджених у справі доказів, судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів використання поліцейським портативного відеореєстратора з дотриманнямінструкції № 1026, зокрема не додано доказу про те, що відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції видавала 02.09.2025 року портативний відеореєстратор (нагрудну боді камеру) поліцейському, який складав оскаржувану постанову, або іншому члену патрульного екіпажу, приймала портативний відеореєстратор, карту пам`яті, як і не зазначено її номеру, чи інших даних, які б давали можливість ідентифікувати її як таку, що перебуває на балансі відповідного підрозділу поліції, чи ввірена відповідному поліцейському для виконання покладених на нього завдань вказаної дати.

Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 р. у справі № 295/3099/17 та від 13.02.2020р. № 524/9716/16-а зазначав, що приписами ч. 3ст. 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавствастатті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Також, суд зауважив про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналогічної думки дійшов Верховний Суд у постанові № 524/9716/16-а від 13.02.2020р., зазначивши у ній, що приписами частини 3статті 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогамистатті 70 КАС України(у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Інші докази на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 121-3 КУпАПвідповідачем не надавались і матеріали справи їх не містять, хоча за змістом положень ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій вст. 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Згідно ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинивизначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справіБочаров проти України(остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведенняпоза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справіАлене де Рібермон проти ФранціїЄвропейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справахМалофєєва проти Росії(Malofeyevav.Russia, рішення від 30.05.2013р.) таКарелін проти Росії(Karelinv.Russia, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

При задоволенні позову суд також враховує, що відповідач не надав суду доказів, що номерний знак не відповідав вимогам стандартів .

Встановлення світлодіодної стрічки , яка встановлена на рамці знизу заднього номерного знаку не призводила до невідповідності номерного знаку вимогам стандартів.

Крім того суд враховує, що на відеозаписах обставин виявлення та фіксування правопорушення працівниками поліції зафіксовано, що працівники поліції не проводили вимірювання відстані - 20 метрів , з якої необхідно визначати згідно ч.1ст.121-3КУпАП можливість чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака.

Таким чином, оскаржувана постанова в частині притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 121-3 КУпАП(пп.вп. 2.9 ПДРУкраїни) є незаконною та підлягає скасуванню, а справа в цій частині - закриттю.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5632937 від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подачу позову в порядку адміністративного судочинства через електронний суд позивач повинен був сплатити 484 гривень 48 коп. , що становить 80 % від 605 гривень 60 коп.

Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір в більшому розмірі , то враховуючи задоволення позову , з державного бюджету слід повернути позивачу в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України зайво сплачену суму судового збору - 484 гривень 48 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (бланк серії ЕНА №5632937) від 02 вересня 2025 року , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 484 гривень 48 коп.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України зайво сплачену суму судового збору - 484 гривень 48 коп., сплачену згідно квитанції № 2047-1608-4986-3256 від 12 вересня 2025 року .

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів в порядку встановленому ст.ст. 295-297КАС України.

Рішення набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 255 КАС України.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.