Рішення № 131339257, 15.10.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 505/2991/24

Провадження № 2/522/2903/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гудзюк Ю. Б.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал)» звернулося до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.08.2024 справу передано на розгляд за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Позов мотивованотим,що 25.01.2021між ТОВ«Манівео швидкафінансова допомога»та ОСОБА_1 укладено кредитнийдоговір №743522045 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору позичальник отримав грошові кошти у розмірі 8000 грн.

Кредитодавець взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачу суму кредиту на його банківську картку відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Проте позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 25 328,00 грн, з яких: 8 000,00 грн заборгованість по кредиту (тіло кредиту) та 17 328,00 грн заборгованість за відсотками.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, а також додаткові угоди про продовження строку дії договору № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, та право вимоги за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

05.08.2020між ТОВ«Таліон Плюс»та ТОВ«ФК «ОнлайнФінанс» укладенодоговір факторингу№ 05/0820-01,а такождодаткові угодипро продовженнястроку діїдоговору № 2від 03.08.2021та №3від 30.12.2022,за умовамияких до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021.

05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №05/07/24, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 у розмірі 25328,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за кредитом, 17328,00 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 у задоволенні позову просив відмовити та зазначив, що він не укладав кредитний договір з первісним кредитором, а додані до позову письмові докази вважав такими, що не підтверджують отримання ним коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Указує, що він не мав наміру укласти та не укладав кредитний договір із первісним кредитором, оскільки 30.01.2021 до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Одеської області ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про злочин (кримінальне провадження 12021166180000032).

У його заяві зазначено, що на підставі втраченого відповідачем паспорта у формі документа ІD, невстановленими особами отримуються кредитні кошти у різних фінансових установах.

Крім того, 16.04.2021 ним подано до слідчого Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Одеської області додаткову інформацію щодо укладення невстановленими особами у період січень-лютий 2021 року кредитних угод та отримання ними коштів від ряду фінансових установ.

Вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов`язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови кредитного договору, позивачем до позовної заяви не додано.

Посилається на те, що надане позивачем на підтвердження виконання обов`язку кредитора щодо переказу відповідачу кредитних коштів платіжне доручення від 25.01.2021 на суму 8000,00 грн, є недостовірним доказом, оскільки замість номеру рахунку отримувача визначений картковий рахунок з невідомими цифровими позначками, на дорученні відсутня печатка банку, відсутня відмітка про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Щодо підпису на платіжному дорученні указує, що є незрозумілим кому він належить, оскільки жодних відомостей про його виконавця платіжне доручення не містить, а печатка і підпис директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» має ознаки підроблення.

Крім того вважає, що лист АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через систему платежів LigPay на банківську картку також не є належним доказом, оскільки з номеру цієї картки неможливо ідентифікувати отримувача коштів.

Вважає, що надані позивачем докази не підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу йому грошових коштів.

Позивачем не долучено ані виписки з банківського рахунку, ані його заявки на оформлення кредиту, в якій би могла міститись повна інформація про належний відповідачу банківський рахунок.

Крім того вважає, що позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача та наявність у позивача права звернення до суду з даним позовом, оскільки правовідносини за кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та, як зазначено у позовній заяві, відповідачем виникли 25.01.2021, тобто значно пізніше, ніж укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, в якому предмет договору не було індивідуалізовано належним чином. Витяг з Реєстру прав вимоги, в якому зазначено відповідача, датований 2021 року, тобто більш ніж через два роки після укладення договору відступлення прав вимоги, а тому вважає, що на час укладення цього договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не було права вимоги до нього.

У відповіді на відзив позивач виклав свої пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. Вважає заперечення відповідача небґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що останній не мав наміру укладати та не укладав кредитний договір із первісним кредитором, оскільки 30.01.2021 подав заяву до органу поліції про вчинення кримінального правопорушення, то відповідач не спростовує належності йому номера телефону, який вказаний у заявці на отримання кредиту та не спростовує факт надсилання на вказаний номер одноразового електронного ідентифікатора, який є електронним підписом для підписання кредитного договору.

Зазначає, що відповідачем не надано до суду спростування щодо методу укладання кредитного договору, а тому кредитний договір № 743522045 від 25.01.2021, укладений між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є чинним. Вважає, що це свідчить про те, що відповідач погодився з усіма умовами кредитного договору, а тому, взявши на себе зобов`язання, повинен їх виконувати, що передбачено розділом 2 Кредитного договору №743522045 від 25.01.2021.

Крім того зазначає, що у наданих відповідачем документах зазначено, що 27.01.2021 невідома особа, скориставшись його втраченим паспортом оформила онлайн кредит, а також, що за інформацією АТ КБ «Приватбанк» на ім`я відповідача 21.02.2021 відкрито додатково поточний рахунок у банку, однак, кредитний договір №743522045 від 25.01.2021 укладено до втрати документів та відкриття нового карткового рахунку, що є взаємовиключним.

Щодо перерахування коштів позивач указує, що на підтвердження перерахунку коштів за кредитним договором ним надано платіжне доручення №fbe48973-909d-451c-9bb2-e1a52bd9b950 від 25.01.2021 та довідку №06_2/2024 від банку-провайдера АТ КБ «Приватбанк», яка підтверджує успішне перерахування коштів у розмірі 8 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, а відтак позивачем доведено перерахування коштів на рахунок відповідача.

Щодо номера картки указує, що переказ коштів може здійснюватися на банківські реквізити IBAN або на картковий рахунок, які закріплені за певним користувачем картки. При цьому, номер картки № 5168-75XX-XXXX-0647 був зазначений відповідачем при заповнені заявки на отримання грошових коштів, а тому переказ коштів здійснювався на дані, вказані позичальником при заповненні всіх необхідних даних.

Щодо переходу права вимоги зазначає, що строк дії договору факторингу №28/1118-01, з урахуванням додаткових угод до нього, закінчується 31 грудня 2022 року.

Пунктом 2.1. Розділу Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 2 (предмет договору) передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

У той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.

Право вимогидо відповідача ТОВ «Таліон Плюс» отримало відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 124 від 09.03.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), реєстр прав вимог підписаний у відповідності до встановленої у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 формі, на підтвердження чого позивач долучив довідку від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо підтвердження відступлення права вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.

У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Зазначає, що предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленого у відповідному Додатку договору (п.4.1. ).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 328,00 грн.

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 05/07/24, відповідно до умов якого позивачем набуто право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників.

Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Зазначає, що відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 328,00 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024.

У письмових поясненнях, поданих в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, ОСОБА_1 зазначив, що у січні 2021 року під час навчання та проживання у гуртожитку, у нього було викрадено паспорт у формі ID документа. Із дзвінків на його мобільний номер телефону він довідався про отримання на його ім`я кредитів у восьми фінансових установах, зокрема у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у зв`язку з чим 30.01.2021 Подільським районним управління поліції Головного управління Національної поліції Одеської області на підставі його заяви внесено інформацію до ЄРДР про злочин, скоєний невстановленими особами.

Досудове розслідування на даний час триває.

У квітні 2021 року ним було надіслано письмові повідомлення кожній із восьми фінансових установ про вчинення злочинних дій з отримання кредитних коштів, зокрема, з проханням повідомити про всі обставини, які їм відомі, про осіб, що отримували від його імені кредитні кошти.

Відповідач припускає, що невідомі особи у 2021 році для отримання кредитів на його ім`я перезапустили його сім-картку і за його викраденим паспортом отримали кредитні кошти у фінансових установах.

Щодо твердження позивача про те, що договір був укладений раніше ніж відбулося викрадення паспорта зазначає, що в жодному документі, у тому числі поданому слідчому у кримінальній справі, не було визначено дату викрадення, а визначався лише приблизний період на початку січня 2021 року.

Вважає, що позивач як ініціатор звернення до суду зобов`язаний був надати належний та достовірний доказ переказу кредитних коштів за договором, проте із доданих позивачем до позовної заяви документів неможливо встановити факт перерахування кредитних коштів та суму кредиту.

У додаткових письмових поясненнях позивач щодо укладання кредитного договору зазначив, що у п.4.4. кредитного договору № 743522045 від 25.01.2021 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п. 4.15. кредитного договору, цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Указує, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, натомість доказів про те, що договір укладено іншою особою, матеріали справи не містять.

Зазначає, що первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим, як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані відповідача, а і платіжну картку з метою ідентифікації, тобто чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.

Позивач стверджує, що саме відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на момент заповнення заявки на отримання кредиту платіжна картка № 5168-75XX-XXXX-0647 належала відповідачу, на яку останній отримав кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Зазначає, що договір укладено в електронному варіанті та з електронним підписом, при цьому без особистих даних відповідача, без здійснення входу на сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за допомогою логіна і паролю особистого кабінету, кредитний договір між сторонами не був би укладений.

Відповідачем не надано відомостей на підтвердження факту незаповнення заявки на отримання грошових коштів в кредит чи непідписання ним договору, заволодіння його персональними даними іншими особами.

Зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами, які не спростовані відповідачем, доведено наявність волевиявлення останнього на укладення кредитного договору та погодження його суттєвих умов згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукт «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», без погодження яких позичальник не зміг би отримати кредит згідно Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Крім того указує, що з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що кредитний договір успішно підписаний, а також зазначається Одноразовий ідентифікатор за допомогою якого підписаний Кредитний договір.

Щодо подання відповідачем заяви до поліції указує, що за кримінальним провадженням, відкритим за заявою відповідача, відсутній вирок, а отже відсутній факт встановлення осіб, винних у вчинені вказаного злочину.

Натомість вважає твердження відповідача про неотримання ним від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів такими, що можуть свідчити про спробу ввести суд в оману.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив у разі неявки у судове засідання представника, розгляд справи провести за його відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях, поданих в порядку ст. 43 ЦПК України.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

25.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №743522045 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV74ТU6.

Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 25.01.2021 слідує, шо ОСОБА_1 просив надати йому кредит у розмірі 8000 грн шляхом перерахування грошових коштів на карту № НОМЕР_2 .

На підтвердження факту укладання договору позивачем надано довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої слідує, що ОСОБА_1 25.01.2021 о 2:50 подав заявку на кредит. 25.01.2021 о 2:51:08 відповідачу було направлено одноразовий ідентифікатор MNV74ТU6 на номер телефону НОМЕР_3 . Ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 25.01.2021 о 2:51:39. Грошові кошти перераховано позичальнику 25.01.2021 о 2:51:51.

Згідно з платіжним дорученням № fbe48973-909d-451c-9bb2-e1a52bd9b950 від 25.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів в розмірі 8 000 грн отримувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: «переказ коштів згідно договору № 743522045 від 25.01.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_5 , без ПДВ».

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 06_2/2024, виданої відповідно до договору № 1336 від 26.09.2013 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «ПриватБанк» про те, що було здійснено за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і1999504645, і21205469823 успішні платежі через платіжний сервіс LigPay Приватбанка на картки клієнтів, зокрема, 25.01.2021 у розмірі 8000 грн на картку № НОМЕР_6 .

Згідно злистом АТ КБ «ПриватБанк» від 29.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250924/38246-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_7 (IBAN НОМЕР_8 ).

З банківської виписки за період з 25.01.202-01.02.2021 слідує, що на картку № НОМЕР_7 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 , 25.01.2021 зараховано грошові кошти у розмірі 8000 грн деталі переказу: Переказ коштів. Коментар: Viplata zaima Moneyveo.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2021.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022.

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 124 від 09.03.2021 до договору факторингу №28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем на підтвердження переходу права вимоги долучено довідку, видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 до ТОВ «Таліон Плюс».

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.

У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, відповідно до яких продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача у сумі 25 328 грн.

Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 05/07/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 05.07.2024 до договору факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 у сумі 25328,00 грн.

Загальна суму заборгованості за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 становить 25328,00 грн, яка складається з: 8 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 328 грн - сума заборгованості за простроченими відсотками.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду (частина 1 стаття 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 стаття 638 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором MNV74ТU6.

Таким чином, укладаючи кредитний договір у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище нормами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Факт зарахування коштів у сумі 8 000 грн на картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_7 підтверджується листом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-250924/38246-БТ від 29.09.2025 та банківською випискою за період з 25.01.2021-01.02.2021.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував належності йому картки № НОМЕР_7 та не спростував отримання ним на цю картку 25.01.2021 коштів у розмірі 8000 грн, проте заперечував свою ініціативу в отриманні кредитних коштів.

Сукупність наданих позивачем доказів у достатній мірі підтверджує укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредиту.

При цьому встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, кредитні кошти на умовах, визначених договором, не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості за кредитним договором №743522045 від 25.01.2021, її розміру та правильності її нарахування.

Щодо доводів відповідача про те, що він не мав наміру укладати та не укладав кредитний договір, оскільки 30.01.2021 він звернувся до Подільського районного управління поліції ГУНП Одеської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення та зазначив, що на підставі втраченого ним паспорту невстановленими особами отримуються кредитні кошти у різних фінансових установах, суд зазначає таке.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, 30.01.2021 зареєстровано кримінальне провадження за № 12021166180000032 за ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_1 від 29.01.2021 про те, що 27.01.2021 невідома особа, скориставшись його втраченим паспортом громадянина України, шахрайським шляхом, без його відома оформила онлайн кредит на суму 10000 та 5000 грн.

Станом на час розгляду даної справи кримінальне провадження триває, відомості про осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, відсутні.

При цьому, із указаного Витягу слідує, що він не підтверджує обставин, на які посилається відповідач, адже з викладу обставин, зазначеного у Витязі, кримінальне провадження зареєстровано за фактом оформлення 27.01.2021 невідомою особою на підставі втраченого паспорту онлайн кредиту на суму 10 000 та 5 000 грн, тоді як датою укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 є 25.01.2021 та сума кредиту становить 8000 грн.

Належних доказів на підтвердження реєстрації кримінального провадження, здійснення досудового розслідування та його результатів саме за фактом оформлення спірного кредитного договору від 25.01.2021 на суму 8000 грн відповідачем не надано, а копія заяви відповідача від 16.04.2021 до органу досудового розслідування про долучення до матеріалів кримінального провадження № 12021166180000032 кредитної історії, цього не підтверджує.

Між тим, сама по собі наявність кримінального провадження не може з достовірністю підтверджувати обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень.

Щодо посилань відповідача на те, що ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на відступлення права вимоги, оскільки кредитний договір укладено пізніше ніж договір факторингу, то вони не спростовують обґрунтованості позову з огляду на таке.

Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору, договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору від 25.01.2021 було передано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому - позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином та є додатком до договору.

Умови договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, а умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри прав вимоги у межах зазначеної справи були підписані під час строку дії договорів факторингу.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 у справі №2221/2373/12).

Позивачем надано реєстри прав вимоги, оформлені та підписані відповідно до договору факторингу.

Інші доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, понесені останнім при поданні позовної заяви до суду, а саме в розмірі 2422, 40 грн.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму пропорційності. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження здійснення витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024 протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024; додаткову угоду № 5 від 05.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.07.2024, укладений між позивачем та АБ «Тараненко та партнери», за умовами якого АБ «Тараненко та партнери» надано ТОВ «Юніт Капітал» правові та юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024, на загальну суму 6 000,00 грн, які складаються із: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 5000 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 500 грн, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капіталл» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 500 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Разом з тим, враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи та критерій розумності розміру витрат, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн є неспівмірними із складністю справи та витраченим адвокатом час.

Суд ураховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні вартості його послуг за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги на користь позивача в сумі 3 000,00 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 743522045 від 25.01.2021 у розмірі 25 328 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять вісім) грн, яка складається з: 8000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 17328,00 грн - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 накористьТовариства зобмеженою відповідальністю«ЮнітКапітал» 2422(двітисячічотириста двадцятьдві)грн40коп.судовогозбору та 3000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 28.10.2025.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА