Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №690/469/25
Провадження №2/690/294/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2025 року Багачевський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Вахнової Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Багачеве Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08618-09/2024, укладеним 09.09.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 на суму 8 600 грн. На підставі договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги нарахованих та несплачених коштів за кредитним договором у загальній сумі 22009 грн. 98 коп., з яких: 8600 грн за тілом кредиту, 9109 грн 98 коп. - заборгованість за процентами, 4300 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 22009 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачу копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи доставлена до його електронного кабінету. Від позивача будь-яких клопотань, заяв до суду не надходило. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про визнання позову.
У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі з наведених підстав, відповідачка їх визнала, просять ухвалити відповідне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На виконання вимог ст. 206 ЦПК України суд, перевіривши доводи, викладені в заявах по суті справи, обізнаність сторін з наслідами визнання позову відповідачем, перевіривши наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, а також що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин сторін.
Згідно ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).
Судом встановлено, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (за допомогою електронного підпису) 09.09.2024 було укладено кредитний договір №08618-09/2024 про надання кредиту в сумі 8600 грн 00 коп. строком на 120 днів, з датою повернення 06.01.2025 р., зі сплатою 0,99% денної процентної ставки, комісій за надання та обслуговування кредиту а також визначено графік погашення та наслідки його несвоєчасного невиконання.
Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та перерахував на платіжну карту відповідача кредитні кошти в сумі 8600 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти та нараховані відсотки первісному кредитору не повернув, у зв`язку з чим наявна заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 22009 грн 98 коп.
На підставі договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 первісний кредитор - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №08618-09/2024 у загальній сумі 22009 грн. 98 коп., з яких: 8600 грн за тілом кредиту, 9109 грн 98 коп. - за процентами, 4300 грн 00 коп. - за штрафними санкціями.
Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно зіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ізст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.525,526,546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно зіст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ізст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно достатті 639ЦКУкраїни договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно дост. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України«Проелектроннукомерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3цього Закону«Про електроннукомерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладений електронний кредитний договір № 08618-09/2024.
З огляду на викладене на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11ЦКУкраїни виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.
Отже, між сторонами кредитного договору було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.
Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8600,00 грн.
Водночас, за змістомст. 1048 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України(правомірна поведінка боржника). Первісний строк кредитування встановлений договором120 днів (п.1.2), тобто до 06.01.2025.
Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів визначений п. 1.4.1 кредитного договору та складають 0,99% денна процентна ставка.
Що стосується вимоги про стягнення неустойки (штрафу) у сумі 4300,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно доположень ст.549ЦК Українинеустойкою (штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання.
Згідно вимог ст. 12 ЗУ Про споживче кредитування споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Згідно п.5.2 кредитного договору у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, або його сплати не у повному обсязі, Товариство у перший день прострочення нараховує Клієнту штраф у розмірі 100% від суми несплаченого у встановлені Графіком платежів строки платежу. Штраф нараховується за порушення по кожному платіжному (розрахунковому періоду) окремо. Загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування.
Враховуючи визначені умовами договору підстави, розмір та порядок нарахування штрафу за неналежне виконання зобов`язань відповідачем, при цьому сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не перевищує половини суми, одержаної споживачем за таким договоромом, а тому суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч.ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами витягом з Реєстру боржників та платіжною інструкцією про сплату коштів за договором відступлення прав вимоги.
Як убачається з витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 08618-09/2024 від 09.09.2024 року, загальна сума заборгованості становить 22009 грн 98 коп., з яких 8600,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9109,98 грн заборгованість за відсотками, 4300,00 грн штрафні санкції, що відповідає розрахунку заборгованості.
При цьому, жодних розрахунків, котрі б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, відповідачем не надано, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 липня 2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).
За таких обставин, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд установив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 ..
Враховуючи, що відповідачем не виконані грошові зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Кредитним договором №08618-09/2024 є обґрунтованими.
Отже, доведеною є обставина отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором і взяті на себе зобов`язання він не виконав, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, а відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи визнання позову відповідачем та відповідно до ч. 1ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
Керуючись ст.ст.10,12,19,81,141,142, 206, 258-260,263-265,273,274-279,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» загальну заборгованість за кредитним договором № 08618-09/2024 від 09.09.2024 р. в розмірі 22009 грн 98 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514 грн 00 коп., а всього стягнути суму 23523 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять три) грн 98 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ - 35625014) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого 28.05.2025 р. через ГУК у Черкаській області/тг м. Ватутіно/22030101, код 37930566, номер рахунку UA898999980313121206000023727, Казначейство України, на підставі платіжної інструкції №121235 від 24.06.2025 р., що становить 1514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Повне рішення суду складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Сторони:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя: Л.А. Вахнова
Судове рішення № 131337168, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області) було прийнято 28.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 690/469/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: