Ухвала суду № 131331251, 27.10.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/5415/25

У Х В А Л А

27 жовтня 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із в якому просила: розірвати шлюб, укладений між сторонами; визначити місце проживання спільного сина сторін разом із матір`ю; стягнути із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання спільної дитини; визнати автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя із подальшим поділом такого майна шляхом зобов`язання відповідача сплатити ОСОБА_1 1/2 частку вартості такого автомобіля.

Разом із тим, оглянувши матеріали зазначеної заяви суд доходить висновку про необхідність її залишення без руху із огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 згідно з якою, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Так, із прохальної частини позову вбачається, що ОСОБА_1 просить суд, зокрема, визнати автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя із подальшим поділом такого майна шляхом зобов`язання відповідача сплатити ОСОБА_1 1/2 частку вартості такого автомобіля.

Ураховуючи викладене вище, суд зауважує, що ця вимога в силу положень ЦПК України є вимогою майнового характеру, а отже повинна мати свою ціну. Однак, ціна позову ОСОБА_1 не зазначена і до матеріалів позову заявницею не додано документів із яких суд міг би самостійно встановити таку ціну.

Абзацом першим статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Стаття 5 вище вказаного закону визначає, що суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим за рішенням суду.

Ураховуючи наведене, позивачці слід надати суду актуальну інформацію щодо вартості автомобіля, право спільної сумісної власності щодо якого позивачка бажає встановити за наслідками розгляду цієї справи, станом на момент звернення останньої до суду із зазначеною позовною заявою, а також подати до суду виправлений примірник позову в якому зазначити його ціну.

Також, п. 5 ч. 1 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Проте, у тексті позовної заяви ОСОБА_1 викладено обґрунтування лише однієї позовної вимоги, а саме розірвання шлюбу. Водночас, у позові відсутні будь-які обґрунтування стосовно необхідності визначення місця проживання сина сторін разом із матір`ю, стягнення на її користь аліментів на утримання дитини та визнання права спільної сумісної власності на авто із подальшим поділом цього транспортного засобу.

За таких обставин, заявниці у виправленому примірнику позовної заяви суду слід надати обґрунтування усіх її позовних вимоги, а не тільки вимоги про розірвання шлюбу.

Окрім цього, за правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, правила ч.ч. 1-2 та 4-5 ст. 95 ЦПК України вказують на те, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, до матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 долучений ряд письмових доказів, жоден із яких не засвідчений у порядку ч. 5 ст. 95 ЦПК України. Виходячи із викладеного, ОСОБА_1 належить засвідчити письмові докази у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Також, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 у тексті позову заявлено клопотання про звільнення її від сплати судових витрат, однак судом у задоволенні цього клопотання відповідною ухвалою суду відмовлено.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилами абз. 2 п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Норма абз. 2 п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписи абз. 3 п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вказують на те, що за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01 січня 2025 року установлено на рівні 3 028 грн.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом із тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Так, із прохальної частини позову судом установлено, що ОСОБА_1 в межах цього провадження заявлено дві вимоги немайнового характеру (про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини) і дві вимоги майнового характеру (про стягнення аліментів та поділ майна подружжя). Водночас, в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу щодо стягнення аліментів.

Таким чином ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір в цій справі який складається із судового збору за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 2 422,40 грн (із розрахунку 1 211,2 х 2) та за позовну вимогу майнового характеру. Разом із тим, вартість судового збору за позовну вимогу майнового характеру заявниці слід вирахувати після визначення ціни позову та заважаючи на положення абз. 3 п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Недотримання позивачкою зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор Мокрецький