Рішення № 131329714, 28.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 жовтня 2025 року справа №520/19272/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №520/231/22;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 що було здійснено на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №520/231/22, з врахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужоовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що невиплата йому одноразової грошової допомоги є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу в Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2021 №167 старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку складу) пункту 2 п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 25.08.2021.

Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача станом на 25.08.2021 становить: календарна військова 05 років 05 місяців 00 днів, пільгова військова - 04 роки 11 місяців 28 днів, всього 10 років 04 місяці 24 днів.

Відповідач не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №520/231/22 адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 29.01.2020 по 25.08.2021 року та виплат при звільненні з військової служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 року, визначеного шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020-2021 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 29.01.2020 по 25.08.2021 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 року, визначеного шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020-2021 роки», на 01 січня 2020-2021 роки, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили.

Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення суду 28.04.2024 відповідачем перераховано на картковий рахунок позивача грошові кошти, що підтверджено платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Згідно картки особового рахунку військовослужбовця, позивач отримав грошову допомогу компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки.

Позивач 28.05.2024 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому спірних виплат з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 що було здійснено на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №520/231/22.

Проте, як зазначено позивачем, відповіді відповідач йому не надав, перерахунку грошової допомоги з урахуванням індексації грошового забезпечення не здійснив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У цій справі спірним є питання щодо правомірності чи протиправності бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 календарних років та грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки.

Так, відповідно до розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі за текстом - Порядок № 260) встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до розділу XXXI Порядку № 260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, проходження служби в році звільнення.

Статтею 16 Закону України «Про відпустки» встановлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Так, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , тому має право на додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік та, відповідно, на отримання компенсації за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, що не заперечується відповідачем.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Згідно з положеннями частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачу під час проходження служби виплачувалась компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки, одноразова грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 календарних років та грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки. Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, що при обчисленні нарахованої суми компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 календарних років та грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки враховано перерахунок грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704.

Відповідач даного факту не спростував та відповідних доказів не надав.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 15.01.2004 №44, суд зазначає про відсутність підстав вважати, що відповідачем при нарахуванні та виплаті середнього заробітку не буде застосовано відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України, а отже зазначені позовні вимоги заявлені на майбутнє та є передчасними. Відтак, у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд для ефективного захисту прав позивача приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 календарних років та грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення визначеного шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», питання про його розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 28 календарних років та грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення визначеного шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №520/231/22.

Зобов`язати військову частину Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 календарних років та грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення визначеного шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №520/231/22, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 28.10.2025.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА